Індивідуальний запит: в очікуванні дитини вирішити дилему вибору системи виховання, яка виникла через різні традиції двох батьківських родин.

Запитання до себе: хто я – універсальний солдат? Чи витребувана я? чи зможу знайти себе під час декрету та після нього?

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

Навіщо вчитися? – вивчити саму себе. Бути реалізованою як жінка на фоні достатності власного доходу на інтереси та здоров’я. знайти таланти – та реалізовувати.

Самореалізація – розкриття поточного потенціалу, вже проявлених сильних сторін. Для самореалізації достатньо вчити те, що легше (до чого є схильності).

Щоб навчання вело до самоздійснення (віднайдення своєї місії, покликання, свого ідеального Я – та здійснення його) варто звільнити свідомість від кліше, а наміри – від пихи, бо саме вони заважають віднайти признання та виявити приховані резерви, які варто перетворити на сильні сторони, актуалізувати таким чином майбутній потенціал та підвищити вимоги до себе разом із дозволом собі високо цілитися, бо таким є шлях назустріч власному призначенню.

Під дію кліше та пихи можемо впасти через помилкове тлумачення рівності/нерівності. Хибне тлумачення (як породження кліше) рівності може породжувати хибну скромність (зраду свого призначення) або ж і надмірну вимогливість до оточення (залучення інших до власного призначення у той час, коли вони мають власне). Через пиху можемо зупинитись на проявлених сильних сторонах, а також помилитись у їх оцінці, тобто не розрахувати власні сили – і загубити себе замість здійснити.

Хибне тлумачення нерівності є виявом пихи, який посилює вразливість до криз, і тому блокує само здійснення, хоча може посилювати жагу самореалізації «будь-якою ціною».

Схильності можуть бути вразливими місцями, не лише сильними сторонами. Залежить від того, чи помічаємо та шануємо інші свої сторони, чи даємо їм шанс перетворитись на додаткові сильні сторони.

ПІДСУМКОВІ ІНСАЙТИ:

• Можливо поступово рухатися від самореалізації до само актуалізації, а тоді до само здійснення.
• Варто помічати та розвивати сильні сторони.
• У ігровій формі заохочувати бажання робити щось нове кожного дня – і продовжувати відкривати свої сильні сторони.
• Ставитися до всього нового як до можливостей.
• Усвідомити та пам’ятати образ ідеального Я.
• Спеціалізація/універсалізм – дві паралелі розвитку, а не протиріччя.
• Діалог з чоловіком про рівність та взаємодоповнення трьох форм навчання – формального, неформального, інформального.
• Діалог як ключовий метод навчання дитини аби навчити вчитися з усього, в усіх трьох формах навчання.