Свобода VS Свавілля

Тема є відлунням на ознаки пост-тоталітарної поведінки, коли ми постійно поводимося як «баба Яга проти», не дуже заглиблюючись у причини проблем, вивільняючи себе від такої необхідності.

Водночас з тим забуваємо,що власна свобода закінчується там, де починається свобода іншого, – і не віримо у здійснення прав, бо самі ладні порушувати права іншого, утверджуючи свої. Не бажаємо бути законослухняними, бо не віримо у справедливість закону, чому ніколи його не читали та не намагались вимагати його дотримання.

Робимо зауваження іншим, хоча на їх місці робили б те саме.

Засмітчуємо власне місто, а потім обурюємось, коли його гості роблять те саме. Розписуємо стріт-артом історичні будівлі, а потім замальовуємо стріт-арт графіті… – і на фоні усього цього постійно скаржимось на керівництво, не визнаючи того, що іншим воно не може бути за такого тлумачення нами власної свободи.

Запрошую разом дослідити межі свободи, які відрізняють її від свавілля та безвідповідальності, а потім визначити власну участь кожного з нас у розбудові свободи у її правдивих проявах.