Гідність VS Зверхність

Тема є відлунням на ознаки пост-радянської поведінки, коли ми постійно вишукуємо спосіб самоствердитись замість відродити самоповагу та самоцінність, які живлять собою гідність, убезпечуючи її від виродження до зверхності.

Розподільча межа – у ставленні до іншого так само, як до себе. Якщо ми зневажаємо себе, то приховуємо це за зверхністю, зневагою до інших. Відчуття власної гідності народжується з безумовної поваги до інших і спокійного сприйняття їх відмінності, інакшості та очікування такого ж ставлення з їх боку у відповідь.

Запрошую разом під час верзусу дослідити глибинні механізми гідності та її захисту, зменшення своєї вразливості до чужої зверхності, пихи, зазіхань на нашу гідність.

Обіцяю, що максима «принизити людину може лише сама ця людина, ніхто інший» стане частиною життя, а не високою фразою.