Коцепція верзусів поєднала два значення: традиційне, Versus (VS) – протиставлення, та авторське, Variation Scenario (VS) – сценарій змін.

Мета зустрічей – розширити коло самостійно мислячих та конструктивно діючих людей.

Мислячій людині може бути складно діяти не через те, що багато розмірковує, а через те, що її дії потребують значніших витрат енергії або складнішої енергії, яку, зокрема, генерує спільнота поєднаних пошуком сенсів.

Стається це у процесі діалогів та міркувань вголос, які створюють певне інтелектуально-емоційне середовище, які підживлює ресурсний стан учасників, пожвавлює їх подальшу активність.

Сам формат діалогів-верзусів продумано та опрацьовано так, аби перенаправити енергію зіткнення на зміну сценарію, в якому побільшало життєстійкості учасників діалогу.

Зміни починаються з вибору тих чи інших понять та явищ, які, зазвичай, оминає наша увага, але вони не оминають нашу реальність своїм впливом – і пошуку кращого розуміння цих механізмів через протиставлення.

Протиставляємо між собою саме поняття, не думки і не їх авторів.

Обираємо поняття та явища серед синонімів та антонімів. Проводимо чіткі межі між тим, що сприймали синонімами, та віднаходимо спільне між тим, що вважали антонімами. Підвищуємо цим цілісність сприйняття та здатність краще розуміти себе та події свого життя, своє оточення.

Зрозуміле є джерелом можливостей.

Кожну тему Верзусів взято з життя – власного або спостережуваного під час консультацій та тренінгів.

Кожного разу тема – це котрийсь з інсайтів про фактори, які заважають розкритися повною мірою тій красі, якою є кожен з нас.