ПОЧАТКОВІ РОЗДУМИ:

• Тема ілюструє зіткнення дорослих з дітьми. Діти більше фантазують, а потім мріють, а потім перестають і мріяти.
• Все, що у мене є, було колись моєю мрією. Деякі мрії досі так і залишаються ще не зреалізованими.
• Цікаво, як розрізняти мрії і фантазії, і як отримувати результат.
• Перша думка стосовно теми, що все це не про мене. Я не мрію і не фантазую. Я земна. У мене проекти.
• Фантазії – це легке, казкове. Джоан Роллінг нафантазувала окремий світ і такі цікаві історії.
• Мрія, заземлена на дію, – проект.
• У мене і купа мрій, і купа фантазій. Мрія потрібна, бо їжак – пташка пихата, не надаси прискорення, не полетить. Роблю аудит мрій – котра здатна бути перетворена на проект, а котра – ні. Ті мрії, що не здатні бути перетворені на проекти, є фантазіями. Їх складаю у «портфель» – і можу переглядати, тасувати, зберігати для краси, не для реалізації. Тому для мене відсутнє протиріччя між мріями та фантазіями.

АНАЛІЗ СВІТУ ПОХІДНИХ СЛІВ ТА СЛОВОСПОЛУЧЕНЬ:

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СИНОНІМІВ ТА АНТОНІМІВ:

