ПОЧАТКОВЕ СПРИЙНЯТТЯ:
- «Людина має право на незнання» – чи усе ж на відсутність інформації (непоінформованість)? Варто визначитися з тим, що є що.
- Коли ж інформація переходить у знання? Знанням є те, що можна застосувати для отримання певного результату. Інформація – повідомлення, яке ще невідомо, як застосувати.
- Знання стабільне, його можна передати (крізь покоління – від модераторки), не одноразового використання.
- Верзус проходить по практичності застосування. Тому варто розуміти, що приймати для себе, навчитися фільтрувати, брати потрібну для себе інформацію та трансформувати в знання.
- Знання не є інформацією, а інформація не є знаннями. Інформація -набір фактів. Знання є глобальнішим, об’єднане якимось сенсом. Мені важливо помічати відмінність та не витрачати час на беззмістовний набір новин.
- Інформація теж має підвиди – первинна (якою надходить від природи) і вторинна (як результат соціокультурної діяльності людини). Не вмію відділяти всередині себе первинну та вторинну інформацію, а інформацію від знання – і все разом відносить кудись на хвилі. Нині стало окремим даром – визначати потрібну інформацію, і не вантажити себе зайвим.
- Опрацьована інформація перетворюється на знання. Коли передаємо інформацію далі, то пропускаємо її крізь себе, свої знання та емоції, і передаємо її вже з цими домішками.
- Знання – теж щось нове, не лише інформація.
КОТРІ З ЯКОСТЕЙ ТА ОБСТАВИН ЯК ПОВ’ЯЗАНІ ІЗ ЗНАННЯМИ ТА ІНФОРМАЦІЄЮ?
| Допитливість | Допитливість розуму сприяє напрацюванню знань. Метод перетворення інформації на знання. |
| Цікавість | Живить собою увагу до інформації, здатна затримати на ній увагу. |
| Суматоха | Існує через необроблений потік інформації. Перебуваєш в цьому стані, коли не знаєш, як опрацювати інформацію, впоратися з її обсягом та різноманіттям. |
| Обізнаність | Синонім поінформованості. |
| Освіченість | Результат засвоєння інформації, опрацювання її до рівня знань та їх застосування. |
| Соціалізація | Результат поінформованості, обізнаності. |
| Професіоналізація | Результат освіченості. |
| Орієнтування | Орієнтування в інформації. |
| Впевненість=спокій | Є результатом знань. |
| Організованість | Слугує набуттю знань. |
| Зосередженість | Слугує набуттю знань. |
| Потік | Потік інформації. |
| Масив | Масив даних (інформації). |
| Сортування | Сортуємо інформацію, але уміння її сортувати базується на раніше отриманих знаннях. |
| Набуття | Набуваємо знання. |
| Засвоєння | Засвоюємо інформацію. |
| Застосування | Застосовуємо знання. |
| Переключення уваги | Увагу переключає потік інформації. Для здобуття знань потрібне уміння утримувати увагу без її переключення, зосереджуватись. |
| Збір | Разом з аналізом та синтезом працює на перетворення інформації на знання. Збираємо інформацію. |
| Аналіз | Аналізуємо інформацію, в т.ч. нашу потребу в знаннях. |
| Синтез | Синтезуємо знання. |
СТОСУНКИ ІНФОРМАЦІЇ ТА ЗНАНЬ – КОНТИНУУМ ЧИ ДИХОТОМІЯ?
| КОНТИНУУМ | ДИХОТОМІЯ |
| · Інформація та знання є континуумом, бо в момент систематизації інформація фіксується, перетворюється на знання з метою їх подальшого практичного застосування.
· В момент, коли потрібно передати знання іншому задля створення певного блага, то воно перетворюється на інформацію, повідомлення. Спосіб переходу одного в інше – комунікація. · Відчуваю брак знань – звертаюся по інформацію, за допомоги пошуку, аналізу, синтезу покращую свою якість знань та життя. · Коли бажаю, щоб людина перебувала в одному інформаційному полі зі мною, бажаю захистити близьких від помилок чи зайвих зусиль з аналізу інформації, то комунікую свої знання їм, переводжу їх в інформацію для них. · Наявна інформація, що комусь бракує знань, а ти ними володієш та вважаєш за благо поділитися, аби з іншого джерела не отримали фальшиві. Спосіб передачі буде будь-яким, аби зрозуміли. Це економить час, убезпечує ближнього від суматохи. · Інформація перетворюється на знання в момент синтезу. Мета такого переходу – прогрес. · Момент переходу знання в інформацію – подрібнення на шматки та вилучення частини з цілого, фрагментація. Мета – отримати частинне, конкретне, для прикладних цілей. · Поки я не пропущу через себе знання, яке хтось транслює, воно залишиться лише інформацією, не стане знанням для мене. |
· Завдяки знанню народжується нове знання.
