СТАРТОВЕ РОЗУМІННЯ:

• Дізналася про ябедництво в садочку. Викликає у мене огиду, бо є донесенням, руйнує плани.
• Вперше зіткнулася в років 6-7. Ябедництво – це зрада. Була старша дівчинка, яка пояснила, звідки беруться діти, і я переповіла далі подружці, яка перше пояснення не зрозуміла, – і вона розказала вдома батькам. Вважаю, що це було ябедництво, бо був дитячий простір, секрети, розмови, які не планувались для дорослих. Коли хтось розказував батькам, то нам всипали – і тому це ябедництво.
• Коли порушували заборону, то карали, і «закладали» ті, що були такі самі, як я. Якщо розповідали ті, що не були задіяні, то це не ображало. Ображало, коли ябедничав той, хто був так само задіяний.
• Молодша сестра сповідала маму про мої заборонені дії – це ябедництво. Я відкупалася від сестри.
• Ябеда – донощик. З самого дитинства в дитсадку усіляке «вона не доїла», «в шафці не склала речі». В інституті читали «Собаче серце» в самвидаві – і нас викликали проробку. В підсумку звільнили з роботи маму друга, які і принесла книгу.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ:

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ:

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

• Спільне в усіх спогадах: всі ображені на ябедника; ябеда – з близького кола; завжди владна особа карала у відповідь на інформування.
• Відрізняється в спогадах: ябедами можуть бути або свідки, або співучасники; ябедництво може бути важелем для шантажу. Джерело зиску – той, на кого є компромат.
• Ябеда понижує твою позицію – і з цією метою повідомляє комусь владному те, що дізналася через твою довіру, дружнє ставлення. Внаслідок цього настає покарання.
• В родині чоловіка батько покарав усіх трьох – і порушників, і ябеду.
• Ябедою не буває найсильніший, бо прагне виявитись зверху внаслідок чужого падіння.
• Ябедництво є таким, коли джерелом зиску є хтось владний, хто може придбати конкурента.
• У програмистів може не йти програма – і хтось може звернутися за горизонталлю, щоб відлагодити, а інформування за вертикаллю, через голову, є недоцільним.
• Мета повідомлення може перетворювати його на недоцільне, на донесення, зокрема.
• Якщо мета – отримати результат в продуктивному полі, то це зворотний зв’язок.
• Грає свою роль реакція отримувача зворотного зв’язку – чи карає, чи досліджує ситуацію, чи заохочує повідомлення співучасника, який протиставляє себе іншим співучасникам.
• Коли спочатку підтримують,. Піддакують, а потім повідомляють, то це – донесення.
• Ябеда перекладає відповідальність, щоб позбутися почуття провини, відбілити себе.
• Зворотний зв’язок – зняття з себе відповідальності, убезпечення себе.
• Сам факт подачі інформації ябедою може бути явним – аби боялися – або прихованим.
• Ябедництво апелює до владної особи.
• Ябедництво виникає через фокус на собі, егоцентричну мету. Зворотний зв’язок живиться метою для всіх, загальною, вищою метою.
• Зворотний зв’язок має відкриті цілі і тому є доречним.
• Раніше все замовчувала і глибоко переживала, а тепер одразу пишу службову – і стали поважати.
• Спостерігаю, що ефективні топ-менеджери одразу реагують на те, що вважають неподобством. Різке окреслення території знімає подальшу агресію.
• Вважаю, що завжди треба говорити, але від цього нічого не змінюється. До того ж того, хто приносить погану звістку, вбивають. Тому просто ігнорую.
• Потрібно дуже індивідуально підходити до повідомлення зворотного зв’язку, бо є люди, яким не варто її давати (не сприймає будь-яку критику, а потрібен в робочому процесі).
• Керівник може мислити стратегічно, не замислюватись над тактикою.
• Керівник потребує помічника, який буде емпатувати.
• Цікаво надалі розібратися, чому люди мають SARA-ефект на зворотний зв’язок.
• Не знаючи цих слів, робив ці дії.

