Інтернаціоналізм VS Багатокультурність. 15.02.2021

ПОЧАТКОВЕ СПРИЙНЯТТЯ:

  • Відсутня така історія зіткнення, протиставлення інтернаціоналізму та багатокультурності. Можливо, зрозумію наявність цієї історії в підсумку діалогу сьогодні.
  • Багатокультурність – те, як людина ставиться до людей з різних культур.
  • Інтернаціоналізм – радянський спадок, а багатокультурність – нова європейська течія у відповідь на великий потік мігрантів. Versus – в тому, що інтернаціоналізм виключає конфлікт, а багатокультурність містить його, бо культури живуть та не змішуються. Інтернаціоналізм бере від кожної культури щось та переплавляє.
  • Інтернаціоналізм відсилає до СРСР, і його не існує, він є міфом, бо СРСР ніколи не прагнув насправді до інтернаціоналізму. Багатокультурність – прагнення поважати інші культури. Пострадянське суспільство досі є ксенофобським. Щоб сприймати ідею багатокультурності,  треба ще багато працювати.
  • Культури не розчиняються в багатокультурних просторах. Люди намагаються зберегти свою культуру.
  • Інтернаціоналізація проявляється через міжнародні слова – коли ми вже не звертаємо увагу на те, що вони запозичені. Багатокультурність характеризується тим, що знаю багато культур і з повагою ставлюся до кожної, без переваг однієї над іншою. Якщо беру щось з кожної, і я стаю кращим від цього, то це класно.

АНАЛІЗ СЕМАНТИКИ, МОРФОЛОГІЇ, ІСТОРІЇ:

НАЦІОНАЛІЗМІНТЕР
  • Ніколи не замислювалася, коли з’явився термін. Має негативне забарвлення, є протидією знищенню національної ідентичності.
  • Викривленням, переродженням націоналізму є нацизм – ствердження зверхності однієї нації над іншими.
  • Націоналізм виник разом з появою поняття нації, у Франції, думаю. Є захистом інтересів нації.
  • Викривленням є нацизм, фашизм.
  • Націоналізм виник достатньо давно, і в ході історії набув негативного забарвлення, хоча базово він – про єдність, спільність.
  • Націоналізм – повага до своєї історії, до себе як до одиниці нації. Найвищий ступінь реалізації націоналізму – державний суверенітет, повне самоврядування, незалежність від сусідів. Люди плутають націоналізм з нацизмом.
  • Між націями. Не розумію, що це в задумі, а в радянській практиці це був прихований шовінізм.
  • Між, взаємопроникнення. Щоб врятувати свою націю, беруть у іншої нації краще.
  • Щось, що об’єднує.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ:

Порівняльний аналізІнтернаціоналізм Багатокультурність 
ПодібнеВсе – про взаємодію людей, народів, націй.

Факт існування різних етносів і націй поряд.

ІнакшеПередбачає змішування.

Є штучним явищем, якоюсь зовнішньою дією, спробою поєднати попри відсутність бажання та потреби тих, кого поєднують.

Все рівно є народ, кращий за інших.

Взаємоповага та рівність без перетинів.

Природня потреба. Нації живуть поруч та взаємозбагачуються.

Кожного виховують громадянином країни, зберігаючи його етнічну ідентичність.

Час виникнення – чому саме тоді?Обидва виникають на цивілізаційних зламах.

Вважала, що авторами інтернаціоналізму є Маркс, Енгельс, Ленін, а виявилося, що вони лише викривили його до пролетарського інтернаціоналізму.

Близькі та/або суміжні поняття – чим вони близькі/ які нюанси посилюють/пом’якшують?Соціалізм, комунізм – всі ідеології, в основі яких є поєднання людей.Свобода, рівність, братерство.

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

  • Завжди є тонка межа між поняттями – коли для тебе це захист, а для того, хто тисне на тебе, твій захист є спротивом.
  • Якщо аналізувати природу негативного сприйняття українського націоналізму, то варто усвідомити, що воно створено окупантом за часи залежності України від нього, нас привчили засуджувати власний націоналізм.
  • Якщо щось не можеш подолати, то очоль це. Так виникла багатокультурність замість інтернаціоналізму.
  • Коли багато мігрантів, то це означає, що багато людей, які потребують особливої уваги та піклування для своєї інтеграції в суспільство, – і державі важко потурбуватися персонально про кожного. Тому кращим рішенням є турбота самих діаспор – нехай в їх межах тримаються один одного, допомагають один одному, і задля цього варто заохочувати їх життєдіяльність та багатокультурність. США є найбільш багатонаціональною країною, і ніхто не переймається тим, що в дитсадку няня виявилася іспаномовною.
  • В нашому глобалізованому світі відсутні нації, які б не зазнали культурного впливу інших націй – в цьому і інтернаціоналізм, і і багатокультурність водночас.
  • Коли студенти вчаться за кордоном, то вчаться і іншим культурам, в тому числі.
  • Досі багато неадекватних людей – і тому виникають конфлікти між представниками різних націй.
  • Моє сприйняття – я намагаюся зрозуміти іншу культуру, приймаю з повагою, хоча і не перетворююся на їх послідовника, носія.

