Майстерність VS Трудоголізм. 25.10.2021

ДУМКИ НА ПОЧАТКУ:

  • Практично всі майстри були напочатку трудоголіками.
  • Щоб досягнути майстерності, потрібно докласти зусилля – 10 тис годин, як кажуть. Не зрозуміло, як одне перетікає в інше – кількість у якість.
  • Для мене це – майстерність та трудоголізм – дві паралельні шкали, які не обов’язково співпадають.

СИНОНІМИ-АНТОНІМИ:

СИНОНІМИАНТОНІМИ

МАЙСТЕРНІСТЬ

  • Ас, маестро, гуру
  • Професіоналізм, досвідченість, вправність, безпомилковість
  • Бездарність, сірість, безрукість, криворукість
  • Недосвідченість
ПРОДУКТИВНІСТЬ
  • Завзятість, безмозкість, самовіддача, героїзм, кар’єризм
  • Лінощі, потурання, недбалість

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ:

Подібність
У проявахУ мотивахУ наслідках
МайстерністьВ обох випадках потрібно витрачати час – і для досягнення майстерності, і коли ти трудоголік. Працеємність. В обох випадках діє Его, марнославство, амбітність.В обох випадках виникає шанс на визнання, бо обидва виділяються з натовпу.
Трудоголізм
Відмінність
У проявахУ мотивахУ наслідках
МайстерністьІлюзії різні – легкості досягнення результату майстром.Мотивація «до».Майстерність дарує додатковий ресурс.
ТрудоголізмІлюзія необхідності надзусиль для досягнення результату як виправдення трудоголізму.Мотивація «від».Трудоголізм виснажує, віднімає той ресурс, що був.

Трудоголіки не стають майстрами.

ПОРОДЖУЄ ЧИ ВИКЛЮЧАЄ ОДНЕ ОДНЕ? ЗА ЯКИХ ОБСТАВИН ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ?

  • Коли людина відбувається як майстер, то отримує своє Я ОК+. Якщо в жодній іншій сфері більше не може себе реалізувати, то цілковито поринає в свою майстерність, перетворюється на трудоголіка, бо іншим чином не може отримати задоволення. Хоча спочатку був працелюбом.  
  • У людини трудоголіка є шанс стати майстром за умови, що він отримує визнання саме за якість своєї праці – і тому переходить від надзусиль до якісних зусиль.
  • Коли ти майстер, ти знаєш смак перемоги, якості – і короткий шлях до них. Тому на заміну потребі багато працювати приходить потреба добре працювати, бо знаєш помилкові кроки – і тому не втрачаєш кваліфікацію від скорочення часу зайнятості працею. 
  • Трудоголік не ставить якість за мету, він зациклений на процесі, обсязі своєї зайнятості – і тому не перетворюється на майстра, а якщо і перетворюється, то дуже не швидко і не з власної волі.

НАПРЯМКИ САМОРОЗВИТКУ:

ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ МАЙСТЕРНОСТІДЛЯ УБЕЗПЕЧЕННЯ ТРУДОГОЛІЗМУ
  • Мати у розпорядженні критерії якості та вимірювати свою працю за ними.
  • Розуміти доречний обсяг часу на виконання задачі – прагнути бути в його рамках.
  • Виділяти час на саморозвиток.
  • Навчитися отримувати задоволення від результату праці.
  • Знайти рівень майстерності, якого прагнеш досягнути.
  • Чітко визначати час – зупиняти себе від зайвих переробок, доробок.
  • Навчитися робити паузи та висновки – і повертатися до діяльності вже іншою людиною, бо в попередньому ресурсі зробити краще, ніж зробив, не зробиш.
  • Усвідомлення власного трудоголізму – проявів та наслідків.