ПІДСУМКИ:

1. Дуже багато зав’язано на міжособистісних зв’язках.
2. Повідомлення керівнику – конструктив, коли фокус на справі.
3. Йду з бажанням дізнатися, як впливати на конструктивний зворотній зв’язок, як спротив перетворити на рефлексію.
4. Велика відповідальність за справу і себе – в правильності читання зворотного зв’язку.
5. Як ростити в собі керівника, які правильно чує та розуміє?
6. Повідомлення давати треба, це – конструктив.
7. Ябедництво відрізняється від звіту метою – усунення конкурентів, маскування власної слабкості, замість фокусу на справі та вищих цінностях.
8. Треба вчитися подавати повідомлення.
9. Керівник має уміти отримувати повідомлення та відповідати на них.
10. Треба вірити в позитивні наміри.
11. Дай, Боже, розуміти, коли давати інформацію, а коли замовчувати її, і дай, Боже, сили давати інформацію та розуміння відмінностей моментів, коли варто інформувати і коли варто притримати повідомлення.

ПОЧАТКОВЕ РОЗУМІННЯ:

• Важливо чуже акторство сприймати саме таким, не реагувати щирістю. Припинити сприймати все за чисту монету, припинити захищатись та виправдовуватись.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ:

ПАРАЛЕЛЬНИЙ АНАЛІЗ:

ПРИЧИНИ ПЛУТАНИНИ МІЖ АКТОРСТВОМ ТА ЩИРІСТЮ?

• Інколи той, хто грає, вірить в свою щирість, не визнає того, що грає.
• Якщо базово віриш в людей, то може бути важко відрізнити – переносиш свій погляд на світ, довіряєш і можеш помилитися. Про це – історії про шахраїв.
• Віра в халяву заважає побачити гру в грі, побачити мету людини.

ЯК РОЗРІЗНИТИ АКТОРСТВО ТА ЩИРІСТЬ?

• Спостерігати та аналізувати, чи співпадають, а чи розходяться слова та дії.
• Присутність знецінення, лестощів, звинувачень – ознаки гри.
• Виявити приховану мету. Бути уважним, якщо людина заходить здалеку.

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

• Ми щирі, коли ми в ресурсі і готові віддавати.
• Коли щезає напруга, тоді зростає щирість.
• Вододілом між щирістю та грою – у мотиві взаємодії, коли щось від тебе потрібно і коли нічого від тебе не потрібно.
• Ми носимо рожеві окуляри та віру в халяву (надію, що дійсно поталанить щось отримати без зусиль).
• Коли вибили маніпулятора зі сценарію, і що далі? – одне з двох, або поставити щире питання, або попросити про допомогу (змінити вектор стосунків).
• Я не вірю в щирість або неправильно її розумію – мені не вистачає емпатії.
• Чому я допомагаю людям? – це моя базове налаштування «людям потрібно допомагати, потрібно ділитися». Цьому вчили в родині.
• Щирість має за джерело віру в людей.
• Зиск – це те, що ти отримав від людини, яка тобі це дала.
• Життя – це обмін. Щось даєш, щось отримуєш. Те, що ти отримуєш, є вигодою, зиском, надбанням. Вона може бути не очікуваною.
• Вигода від щирості – прикрашаю світ. Краса світу – моя вигода (надбання). Буття серед розвинених людей – моя вигода (надбання).
• Альтруїзм – потреба робити щось, що умієш робити класно, без оплати.
• Щирість як цінність поширюється тоді, коли знаємо, до кого її застосувати (не кидай перли перед свинями).
• Підводний камінь – спроба «спіймати» мене на злому намірі.
• Коли тобі дошкуляють, то сильнішими не стають, а ти слабшаєш.

ПІДСУМКИ:

1. Коли людина звертається з докором, знизити її емоційний стан тим, що спокійно слухаєш.
2. Не задоволений своєю фінансовою винагородою, бо відсутня нематеріальна винагорода.
3. Моя щирість – в тому, що не розповсюджую компромат, персональну інформацію.
4. Варто менш упереджено ставитись до акторства, гри. Якщо хтось грає, то ти теж можеш грати.
5. Гра може бути щирою. Наприклад, коли люди обмінюються грою, щоб підвищити значущість один одного.
6. Варто бути 2в1 – і щирим, і актором. Розуміти, що люди можуть грати і грають спокійно, а іноді ще і не розуміють, що грають. Твоє акторство береже твою вразливість від нападів, закриває доступ до твоїх вразливих місць.
7. Коли вибив зі сценарію, тримай ініціативу – став щирі питання.
8. Варто доводити до абсурду, щоб відвести напад на власну вразливість, цінність.
9. Перестати відповідати на акторство маніпулятора щирістю.
10. Додати до свого життя акторство, аби не втратити свою ресурсність.