· Коли інформація переходить в знання, перестає бути інформацією. · Вся інформація переходить у знання. Навіть при встановленні неправдивості інформації ми отримуємо знання стосовно ненадійності джерела інформації, а також знання причин не використання цієї інформації. · Якщо знання не переходять в інфо, то це визначено мотивом носія знань. Знання можуть бути закритими від розповсюдження, втаємниченими (наприклад, секретних служб, релігійного менеджменту). · Доступність інформації не підвищує доступність знань, бо ще потрібні знання, як застосувати доступну інформацію. · Інформація здатна знищити собою простір знань, саму потребу в них – створити ілюзію, що «google краще знає». · Не вся інфо переходить у знання, а лише корисна для майбутнього. · Не всі знання переходять в інформацію. Прикладом є давні мови, які вимерли. · Знання, якими не користуються, не є інформацією. · Якщо суб’єкт не бажає отримати знань, задовольняється інформацією, то доступність інформації не підвищує доступність знань. · Знання більше прив’язані до суб’єкта. Інформація глобальніше поширена. · Попит на інформацію є типовим. Усі ЗМІ знають, яку реакцію отримають, якщо той чи інший сорт інформації поставити в ту чи іншу чергу/колонку/сторінку. · Знання – більш витончена річ, якої не всі потребують. · Всі люблять секретики – не всі знання переводять в інформацію. · Знання – це праця. Працювати ніхто не бажає. Доступність інформації не робить доступним знання – люди лінуються. · Інформація здатна знищити потребу в знаннях – можу скопіювати чужий код, взятий з інтернету. · Інформація нагайна, а знання творять перспективу. · Інформація – на чомусь, на якихось носіях, вся. Знання – всередині нас, і лише частина з них викладена на папері. · Для мене дихотомія – бо, коли інформацію опрацьовують, то вона стає знанням і перестає бути інформацією. Тобто немає знань, які водночас є інформацією, і немає інформації, яка водночас є знанням. · Інформація – джерело небезпек, знання – джерело сили. |
ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:
- Інтерпретація завдання змінює сам сенс завдання.
- Інформація перетворюється на знання в момент необхідності.
- Момент переходу інформації в знання та знань в інформацію визначається бажанням, в обох випадках.
- Чим у більш освіченому суспільстві перебуваєте ти та твоє коло спілкування, тим швидше усі прийдете до кращого.
- Коли здатен перевести інформацію в знання, робиш важливий крок для всього суспільства.
- Спосіб переведення одного в інше є менш важливим – можеш і в телефон наговорити.
- Інформація не може знищити глобальну потребу в знаннях, бо суспільство стоїть на знаннях.
- Знання має передаватися. Без передачі воно зникає.
- Знання можуть застарівати – бо від невикористання, або через втрату потреби в них зі зміною історичного контексту. Аналогічна ситуація з інформацією.
- Наскільки інформація перетворюється на знання та знання – на інформацію, залежить від людини. Якщо шукає знань, то відшукає їх в інформації. Базуючись на знаннях та попередній інформації, можемо переводити інформацію в знання.
- Енциклопедія залишається більш надійним джерелом, ніж вікіпедія, бо відомо ким і як відредагована.
- Вікіпедія – суто інформаційна історія. Щоб вона перетворилася на знання, потрібно відібрати, накопичити, систематизувати за певною темою, синтезувати власні висновки, оформити їх та видати якусь цілісну історію. Вікіпедія працює на дихотомію інформації та знань, не на їх континуум, бо відмежовує інформацію від знань (інформацію навіть не потрібно пам’ятати, не те, щоб опрацювати її до знань).
- Вікіпедія безперервно поповнюється інформацією. Вона сама є континуум, безперервність інформації. Енциклопедію пише стала група людей, і інформація в ній стає сталою, незмінною, що породжує собою дихотомію.