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

• Винаходу передує фантазія, яка виходить за межі (відомого – від модераторки) фізики. І потім стала зреалізованою.
• Спільне між мріями та фантазіями є те, що вони – про щось бажане, якого (ще) не існує в реальності (на сьогодні).
• Відмінність мрій і фантазій полягає в тому, що мріємо ми про щось, чого можна прагнути і колись (нехай не за одне покоління) досягнути, а фантазія переносить нас у паралельний світ, без жодних прагнень перетворень в цьому, реальному, світі.
• Мрія – про те, що відсутнє сьогодні, але хотілось би, щоб воно було в завтра.
• Обидві – мрія та фантазія – про майбутнє. Фантазія більше емоцією живиться. Фантазуємо, щоб пережити певні емоції.
• Обидві – мрія та фантазія – про нестачу чогось. Можу пофантазувати про себе у гвинтокрилі, але це не є мрією, бо відсутні передумови до реалізації цієї думки (хоча б відсутність посадкової площадки на даху хрущівки, в якій маю квартиру). Прагну зараз швидше потрапити додому – і тому виникає фантазія про гвинтокрил.
• У фантазії люди поринають, коли реальність не влаштовує, а змінити її бракує можливостей.
• Подібні мрії та фантазії тим, що виникають із запуском мислення, паралельно одна одній, з тією відмінністю, що фантазія ніколи не стане реальністю, а мрія є картинкою майбутнього, тобто може стати реальністю за певних зусиль.
• В обох випадках – це escape, тобто людина обирає інший світ.
• Для Ціолковського та Корольова полети до космосу були мрією, а для інших – фантазією.
• Мрія народжується після фантазій.
• Діти багато фантазують, бо чогось прагнуть, але не розуміють, звідки воно береться та як працює.
• Фантазія гарна грою з якимось предметом, і цей досвід стає пізніше підґрунтям мрії про реальну взаємодію – бачиш себе за кермом авто, а не возиш іграшкову машинку по підлозі.
• Коли реалізуєш мрію, ставиш собі чергову галочку ЯОК+
• Спочатку фантазія, далі мрія, далі мета та результат, і задоволення.
• Коли ти отримав те, про що фантазував та мріяв, відчуваєш щастя, а коли отримав те, про що навіть не фантазував, то сприймаєш належним, не усвідомлюєш його цінності, не відчуваєш задоволення та вдячності.
• Щоб оцінити те, що маєш, бути вдячним за нього, це щось має бути вимріяним.
• Фантазія дозволяє відволіктися від побуту та буденності. І дитинстві уявляла собі, що ми не просто вздовж Дніпра їдемо, а – вздовж Амазонки. Це давало більше емоцій по завершенню прогулянки. Отже, фантазія здатна робити життя цікавішим, ресурснішим.
• У мрії вже склалися всі пазлики – уявляєш, як це можливо реалізувати. У фантазії ще не все розумієш, як що стає досяжним, – і саме тому потребуєш дофантазувати.
• Фантазії дітей та дорослих відрізняються. Дітям чогось бракує в реальності, якоїсь гостроти, – і вони фантазують. Дорослі фантазують про способи досягнення бажаного.
• Якщо доросла людина чітко розуміє, куди прямує та чого бажає, то живе мріями.
• Коли людина, навіть доросла, зростає, то заходить на нову територію, на якій бракує інформації, і виникає потреба дофантазувати. Потім, з отриманням досвіду, інформації, розуміє, де була мрія, а де – фантазія.
• Мрія – це коли не приймаєш негативний результат зусиль безальтернативним підсумком, нехай поки і не знаєш, котре саме із зусиль призведе до омріяного результату.
• Фантазія – коли відкидає зусилля через котрісь з їх характеристик, негативно сприйнятих.
• Тривале перебування у фантазіях, переважання їх в житті – інфантилізм.
• На котромусь з етапів для Корольова ракета теж була фантазією. Вже далі, методом проб та помилок вона набула рис мрії, а пізніше – і мети, і це призвело до результату.
• Усі творці знаменитих брендів були на початку свого шляху фантазерами.
• Коли з життя цілковито зникають фантазії та мрії, то його фініш вже близько. Не фантазує і не мріє живий труп.
• Обидві – мрія та фантазія – тонка життєва потреба. У кожної живої людини є частка мрії та частка фантазії.
• Мрія споріднена з раціональним мисленням, бо має, хоч далеке, але заземлення, а фантазія є відривом від реальності.
• Коли відмовляємося фантазувати, стаємо ближчими до реальності, наповнюємо себе енергією, бо не витрачаємо її на ілюзії.
• Мрії допомагають активізуватися, надихають. Без них – повна зупинка діяльності, апатія.
• Фантазія – спосіб розслабитися, відпочити. Мрія спонукає до дії.
• Без фантазії життя стає нудним, а без мрії настає фініш життя.
• Наслідки відмови від мрії залежать від масштабу мрії (і того, чи про мрію йшлося – від модераторки) – купівля швейцарського годинника за масштабом наслідків дії та відмови від неї заперечує її як мрію, бо мрія є глобальною, і тому відмова від неї є фатальною.
• Не всі люди здатні фантазувати.