ПОЧАТКОВЕ РОЗУМІННЯ:

РУХ МІЖ КАТЕГОРІЯМИ:

• Запит перетворюється на скаргу, коли у відповідь на нього не отримуєш очікуваної реакції або від його реалізації відсутній очікуваний результат. Виникає відчуття безсилля – і воно перетворює запит на скаргу.
• Скарга може перейти в запит, коли люди з’ясували, що можна зробити.
• Скарга перетворюється на докір, коли не здійснились сподівання від реакції на скаргу, – і відчуваєш, що перекреслили твою працю, відбувається крах надій, образа.
• Внаслідок неправильного оформлення чи спрямування скарги вона теж може переродитися на докір.
• Невідпрацьований запит перетворюється на докір.
• Запит перетворюється на докір, коли запит був неусвідомлений, мав приховану мету, що полягала в пошуку винного, цапа відбувайла.
• Коли людина радикально налаштована і одразу переходить до звинувачень, бо щось не відповідає її очікуванням (наприклад, інші працюють не так, як ти), то запит поступається докорам.
• Докір перетворюється на запит, коли людина усвідомлює, що докори не працюють, результати відсутні або неякісні, тобто докоряти – пуста справа. Має бути усвідомлений та вербалізований запит.
• Коли той, хто докоряє, вИзнає, що відповідальність за котресь неподобство лежить і на ньому, визнає свою спроможність долучитися до виправлення ситуації, то докір поступається місцем запиту.
• Скарга перетворюється на запит, коли вже частково задоволена, почався діалог, оскаржена персона перепросила.
• Скарга перетворюється на запит, коли є чітка постановка питання.
• Моя щирість при зіткненні з чиїмось акторством здатна перетворити запит на скаргу як захист моєї реальності.
• Коли на їх акторство (не щирий запит, провокацію) ми відповідаємо щирістю, ризикуємо отримати докір замість запиту.

ВЛАСНІ ТИПОВІ РЕАКЦІЇ:

РЕАКЦІЇ НА НАШІ РЕАКЦІЇ:

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

• Не усвідомлений запит перетворюється на провокаційну поведінку, і втрачає здатність бути безконфліктно задоволеним.
• Докір – про справедливість. Скарга – про порядок.
• Запит відрізняється від докору, бо має на увазі, що буде відповідь. Докір не розраховує на відповідь, не зацікавлений її чути.
• Якщо зумієш сформулювати запит, то отримаєш відповідь.
• Якщо мета є лише відкрита, без прихованої, то це – щирість.
• Коли діють приховані цілі, то це – маніпуляції, акторство, під впливом яких запити поступаються докорам.
• Акторство не брехня, а буття в персонажі. В персонаж потрапляють як з власної волі, так і примусово.
• Коли скаргу адресують не тому (грають), треба відповідати теж акторством.
• Найкращий результат запиту – отримання консультації.
• Сприймаю скаргу як запит на дію – не розрізняю їх між собою.
• Докір від нарцисів – пастка для мене.
• Шляхом докорів маніпулятори отримують сатисфакцію, бо послаблюють мене шляхом знецінення та своєї проекції негативних намірів та дій.

МОЖЛИВІ АЛЬТЕРНАТИВНІ РЕАКЦІЇ:

ПІДСУМКИ:

1. Коли на акторство реагуєш щирістю, то виказуєш свою вразливість – і з цього користуються.
2. Щоб тебе не вражали докори, переходь на гру, аби «вибити» актора зі звичного сценарію, і вже далі, за необхідності, виводь на запит, користуючись розгубленістю іншої сторони.
3. Завдання – вциліти, зберегти свою ресурсність, припинити себе недооцінювати.
4. Прийшла до усвідомлення своїх реакцій та подальший реакцій – ланцюжок ескалації незадоволення.
5. Варто перестати бути іграшкою в чиїхось руках, іграх.
6. Перестати перетворювати щирість у вразливість.
7. Я звик, що поки людина не сказала, я не реагую, а варто звертати увагу на невербальні прояви запитів.
8. Реагувати на запит як на виклик – і задіяти прямі, а не перехресні трансакції.