- Вікіпедію пишуть звичайні люди, і тому там присутні помилки, які звідти потрапляють до наукових робіт. Екциклопедії пишуть науковці, які користуються перевіреними джерелами та фактами.
- Енциклопедія – першоджерело інформації. Вікіпедія – проміжна ланка між енциклопедією та масовим споживачем інформації. Обидві впливають, підживлюють континуум інформації та знань.
- Інформаційна безпека – уникнути інфошуму, диверсій (вкидів чи пошкоджень інформації, підмін), витоку важливої інформації.
- Менеджмент знань – робота на збільшення своєї унікальності, відрив від конкурентів на рівні створюваної цінності.
- Хто шукає, знаходить те, що шукає.
- Бажання наших вчених автоматизувати наш інтелект, щоб його замінити штучним, мені не подобається. Немає бажання, аби мені відмовляли в користуванні моїм інтелектом на користь використання штучного.
- В ході створення штучного інтелекту його навчають – вводять масив даних, налагоджують синтез – проходять різні стадії переробки інформації в знання, бо свідомість людини наповнено і тим, і іншим. Тому і штучний інтелект наповнюють і тим, і іншим.
- Не все статично. Все мінливе.
- Все залежить від задач використання штучного інтелекту. Вклади знання розробників, а потім – дані, які самі люди не можуть опрацювати.
- Яка ємність, тим її і наповнили, те вона і містить.
- Спочатку штучний інтелект розробляють для гри в шахи, наповнюють його інформацією, він виграє у гросмейстера, а в якийсь момент гра зупиняється, бо штучний інтелект вирішує більше не грати, бо інформація перетворилася на знання – відсутність сенсу змагатися в грі.
- Пам’ять зайве в собі не зберігає, самоочищується, і тому примусово забувати щось не варто. Варто усе ж тренувати пам’ять.
- Чи ми точно переконані, що всі знання – суто в голові?
- Є знання, які сприяють кращому сприйняттю світу. Як тільки розширюєш запас слів, так і змінюється сприйняття світу.
- Наскільки ми об’єктивні в розумінні того, що відбувається в нашій свідомості?
- Покращення стосунків з собою та соціумом є наслідком тренування уваги до себе та інших.
- Коли тренуємо креативність, покращуємо своє ставлення до себе.
- Коли тренуємо своє сприйняття, покращуємо своє ставлення до себе та інших.
- Баланс «пам’ять/забування». Нам варто пам’ятати все, але вибачати та забувати образи. Пам’ятати, на чому обпеклися, але не ображатися за це.
- Тренінг уваги покращує роботу з інформацією. Що помічати – нав’язливу чи непомітну інформацію?
- Сприйняття працює більше з інформацією. Навчитися не керуватися суто сприйняттям важливою/неважливою – не поспішати відмітати чи навпаки брати на віру.
- Тренінг розуміння працює на покращення знань через покращення обробки інформації.
- Тренінг пам’яті сприяє накопиченню знань.
- Знання можуть застарівати, ставати не актуальними. Те, що не використовуєш, забуваєш.
- Знання психології підлітків можуть покращити стосунки з підлітками.
- Зіткнення в мотивах менеджменту знань та інформаційної безпеки.
- Справа не в тому, соромно чи не соромно чогось не знати.
ПІДСУМКИ:
- Інформації може бути багато, навіть забагато. Я прийшов з висловлюванням «Людина має право на незнання». Виявилась правдивою, і я радий цьому. Знання виникають з переробки інформації, а інформації може бути забагато, що перешкоджає переходу в знання.
- На «вході» проводив межу між інформацією та знаннями по практичності, застосуванню, а тепер усвідомив відмінність мотивів володіння інформацією та знаннями, їх поширення чи навпаки обмеження.
- Я можу чогось не знати, і це нормально, бо не всіх знань потребую, а лише тих, які можу застосувати для створення благ для себе та інших дією чи бездією.
- Я замислилася над тим, континуум чи дихотомія. Напочатку схилялася до дихотомії, а тепер – до континууму, хоча не будь-яке знання є інформація, і не будь-яка інформація дарує знання. Я б поміркувала б над контролем та керуванням знаннями і інформацією, до яких маю доступ.
- Залишилася при думці, що вони існують як дихотомія, а не континуум. Чим більше навалюється інформації, тим більше потребуємо фільтрів, аби відсіяти зайве. Усе має бути дозованим, відповідати твоїм життєвим потребам.