ПОЧАТКОВЕ СПРИЙНЯТТЯ:
- Верзус проходить по предмету віри. У що вірити? Якщо не вірити, то чому? Цікаво відповісти на це питання з т.з. віри.
- Якщо люди не вірять, то чому – в чому для них верзус?
- Цікаво, у що вірять люди, і у що не вірять, коли виказують своє ставлення до віри. Не обов’язково це віра в Бога. Це віра взагалі.
- Що таке, коли людина не вірить, – сила чи пиха, чи нерозуміння себе?
- Атеїст має бути дуже освіченою людиною, щоб мати суттєву аргументацію неіснування Бога.
- Мама похрестилася в свої 33 роки. Зараз їй 64, а мені 40. За цей час між нами виросла стіна, і вона постійно нав’язує мені. Мене лякає слово «місія» в релігійному аспекті. Чи є віра благом для людини?
НАЙБІЛЬШ БЕНТЕЖНІ МОМЕНТИ СТОСОВНО ВІРИ В ЖИТТІ СУЧАСНОЇ ЛЮДИНИ:
- Віра не про розум, а про почуття. Вірити як дитина, не задаючи питань. Саме це бентежить – відмова людині у рефлексії та у критичному мисленні.
- Я не релігійна. Чому мені так важко повірити в те, чого не можу осягнути з наукової точки зору?
- Бентежить необхідність обрядів, хоча твердять, що Бог у душі. Що з віротерпимістю в колах релігійного менеджменту – між різними релігіями, зокрема?
ВЛАСНІ ВИЗНАЧЕННЯ та фахівців:
| ВІРА | · Прийняття системи знань, приєднання.
· Переконання в системі цінностей, які є константою, не потребують доведень. · Внутрішнє переконання в чомусь, без доказів. |
| · сприйняття людиною чого-небудь (тверджень, свідчень, фактів тощо) як істинних, правдивих, іноді без попередньої перевірки на основі тільки внутрішнього, суб’єктивного переконання, що сприйняте на віру не потребує більше ніяких доказів. | |
| ДОВІРА | · Покладання відповідальності на іншого.
· У неї існує суб’єкт, якому надаємо право на близькі відносини з нами. · Почуття на основі фактів, аргументів, досвіду практичних дій. Є предмет довіри. |
| · відкриті, позитивні взаємовідносини між людьми, що сприяють сприйманню слів, зобов’язань, обіцянок тощо «на віру». | |
| ЗНЕВІРА | · Небажання переглянути своє ставлення, закритість своїх уявлень.
· Втрата сенсу в системі цінностей. · Розчарування, стан, коли знаходиш причини втратити віру. |
| · пригнічений стан духу, почуття образи, безнадійності та розчарування, що супроводжується загальним упадом сил. Духовна чи фізична апатія та лінивство. Зневіра має характер безнадійного суму, туги та гнітючої нудьги. | |
| НЕВІРА | · Відмова приєднуватися до певної системи.
· Заперечення будь-чого. · Внутрішнє переконання, як і віра, в тому, що чогось не існує. Може ґрунтуватися на фактах, а також і без доказів. |
| · Відсутність віри, упевненості, переконаності в чому-небудь. Перебування у владі сумнівів. | |
| ВІРОВЧЕННЯ | · Слідування одній системі знань.
· Набір визначень, концепція певної релігії. · Знання про віру. |
| · систематизований виклад змісту віри в догматах, істинах, визнаних раз і назавжди незмінними. Зміст віровчення охоплює не тільки безпосередньо релігійні істини, а й погляди релігії на економічний, політичний, суспільний устрій, моральні засади людського життя тощо. | |
| РЕЛІГІЯ | · Система уподобань, що доводить існування вищої сили в особі Бога.
· Віра в позаземне дещо. · Кодекс, звід духовних правил життя людини, в основі яких – Бог, вища сутність. |
| · соціально-індивідуально реалізоване, втілене в традиції та спільноту ставлення до чогось, що перевищує або охоплює людину та її світ, — до якоїсь, як би її не розуміли, найвищої правдивої дійсності; на відміну від філософії, в релігії йдеться про слово та шлях спасіння. | |
| СВІТОГЛЯД | · Погляд на устрій фізичного та духовного світів.
