Спокій VS Самозаспокоєність

Ця тема виникла з діалогу під час верзусу на тему самодостатності. На пошук стану спокою працюють різноманітні духовні практики, і я не претендую створити їм ще одну альтернативу. Мені цікаво допомогти учасникам цієї теми інструментами мого авторського формату (верзусу) розвинути свою увагу до моментів спокою у собі, аби отримувати від ним максимальний ефект, і саме завдяки ним попереджувати стан самозаспокоєності, збайдужіння.

У спокої ми довіряємо життю як сприятливому чиннику здійснення наших бажань у найкращий для них момент – і тому готові приймати подарунки життя із вдячністю.

У самозаспокоєність ми потрапляємо через самозакоханість, зверхність щодо життя.

Якщо вважаєте тези дискусійними, буду рада зустрічі 🙂

Якщо тези імпонують, але поточна реальність заперечує їм, буду ще більше рада зустрічі.

Запрошую разом примножити спокій в собі та середовищі спілкування заради наближення мрії про країну щасливих людей.