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

  • Майстерність = талант + досвід.
  • Приказки «справа майстра боїться», «на всі руки майстер», «без труда не вытащишь и рыбку из пруда», «5 днів трудоголік, 2 дні алкоголік», «7 разів відмір – 1 відріж», «терпение и труд все перетрут».
  • Асоціації з майстерністю – Данило майстер, кам’яна квітка, Лівша, підкована блоха.
  • Трудоголізм викликає негативні емоції.
  • Асоціація з трудоголізмом – спроба виділитися.
  • Коли спостерігаєш за майстром, у нього все виходить легко – глядачу теж так хочеться.
  • Чим вище майстерність, тим менше часу вимагає виконання роботи, тобто ефективність – ще один синонім маййстерності.
  • Ритм життя змінився – постійно чуємо про швидкі зміни – не встигаємо стати майстром, пристосовуємося.
  • Досвід – це час і поки навчаєшся майстерності в чомусь, це щось втрачає актуальність.
  • Раніше можна було стати майстром в будь-якій галузі, а зараз багато автоматизації, яка і витіснила майстрів.
  • Японія та Німеччина програли в ІІ Світоввій, були вщент зруйнованими – і звернулися до трудоголізму. Ривок, щоб вийти з руїни, перетворився на звичку перепрацьовувати.
  • В школі я був трудоголіком, а в інститут одразу не поступив, і іншим чином поступив – зрозумів, що потрібно уміти домовлятися, а не лише багато працювати.
  • Соціальність держави провокує на бездіяльність.
  • «Дао» праці, нова трудова етика – самореалізація. 
  • Для того, щоб дійти до майстерності, потрібно пройти трудоголізм, а далі можеш припинити чи продовжити працювати над собою.
  • Трудоголізм – залежність, розлад, повна віддача себе лише роботі, реалізація себе лише в ній, робота заважає решті життя.
  • Працелюбність – умієш реалізовувати себе в роботі, і вона не заважає решті твого життя.
  • Майстерність – працюєш краще за всіх.
  • Трудоголізм – працюєш більше за всіх.

ПІДСУМКИ:

    1. Усі амбітні люди обирають (несвідомо) або шлях трудоголіка, або шлях майстра.
    2. Зіткнення між трудоголізмом та майстерністю проходить по самодостатності особистості, її «окейності».
    3. Самозаспокоєність вбиває майстра, бо майстерність потрібно не лише напрацювати, а і підтримувати у мінливому світі.
  • Тепер я знаю, кого «звільнити» завтра – зупинити в кар’єрному просуванні, бо в іншому разі доведеться вкласти в його розвиток надто багато зусиль (ризик власного трудоголізму); раціональніше (шлях майстра) – доповнити види контролю, включно з випереджаючим (і це і посприяє розвиткові зрештою, без ризику неякісно виконаних завдань і їх виправлень зусиллями керівника – коментар модератора). 

 

Ресурсність VS Продуктивність. 11.10.2021

ДУМКИ НА ПОЧАТКУ:

  • Нам завжди бракує ресурсу. 
  • Я можу бути ресурсним, але не продуктивним.
  • Якщо ти не продуктивний, то ти не в ресурсі.
  • Я вважаю, що недостатньо продуктивний, хоча в ресурсі.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ:

РЕСУРСНІСТЬ БЕЗ ПРОДУКТИВНОСТІПРОДУКТИВНІСТЬ БЕЗ РЕСУРСНОСТІ
  • Бувають люди, готові гори перегорнути, але не знають, як використати свою ресурсність, і тому не продуктивні і втрачають ефективність.
  • Рух без мети. Виснажує ресурс, бо не можеш відновлювати його.
  • З категорії «з останніх сил» чи ти майстер справи і виконуєш все на автоматі, а це призводить до вигорання зрештою.
  • Рабська праця.
  • Monkey job, робота на автопілоті.

ЗВ’ЯЗОК ЕФЕКТИВНОСТІ, ПРОДУКТИВНОСТІ, РЕСУРСНОСТІ:

  • Продуктивність, яка знищує ресурсність – ознака неефективності, бо призводить до вигорання, множать хаос.
  • Приріст ресурсності внаслідок продуктивної діяльності – ознака ефективності, майстерність, натхнення, пізнання, розвиток.