ПОЧАТКОВЕ РОЗУМІННЯ:

• Лідерство як явище знайоме зі школи, з 5-6 класу, а як поняття – на роботі. Лідер піклується про інших.
• Про домінування дізналася в середній школі, з уроків історії. Лідерство завжди було, але не називали «лідером». В старших класах почали говорити про нього, пролунало в тесті «хто лідер в родині».
• Як явище лідерство було в школі, але так ніхто не називав, а домінування – ще з дворового дитинства. Як поняття лідерство – з тренінгів з лідерства в 2000х.
• Раніше лідер – він же вожак. В школі – той, за ким йдуть, з уроків, зокрема.
• Домінування – влада сили. Лідерство – сила розуму, харизми.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ:

ЛЮДИ-СИМВОЛИ:

ПРОМІЖНІ ІНСТАЙТИ:

• Лідерство та домінування можуть мати різне звучання в політичному та бізнес середовищі.
• В лідерстві розвиток є метою, а боротьба може бути інструментом. В домінуванні відсутні як розвиток, так і боротьба (коли відсутній спротив, то це не боротьба, а панування).
• Результат боротьби – перемога одного над іншим, над усіма. В кінці залишиться один – сенс боротьби.
• Боротьба – зіткнення, конфлікт, руйнування. Розвиток – зміна, трансформація. Тоді метою лідерства є розвиток, а боротьба є інструментом. В домінуванні метою є боротьба, а розвиток є інструментом. Тут розвиток як трансформація особистостей, підпорядкування їх певній моделі, зручній для домінанта, перетворення їх на свою зброю. КОМЕНТАР МОДЕРАТОРА: відбувається підміна поняття – маніпуляцію називаємо розвитком, тобто не кожна трансформація заслуговує називатися розвитком.
• Регрес як зворотній розвиток, негативна трансформація.
• Розвиток – мета лідерства. Боротьба – інструмент.
• Розвиток як заміна попередньої форми досконалішою версією.
• Зло теж вдосконалюється – і тоді йдеться про деструкцію.
• Інверсія як метод маніпуляції. Зло – добро. Добро – зло. Правда – брехня. Брехня – правда. Розвиток – занепад. Занепад – розвиток.
• Якщо якась спільнота висуває когось лідером, то він може відбутися і без домінантності (без боротьби).
• Лідер – той, хто поведе. Вони усе ж дещо домінантні, бо схиляють до своєї точки зору, хоча надають вибір і для твого особистого простору.
• Коли низи готові підкорятися, то лідер може бути дещо домінантним.
• Лідер без домінантності як особистої риси відбутися не може, бо лідер цілковито підпорядкований своїй ідеї і має переконати в ній інших. Ступінь домінантності лідерів залежить від рівня розвитку суспільства.
• Сила переконань та харизма настільки сильні, що людина стає лідером.
• Домінантність є необхідною передумовою для харизми, хоча і недостатньою. Якщо не опанував свою домінантність, не підпорядкував її розвиткові, то не відбувся як лідер.
• В бізнесі на етапі старт-апу домінування – обов’язкова риса.
• Мета лідерства – розвиток, і завжди є до чого прагнути.
• Домінування – нижча форма керування, простіша функція, і тому стосовно його опису думки сходяться.
• Лідерство багатогранне, і тому його концепцій є багато.
• Лідерство – це команда, спільний мотив.
• Колективізм – ти шестерня в механізмі. Командний дух – визнання унікальності ролі та компетенцій кожного, залежність результату від їх поєднання. «11 друзів Оушена» – приклад команди. «Трактористи» – колетивізм.
• Традиційне лідерство – монархи, вожді племен. Лідерство успадковується.
• Харизматичне лідерство – виникає внаслідок яскравості особистості.
• Формальне/ не формальне лідерство – ярлик з радянських часів. Якщо послуговуватимемося ним надалі, то вбиватимемо суть лідерства, яке не може бути формальним за визначенням, бо вимагає залученості і не виникає внаслідок повноважень.
• Амбіційний незадоволений харизматик, що шукає способу компенсувати свою незадоволеність, є деструктором, а не лідером.
• Трансформаційне лідерство – справа першої особи, бо воно про стратегію.
• Ситуаційне лідерство – про тактику.
• У мене стадія готовності до задачі «можу, не хочу».

ПІДСУМКИ:

1. Цікаво, що справжнім лідер не може бути без частки домінантності серед рис.
2. У лідера завжди повинен бути результат.
3. Лідер – той, хто породжує інших лідерів.
4. Варто визначитися з концепцією лідерства, яка мені є ближчою, і попрактикуватися в родині.
5. Лідерство неможливе без домінантності серед рис (але не має перероджуватися на домінування – коментар модератора). Баланс залежить від задач (та аудиторії – коментар модератора).
6. Я керівник – тактик, не стратег. Важливо використовувати своє знання для вирішення задач. Застосовувати ситуаційне лідерство.