ПОЧАТКОВЕ СПРИЙНЯТТЯ:
- Навіть гадки не маю, про що може бути цей верзус.
- Мій внутрішній голос каже: «розділяй та владарюй». Обміркувати може бути корисним на фоні всіх подій, які відбуваються.
- Чим більше приводів знайшли для об’єднання, чим більше груп підтримки собі створили, тим складніше комусь іншому буде нас покорити. Це історія про те, щоб не роз’єднувати заради персонального блага, а про об’єднання.
КЛЮЧОВІ АСОЦІАЦІЇ:
- Єдина Європа – Черчилль. Фактично це підкорення Європи Англією, а потім переважили позиції Німеччини.
- Англія ніби відпустила колонії, а всередині історія нікуди не поділася. Однаково ми на чолі більшого.
- Брекзіт з’явився через багато років. Як тільки стало зрозуміло, що Англії не по силах виконувати умови Німеччини.
- Брекзіт – спроба протесного настрою, щоб не покоритися. Ототожнили об’єднання і підкорення.
ПОРІВНЯЛЬНИЙ СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ:
| Синоніми | Антоніми | |
| Підкорити | Завоювати, перемогти, подавити, підпорядкувати, поневолити, полонити. | Відпустити, звільнити. |
| Об’єднати | Домовитися, здружити. | Розділити, роз’єднати. |
ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:
- Реально має значення, для чого об’єднувати. Проти ворога – добре. Об’єднану Європу просував Черчилль, а першими увійшли у договір Франція та Німеччина.
- Всі наші інсайти – від нашого відчуття того, що відбувається, – нюанси будуть лише на рівні соціальної інтеграції.
- Варто повчитися об’єднувати когось з кимось заради чогось.
- Продуктивніше, коли на основі взаєморозуміння, переконання, без насилля над особистістю.
- Коли покора усвідомлена, бо, наприклад, вчителька є такою як є, її не змінити, а потреба отримувати знання не залежить від того, якою вона є. У такій ситуації покоритися – питання сприйняття, навчання іншому способу комунікації.
- Баланс між тим, чи більше покори з нашого боку, а чи більше покори на нашу адресу, залежить від віку та рівня енергії людини. Упокорення інших мною притаманне молодим. Випробовуєш свої сили, підкорюєш. Потім набуваєш досвіду, втрачаєш енергію – і шукаєш інші шляхи, домовляєшся замість домінувати.
- Упокорення мене іншими – про втому, спад.
- Людство звикло до того, що хтось завжди зайнятий роз’єднанням. Це історична звичка, а не єдино можлива реальність.
- Ми звикли, що нас роз’єднують та владарюють над нами. Єврейський народ пам’ятає історію «погром», український народ пам’ятає історію «голодомор». Історія об’єднання незвична. Навіть в рамках одного колективу завжди знайдеться «миша», що доносить.
- Об’єднання – на основі доброї волі, всупереч своєму егоїзмові. Зерно об’єднання варто вирощувати.
- Завжди цей верзус – покорити/об’єднати – існуватиме, бо життя різнокольорове. Цей злам дає енергію для розвитку. Поза цього верзусу або всі згодні, або всі повбивали одне одного.
- Сучасне політичне життя дріб’язкове, заради тактичних перемог. Халіф на годину – не замислюються, що далі буде, – живуть сьогоденням.
- Нас закликають жити в сьогодні, без насилля, а люди продовжують шукати перемоги.
- Сьогодні я є частиною країни, яку роз’єднали, продовжують розгойдувати. На жаль, керівники не розуміють, що можна втратити все. Відчуваю жах стосовно того, що матимемо на виході. Я сумую за особистостями такого масштабу, як Черчилль. Вважаю його людиною-скелею. Боротьба – це нормально.
ПІДСУМКИ:
- Синонімів та антонімів у упокорення є більше, ніж у об’єднання, тобто історія переважання домінації над співпрацею не сьогоднішня, а тривала проблема.
- Варто популяризувати історію об’єднання, бо прихильників цієї концепції менше. Нехай ти борець з вітряками, але якщо полишиш це, то у молодших шансів на те, щоб жити в атмосфері об’єднання, ще поменшає.
- «Якщо не я, то хто», – моя фабула життя. Той, хто вважає за потрібне, той діє.
- Популяризувати ідею об’єднання, бо навіть в школі зараз кожен сам за себе. Об’єднання не на рівні пива разом попити. Роз’єднувати звичніше.
- Роз’єднають і без мене. Об’єднання – шанс для людства, народу вижити.