Ольга Зайченко
“Я є. Я прагну бути. Ідентифікуйся – та зростай!”
На створення книги спонукав сам матеріал, що накопичився за роки спілкування з колегами, друзями, клієнтами. Виразно зрозумілим стало, що відсутність діалогів з собою в процесі самовизначення призводить до маси розчарувань, втрат енергії, і трапляється це, здебільшого, з високо потенційними людьми.
Тому захотіла створити таку книгу, яка допомогла б змінити цей сценарій – щоб люди зберігали та примножували свій потенціал, завдяки кращому розумінню себе та побутуючих стереотипів.
Хоча книга і для організації дозвілля, а зачіпає настільки тонкі моменти самовизначення, що тексти мають бути гарантовано безпечними та корисними. Тому книга має наукові рецензії.
Особливо цінними є для мене ось такі акценти у відгуках та оглядах фахівців:
«Книгу написано оригінальною, але цілком доступною мовою. Використовується багато метафор, синонімів, тонких диференціацій у поняттях. Дух книги сповнений гуманності, оптимізму та конструктивного підходу до труднощів читача. Відчувається бажання і здатність автора допомогти юним “душам” спокійно розібратись в собі, відшукавши ресурси для життя й самореалізації всередині, у потаємних маршрутах своєї ж пам’яті та вільних міркувань.
Володимир Савінов, науковий співробітник лабораторії соціальної психології особистості Інституту соціальної та політичної психології НАПН України, керівник Відділення плейбек-театру ВГО “Арт-терапевтична асоціація” та Київського плейбек-театру “Дежа вю плюс”, психолог, психотерапевт.
Важливість, “справжність” запитань, що їх ставить автор, обґрунтовано й філігранно виводиться з особистих історій людей, окремих висловів чи рефлексій, що надає книжці особливої інтимності та зв’язку зі справжнім життям. З іншого боку, артикуляція соціальних стереотипів надає змоги читачеві їх “розщеплювати” та формувати власну позицію щодо важливих соціальних питань».
«Рефлексивність поданих питань, їх відкритість створюють ненав’язливе і таке важливе тло для розгортання думки за межі окреслених тем, коли текст легко відступає, даючи простір для роздумів над власними реакціями, сприйняттям чи несприйняттям історії/висновків/емоцій в цілому. Що є справжніми цінностями і переконаннями, а що – лише стереотипи, нав’язані системою, вихованням, середовищем? Як зрозуміти свої реальні цілі і потреби?
Тетяна Бондар, кандидатка філософських наук, доцентка кафедри філософії і економіки освіти Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти ім. М. В. Остроградського.
Доступний стиль, вмілий перехід між дискурсами (щоденникових міркувань, тренінгових рефлексій, живих діалогів та питань), зі смаком приправлений дотепними мотиваційними (а часом і провокаційними) цитатами та якісною візуальною історією роблять книгу легкою для сприйняття, і водночас не перевантаженою для читача.
Візуальна історія видається дуже гармонійною і логічною щодо тексту, вдало передаючи динаміку пошуків та росту (образ тіні, що відділяється і стає самостійним персонажем із власними думками та, пройшовши свою еволюцію, повертається, відновлюючи цілісність вже на новому рівні).
Тож саме у ракурсі гармонії – у розумінні Власного і Іншого, моделей майбутнього і нинішнього – авторка підводить читача до рефлексії особистої моделі ключових стосунків у найважливіших сферах та побудови/розуміння власної Я-концепції».
«Авторка використовує принцип «багатоголосся», «включає» інтерактивний мотиватор — вона різними голосами озвучує важливі проблеми відносин, розглядає стосунки («я і інші», «я і я») послідовно і методично, як академічний вчений, але робить це не нудно. Загалом, якщо шукаєте відповіді на питання, як налагодити стосунки iз самим собою, з улюбленими людьми й друзями; як перестати хвилюватись через те, через що не варто … — читайте»
Вікторія Федоріна, філологиня, редакторка Kyiv Daily, журналістка
Декілька слів про обкладинку та авторку графічної історії
Центральна функція обкладинки – зацікавити взяти книгу до рук, щоб дізнатися про те, що в ній пишуть. Оскільки вся книга покликана виводити за межі стереотипів, спонукати мислити самостійно та усвідомлено, то і обкладинка має справляти саме такий вплив.
Порівняння себе у теперішньому стані з собою у мріях подібне до розглядання себе в дзеркалі, але дзеркало виказує стать, а книга «Я є. Я прагну бути. Ідентифікуйся – та зростай!» є гендерно нейтральною, зверненою до особистості, без поділу на статі. Тому потрібна була інша, ніж дзеркало, метафора відображення процесу дослідження та визначення, моделювання себе. Ось такою іншою, гендерно нейтральною метафорою стала тінь. За лише самою тінню не одразу розпізнаєш стать, хоча одразу розпізнаєш людину.
Також є дуже важливим передати саме динаміку, не статику, тіні як метафори ідентифікації – бо в книзі йдеться про процес, а не застиглу даність, про ідентифікацію себе протягом усього життя як стимул саморозвитку, а не про раз і назавжди обрану ідентичність.
Більше інформації про Софію Зайченко та її роботу над книгою можна знайти за посиланням.