• Коли став на рейки фантазії-мрії, то те, куди приїдеш, залежить від наполегливості та енергії. Є люди, не ладні задовольнитися передбачуваним результатом, і тому фантазують, щоб розсунути межі реальності, та експериментують, щоб дослідити ці нові межі.
• Важливим є присутність прагматизму у фантазера – тоді здатен і фантазійне перетворити на мету.
• Не означає, що всі мають бути фантазерами, а от мрійниками варто бути всім. Не уявляю собі щасливу діяльнісну людину, яка не є мрійником.
• Жалібника вивести з цього стану можна саме через запуск фантазії та перетворення її на мрію. Саме тому людина в поганому ресурсному стані приходить на арт терапію – щоб викликати фантазійний стан, який і відновить ресурсність. Вийшов з кабінету – і вийшов зі світу фантазії.
• Залишається питанням, що робити, коли людина застрягла у фантазіях, і прагнення добре жити є мрією чи фантазією.
• Мрії – про майбутнє. Фантазії – про що завгодно.
• Коли фантазії – про минуле, то це вже загрозливо.
• Фантазія як наркотик – викликає залежність.
• Серед тих, хто переймається лише реалізацією цілей, теж є клінічні випадки.
• У мене є фантазії про майбутнє фарм галузі, а у мого працедавця є мрії про її майбутнє. Його мрії + моя фантазія = ефективність та задоволення від роботи. Тобто наявність фантазії при виконанні навіть не своєї мрії забезпечує краще виконання роботи.
• Добре адоптована людина ще і мріє про суспільне благо, включаючи свою фантазію на виконання роботи, – і отримуємо ще кращий результат.
• Коли в бізнесі застосовують брейншторм, то прибирають будь-які обмеження, і це саме про занурення у фантазію, бо це у фантазії відсутні обмеження. У мрії наявні обмеження, вона обмежена виконанням.
• Коли ти в фантазії, то відсутні обмеження, і, пофантазувавши, отримуєш «поштовх» до кращого – мріяти.
• Щоб знайти самого себе, варто зняти з себе усе, що навісило на нас життя, звільнитися від наносного, залишити лише власні відчуття себе. Тоді людина перестає оглядатися на чужі думки, мрії – і здатна спокійно мріяти власні мрії, а не відтворювати чужі ярлики.
• Мрія – вже про дію. Допоки ти ще не усвідомлюєш себе, то не можеш потрапити до мрії.
• Коли людина ще ефімерна, «прозора», то ще потребує набути кольорів, щоб отримати мрію.
• Нудьга виникає в кризу 11 років, коли вже немає фантазій, але ще не навчився мріяти.
• Саме тому, що фантазія – відрив від реальності, у фантазіях можеш бути ким завгодно і де завгодно, і саме так виникає переживання, що «можеш все».
• Леонардо да Вінчі створював свої моделі – це були фантазії, які пізніше надихнули винахідників на мрії.
• Ідеям Н.Тесли нічого не передувало, тобто були витвором фантазії, пошуком себе, застосування своєї уяви.
• Церков колись взяла під себе науку, зібравши та спрямовуючи людей з уявою.
• Буває, що виконавці реалізують чиїсь, а не власні фантазії.
• Прогрес не може бути на замовлення. Менделєєв шукав відповідь на одне питання, а витворив таблицю – відповідь на інше.
• Не було б мрії Ціолковського – не відбувся б винахідник Корольов.
• З усіх придумок да Вінчі на сьогодні реалізовано лише 30%.
• Світ інновацій, винаходів усе ж чарівний. Залежно від того, як використати винаходи, вони будуть – на добро чи на зло.
• На прогрес найбільше впливають фантазія та фантасти.
• Прогрес рухається завдяки людям, які мислять ширше – як Леонардо та його фантазії.
• Індія – суспільство, яке залишилося в рамках фантазії, і почувається люди досить щасливими, хоча зараз випередили за індексом щастя північні країни, Швеція та Данія, зокрема.
• Мрії та фантазії – про моделювання свого життя. Цим вони подібні між собою. Моделювання дає можливість щось змінити.
• Відмінність між мріями та фантазіями передам через метафору. Мрії (мрійливість) – процес оздоровлення. Фантазії (фантазійність) – одноразове знеболення.
• Спочатку включається фантазія, допомагає зняти обмеження, сформулювати мрію. Вже сформульована мрія утворює систему прагнень та дій, і фантазія тоді стає підпорядкованою мріям, пошуку способів їх втілення.
• Якщо плани – ніщо, а планування – все, то планування йде з мрій, а план – з фантазій про спосіб їх втілення.
• Якість життя – реалізована за допомоги фантазії мрія.
• Круто, якщо можеш мріяти про щось, і після сформульованої мрії можеш відкрити підсвідомість і фантазувати в заданому напрямку.

ПІДСУМКИ:

1. Варто працювати над реалізацією мрій.
2. Мрійте, чудіть, фантазуйте, а інакше це робитимуть за вас інші.
3. Мій здобуток сесії – усвідомлення ролі фантазії як моделювання, конструктивний синонім замість ілюзії як синоніму до фантазії.
4. Алгоритм випрацювано, і він працює до ладу.
5. Верзус показав, що правильно ставити різні цілі різним людям. Є люди, здатні мріяти, а є люди, від яких не варто очікувати творення в процесі праці додаткової цінності.