ДЖЕРЕЛА:

РЕСУРСНОСТІПРОДУКТИВНОСТІ
  • Натхнення
  • Зміна обстановки
  • Мотивація
  • Задоволеність життям, результатами роботи, оплатою праці
  • Освіта, розвиток
  • Освіта
  • Лінощі 

ПІДСУМКИ:

  1. Без ресурсності немає продуктивності, а без продуктивності ресурсність не ефективна.
  2. Ресурсність без продуктивності позбавлена сенсу.
  3. Продуктивність без ресурсності не ефективна.
  4. Життєво важливий висновок – що постійна напруга знижує продуктивність.
  5. Різноманіття як джерело ресурсності.
  6. Відкриття, що продуктивність може бути не ефективною.

Місія VS Сенс життя. 04.10.2021

ПОЧАТКОВІ ДУМКИ:

  • Я зустрічаю роздуми на тему, чи потрібен сенс життя, чи він відсутній. Вважаю, що першу половину живемо автоматично, а пізніше замислюємося. Для мене місія якось високопарно звучить, а призначення якесь має бути – його варто усвідомити, віднайти.
  • Пам’ятаю, як обговорювали в студентську пору покликання, потім переглядаємо історію декілька разів.
  • Не хотілося б зачіпати теми жертовності – хочу розібратися з ситуацією, коли зупиняється все життя і слугую відновленню здоров’ю чоловіка.

ПОЧАТКОВІ ТЛУМАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ:

МІСІЯ СЕНС ЖИТТЯ
Більше – з зовнішнім оточенням, взаємодія зі світом.

Місія – зовнішній прояв, те, що зважив як власне призначення.

Щось коротко термінове з т.з. всього життя, виконується на відрізку життя.

Якщо місія обрана відповідно до сенсу життя, то людина цілісна і задоволена своїм життям.

Моє власне усвідомлення.

Усвідомлення, яке відбувається наодинці із собою.

Не можна призначати сенсом життя когось чи щось – варто шукати сенс життя всередині себе, відмовитися від жертовності.

Шукати сенс в собі – про духовний розвиток, який масштабніший від фізичного існування.  

Сенс життя – бути задоволеним споминами.

Сенс – те, що зважив гідним, що викликає відчуття правильності, щастя.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СПОРІДНЕНИХ ПОНЯТЬ:

ЖЕРТОВНІСТЬСЛУЖІННЯЦІЛЕСПРЯ-МОВАНІСТЬЩАСТЯ
МІСІЯ Ріднить їх між собою мета. Через мету одне в одне може перетікати (як у випадку Христа) Ріднить між собою мета.Відрізняються тим, що цілеспрямованість є способом реалізації місії, каталізатор для виконуваності місії.Не може бути місією, воно не мета, а поточний ефект, існує само по собі. Відмінність і тому, що щастя – переживання, місія – мета. Щастя може бути результатом виконання місії, хоча метою не було. 
СЕНС ЖИТ-ТЯЖертовність, служіння, пошук щастя можуть становити сенс життя, а цілеспрямованість – ні. 

Найкращий сенс життя – зайнятися місією служіння собі.

Цілеспрямованість докладається до місії, але не до сенсу життя.Власне щастя як сенс життя.

НАСЛІДКИ УСВІДОМЛЕНОГО ВИБОРУ СЕНСУ ЖИТТЯ ТА МІСІЇ:

  • Коли людина обирає собі місію або змінює її на наступну, то орієнтує плин свого життя, вибудовує умови життя щоразу.
  • Коли визначаєш сенс життя, то дотримуєшся його, він змінюється рідше (якщо взагалі змінюється). Все життя підлаштовуєш під свій сенс, зокрема місії, які обираєш протягом життя, теж узгоджуєш із сенсом життя.
  • Саме керуючись сенсом життя, обираєш свої місії. 
  • Якщо сенс життя не усвідомив, то ти розпорошуєшся, тупцяєш на місці, бо рухи різноспрямовані.
  • Усвідомлений сенс життя дозволяє обирати потрібні місії в потрібному напрямку – і саме це дарує внутрішній спокій.
  • Усвідомлення місії структурує життя, пояснює суть власних вчинків.
  • Коли знаходиш власну версію сенсу життя, отримуєш спокій, розумієш, звідки черпаєш енергію, як досягаєш гармонії, рівноваги. Щоб досягнути рівноваги, потрібно розуміти сенс.