ПІДСУМКИ:

  1. Певно, зіткнення відсутнє, а натомість різні часи породжують різні поняття. Перед тим був інтернаціоналізм, більш інтегративний вектор. Мультикультурність не є синонімічною інтернаціоналізму.
  2. Після турецько-грецького конфлікту 1923 року греки повернулися до Греції, а село заселили турки. При цьому зберегли грецьку спадщину. Вважаю це проявом інтернаціоналізму.
  3. Бачу поняття полярними. Варто замислюватися, звідки пішла ідея. Гарну ідею завжди можна викривити.
  4. Поняття «націоналізм/патріотизм» залежать від того, по який бік ти перебуваєш.
  5. Інтернаціоналізм – войовнича історія, а багатокультурність – спокійніша історія.
  6. Тільки справа часу, щоб люди звиклися одне з одним. Варто берегти історію багатокультурності, навчати інтеграції.

Об’єднати VS Підкорити. 01.02.2021

ПОЧАТКОВЕ СПРИЙНЯТТЯ:

  • Навіть гадки не маю, про що може бути цей верзус.
  • Мій внутрішній голос каже: «розділяй та владарюй». Обміркувати може бути корисним на фоні всіх подій, які відбуваються.
  • Чим більше приводів знайшли для об’єднання, чим більше груп підтримки собі створили, тим складніше комусь іншому буде нас покорити. Це історія про те, щоб не роз’єднувати заради персонального блага, а про об’єднання.

КЛЮЧОВІ АСОЦІАЦІЇ:

  • Єдина Європа – Черчилль. Фактично це підкорення Європи Англією, а потім переважили позиції Німеччини.
  • Англія ніби відпустила колонії, а всередині історія нікуди не поділася. Однаково ми на чолі більшого.
  • Брекзіт з’явився через багато років. Як тільки стало зрозуміло, що Англії не по силах виконувати умови Німеччини.
  • Брекзіт – спроба протесного настрою, щоб не покоритися. Ототожнили об’єднання і підкорення.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ:

Синоніми Антоніми 
ПідкоритиЗавоювати, перемогти, подавити, підпорядкувати, поневолити, полонити.Відпустити, звільнити.
Об’єднати Домовитися, здружити.Розділити, роз’єднати.

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

  • Реально має значення, для чого об’єднувати. Проти ворога – добре. Об’єднану Європу просував Черчилль, а першими увійшли у договір Франція та Німеччина.
  • Всі наші інсайти – від нашого відчуття того, що відбувається, – нюанси будуть лише на рівні соціальної інтеграції.
  • Варто повчитися об’єднувати когось з кимось заради чогось.
  • Продуктивніше, коли на основі взаєморозуміння, переконання, без насилля над особистістю.
  • Коли покора усвідомлена, бо, наприклад, вчителька є такою як є, її не змінити, а потреба отримувати знання не залежить від того, якою вона є. У такій ситуації покоритися – питання сприйняття, навчання іншому способу комунікації.
  • Баланс між тим, чи більше покори з нашого боку, а чи більше покори на нашу адресу, залежить від віку та рівня енергії людини. Упокорення інших мною притаманне молодим. Випробовуєш свої сили, підкорюєш. Потім набуваєш досвіду, втрачаєш енергію – і шукаєш інші шляхи, домовляєшся замість домінувати.
  •  Упокорення мене іншими – про втому, спад.
  • Людство звикло до того, що хтось завжди зайнятий роз’єднанням. Це історична звичка, а не єдино можлива реальність.
  • Ми звикли, що нас роз’єднують та владарюють над нами. Єврейський народ пам’ятає історію «погром», український народ пам’ятає історію «голодомор». Історія об’єднання незвична. Навіть в рамках одного колективу завжди знайдеться «миша», що доносить.
  • Об’єднання – на основі доброї волі, всупереч своєму егоїзмові. Зерно об’єднання варто вирощувати.
  • Завжди цей верзус – покорити/об’єднати – існуватиме, бо життя різнокольорове. Цей злам дає енергію для розвитку. Поза цього верзусу або всі згодні, або всі повбивали одне одного.
  • Сучасне політичне життя дріб’язкове, заради тактичних перемог. Халіф на годину – не замислюються, що далі буде, – живуть сьогоденням.
  • Нас закликають жити в сьогодні, без насилля, а люди продовжують шукати перемоги.
  • Сьогодні я є частиною країни, яку роз’єднали, продовжують розгойдувати. На жаль, керівники не розуміють, що можна втратити все. Відчуваю жах стосовно того, що матимемо на виході. Я сумую за особистостями такого масштабу, як Черчилль. Вважаю його людиною-скелею. Боротьба – це нормально.

ПІДСУМКИ:

  • Синонімів та антонімів у упокорення є більше, ніж у об’єднання, тобто історія переважання домінації над співпрацею не сьогоднішня, а тривала проблема.
  • Варто популяризувати історію об’єднання, бо прихильників цієї концепції менше. Нехай ти борець з вітряками, але якщо полишиш це, то у молодших шансів на те, щоб жити в атмосфері об’єднання, ще поменшає.
  • «Якщо не я, то хто», – моя фабула життя. Той, хто вважає за потрібне, той діє.
  • Популяризувати ідею об’єднання, бо навіть в школі зараз кожен сам за себе. Об’єднання не на рівні пива разом попити. Роз’єднувати звичніше.
  • Роз’єднають і без мене. Об’єднання – шанс для людства, народу вижити.