Інтернаціоналізм VS Багатокультурність. 15.02.2021

ПОЧАТКОВЕ СПРИЙНЯТТЯ:

  • Відсутня така історія зіткнення, протиставлення інтернаціоналізму та багатокультурності. Можливо, зрозумію наявність цієї історії в підсумку діалогу сьогодні.
  • Багатокультурність – те, як людина ставиться до людей з різних культур.
  • Інтернаціоналізм – радянський спадок, а багатокультурність – нова європейська течія у відповідь на великий потік мігрантів. Versus – в тому, що інтернаціоналізм виключає конфлікт, а багатокультурність містить його, бо культури живуть та не змішуються. Інтернаціоналізм бере від кожної культури щось та переплавляє.
  • Інтернаціоналізм відсилає до СРСР, і його не існує, він є міфом, бо СРСР ніколи не прагнув насправді до інтернаціоналізму. Багатокультурність – прагнення поважати інші культури. Пострадянське суспільство досі є ксенофобським. Щоб сприймати ідею багатокультурності,  треба ще багато працювати.
  • Культури не розчиняються в багатокультурних просторах. Люди намагаються зберегти свою культуру.
  • Інтернаціоналізація проявляється через міжнародні слова – коли ми вже не звертаємо увагу на те, що вони запозичені. Багатокультурність характеризується тим, що знаю багато культур і з повагою ставлюся до кожної, без переваг однієї над іншою. Якщо беру щось з кожної, і я стаю кращим від цього, то це класно.

АНАЛІЗ СЕМАНТИКИ, МОРФОЛОГІЇ, ІСТОРІЇ:

НАЦІОНАЛІЗМІНТЕР
  • Ніколи не замислювалася, коли з’явився термін. Має негативне забарвлення, є протидією знищенню національної ідентичності.
  • Викривленням, переродженням націоналізму є нацизм – ствердження зверхності однієї нації над іншими.
  • Націоналізм виник разом з появою поняття нації, у Франції, думаю. Є захистом інтересів нації.
  • Викривленням є нацизм, фашизм.
  • Націоналізм виник достатньо давно, і в ході історії набув негативного забарвлення, хоча базово він – про єдність, спільність.
  • Націоналізм – повага до своєї історії, до себе як до одиниці нації. Найвищий ступінь реалізації націоналізму – державний суверенітет, повне самоврядування, незалежність від сусідів. Люди плутають націоналізм з нацизмом.
  • Між націями. Не розумію, що це в задумі, а в радянській практиці це був прихований шовінізм.
  • Між, взаємопроникнення. Щоб врятувати свою націю, беруть у іншої нації краще.
  • Щось, що об’єднує.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ:

Порівняльний аналізІнтернаціоналізм Багатокультурність 
ПодібнеВсе – про взаємодію людей, народів, націй.

Факт існування різних етносів і націй поряд.

ІнакшеПередбачає змішування.

Є штучним явищем, якоюсь зовнішньою дією, спробою поєднати попри відсутність бажання та потреби тих, кого поєднують.

Все рівно є народ, кращий за інших.

Взаємоповага та рівність без перетинів.

Природня потреба. Нації живуть поруч та взаємозбагачуються.

Кожного виховують громадянином країни, зберігаючи його етнічну ідентичність.

Час виникнення – чому саме тоді?Обидва виникають на цивілізаційних зламах.

Вважала, що авторами інтернаціоналізму є Маркс, Енгельс, Ленін, а виявилося, що вони лише викривили його до пролетарського інтернаціоналізму.

Близькі та/або суміжні поняття – чим вони близькі/ які нюанси посилюють/пом’якшують?Соціалізм, комунізм – всі ідеології, в основі яких є поєднання людей.Свобода, рівність, братерство.

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

  • Завжди є тонка межа між поняттями – коли для тебе це захист, а для того, хто тисне на тебе, твій захист є спротивом.
  • Якщо аналізувати природу негативного сприйняття українського націоналізму, то варто усвідомити, що воно створено окупантом за часи залежності України від нього, нас привчили засуджувати власний націоналізм.
  • Якщо щось не можеш подолати, то очоль це. Так виникла багатокультурність замість інтернаціоналізму.
  • Коли багато мігрантів, то це означає, що багато людей, які потребують особливої уваги та піклування для своєї інтеграції в суспільство, – і державі важко потурбуватися персонально про кожного. Тому кращим рішенням є турбота самих діаспор – нехай в їх межах тримаються один одного, допомагають один одному, і задля цього варто заохочувати їх життєдіяльність та багатокультурність. США є найбільш багатонаціональною країною, і ніхто не переймається тим, що в дитсадку няня виявилася іспаномовною.
  • В нашому глобалізованому світі відсутні нації, які б не зазнали культурного впливу інших націй – в цьому і інтернаціоналізм, і і багатокультурність водночас.
  • Коли студенти вчаться за кордоном, то вчаться і іншим культурам, в тому числі.
  • Досі багато неадекватних людей – і тому виникають конфлікти між представниками різних націй.
  • Моє сприйняття – я намагаюся зрозуміти іншу культуру, приймаю з повагою, хоча і не перетворююся на їх послідовника, носія.

ПІДСУМКИ:

  1. Певно, зіткнення відсутнє, а натомість різні часи породжують різні поняття. Перед тим був інтернаціоналізм, більш інтегративний вектор. Мультикультурність не є синонімічною інтернаціоналізму.
  2. Після турецько-грецького конфлікту 1923 року греки повернулися до Греції, а село заселили турки. При цьому зберегли грецьку спадщину. Вважаю це проявом інтернаціоналізму.
  3. Бачу поняття полярними. Варто замислюватися, звідки пішла ідея. Гарну ідею завжди можна викривити.
  4. Поняття «націоналізм/патріотизм» залежать від того, по який бік ти перебуваєш.
  5. Інтернаціоналізм – войовнича історія, а багатокультурність – спокійніша історія.
  6. Тільки справа часу, щоб люди звиклися одне з одним. Варто берегти історію багатокультурності, навчати інтеграції.