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

  • З призначенням народжуємося, місію обираємо, на короткий час, потім обираємо заново, сенс життя теж обираємо, на все життя.
  • Призначення як кандали.
  • Лікарі – завжди з місією.
  • Мікеланджело, Бетховен – з місією.
  • Призначення, покликання дано людині заразом із задатками талантів, ресурсами, а місію людина обирає для себе самостійно. Не обов’язково бути зацикленим на виборі, який зробив в 15 років. Місію можна переглядати.
  • Покликання не обов’язково усвідомлюєш, перетворюючи на місію.
  • Покликання не власний вольовий акт, а місія – усвідомлений рух в житті. Можуть не співпадати. 
  • Людина шукає мету для себе, місію.
  • Потенціал і його реалізація не обов’язково співпадають – звідси реалізований/ не реалізований потенціал. 
  • Життя – аби стати кращою версією себе.
  • Кінцевого сенсу буття взагалі не існує, а життя – ланцюг досягнених цілей.
  • Насолоджуватися моментами життя та запам’ятовувати їх – вони дають поживу для роздумів, для самовдосконалення.
  • Питання – у відчуттях. Важко хвора дитина, виходжування пташки – багато клопоту, але в підсумку почуваєшся щасливим. Це справжнє почуття, робиш те, що тобі дорого. Якщо робиш щось, бо це «везти саночки», то це не справжнє почуття. Дійсність почуття не очима оточуючих, а на основі власних відчуттів.
  • Це певний стиль життя – навіть дещо зациклюєшся на самосвідомості, але я більш приземлена. 
  • Кожен приходить, аби виконати якесь призначення. Питання – наскільки усвідомлюєш своє призначення та сенс.
  • Духовна турбота кожного – про усвідомлення того, що робиш, а не про високе служіння. 
  • Сенс життя обирає людина – родина, кар’єра, духовний розвиток. Це також вольовий акт, як і місія.
  • Якщо місію обрано згідно з вибором сенсу життя, то людина цілісна і задоволена своїм життям.
  • Цілеспрямованість – коли людина присвячує себе чомусь одному, відгороджуючи себе від решти – чи то кар’єра, чи то саморозвиток тощо.
  • Сенс життя кожна особистість визначає для себе самостійно, залежно від сценарію.
  • Цілеспрямованість – чудова якість, без якої не досягнути мети.
  • Є у Латвії людина, яка обрала місією боротьбу з борщовиком, і результат робить її щасливою. Творення – важлива складова щастя і місія.

ПІДСУМКИ:

  1. Не думала, що так розгорнеться картина. Задоволена, бо все розклалося в голові. Все починається з визначення сенсу свого життя. 
  2. Якщо вважаєш себе розумною людиною, то з усвідомленого сенсу життя обираєш місію. Водорозділ – всередині себе, сам коваль свого щастя. Як тільки визначилися із сенсом життя, зможеш врівноважити власні хвилі та вибудувати все надалі та довкола.
  3. Задачі, які підкидають ззовні, сприймати спокійніше, коли вони співпадають із сенсом життя.
  4. Чіткіше розділити поняття зовнішньої місії та внутрішнього сенсу життя.
  5. Місія без сенсу життя не може бути, а сенс життя без місія може бути, тобто можуть бути відсутніми прагнення високого ззовні.
  6. Варто ще раз обміркувати місію, вона змінилася разом зі мною. Усвідомлення її робить людину щасливою, а це – задача кожного. Можливо, це моя місія – гармонізувати довкола.
  7. Можливо помилково сприйняти обрану місію за сенс життя – і не намагатися її оцінювати, переглядати її відповідно до змін в тобі. Протиріччя – між необхідністю це усвідомлювати та діяти за інерцією.
  8. Саме нещодавно замислювалася над тим, що сенс життя людини – просто його прожити. Зараз ця думка захиталася. Зараз маю намір поміркувати над сенсом життя і над тим, якими можуть бути актуальні місії з обраного сенсу.
  9. Корисно часом відволікатися від побутових проблем та поміркувати над відстороненими поняттями – відчути себе людиною, а не рослиною.