· Розуміння взаємодії людини, «Я» та зовнішнього світу. · Сприйняття людиною того, що її оточує. |
| · форма самосвідомості людини і суспільства, система узагальнених поглядів щодо місця людини у світі та взаємовідносин з ним. | |
| ІДЕОЛОГІЯ | · Домінуюча система понять, світоглядів в закритій спільноті.
· Переважання однієї системи цінностей над іншими. · Переконання в необхідності дотримуватися певної ідеї. |
| · організована у систему сукупність ідей у формі соціально-економічних моделей, настанов, гасел, програмних документів партій, філософських концепцій тощо. | |
| КОНЦЕПЦІЯ | · Ідея, її місце, пояснення в структурі чогось.
· Основна думка чогось. · Ідея, яку людина сприймає для себе можливою і прийнятною. |
| · система поглядів, те або інше розуміння явищ і процесів; єдиний, визначальний задум. Концепція істотно відрізняється від теорії не тільки своєю незавершеністю, але й недостатньою верифікованістю. | |
| ПАРАДИГМА | · Напрямок руху.
· Створений шаблон на підставі досвідів. · Прийнятий людиною устрій світу. |
| · система понять і уявлень, які властиві певному періодові розвитку науки, культури, цивілізації. |
СТОСУНКИ ВІРИ ТА РЕЛІГІЙНОСТІ:
- Якщо релігійна людина, то в самій основі релігії лежить віра. Не може бути релігійна людина не віруючою.
- Віруюча людина може бути не релігійною або мати власну релігію.
- Віруюча людина – це про зміст. Релігійна – про форму.
- Фанатик – форма домінує над змістом.
- Віруюча людина не приділяє формі стільки уваги, як релігійна.
- Я не релігійна, але віруюча.
СТОСУНКИ З ВІРОЮ РІЗНИХ НАПРЯМКІВ ДУМКИ:
| Скептицизм | · Коли людина вагається, то у неї достатньо віри. Брати на скепсис, пробувати на дійсність – це про віру.
· Про невіру. Сумнів як первинна реакція на щось – сприйняття крізь призму невіри. · Ставлення з недовірою. Більше про невіру. |
| · позиція уникнення того, щоб постулювати остаточну істину. Застосований до себе, скептицизм поставив би під сумнів, чи є скептицизм прийнятною позицією взагалі; отримання інформації про дійсність через сумніви та постійні перевірки чи експерименти; брак певності в існуванні позитивних мотивів для людських вчинків (цинізм). | |
| Атеїзм | · Атеїзм – теж про віру, просто в не існування Бога.
· Віра в не існування Бога. · Віра в не існування Бога. |
| Агностицизм | · Агностики не вірять.
· Заперечення, невіра. |
| · стверджує, що істинне значення певних тверджень — особливо метафізичних тверджень щодо теології, життя після смерті, або існування Бога, богів, божеств, або навіть об’єктивної дійсності — не осягається або, залежно від форми агностицизму, не може бути в сутності осягнене через природу суб’єктивного досвіду. За твердженням Канта, пізнаючий суб’єкт не може вийти не тільки за межі почуттєвого досвіду, але також і не може помислити немислиме, а тому іманентне знання необхідно доповнювати знанням трансцендентним. Сучасна філософія закликає взагалі відмовитися від поняття реальності і розглядати тільки різні модифікації людської свідомості і мови в їхній відносності. |
ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:
- Вольтер вірив в Бога, бо «якби не існувало», отже Він є.
- Вольтер навпаки стверджує не існування Бога, бо «варто було б вигадати».
- У побуті використовують алюзії на це висловлювання Вольтера – коли хочуть підкреслити функційну виправданість чогось: «якби не існувало, варто було б вигадати».
- Нігілізм як вершина невіри.
- Складно розмежувати концепцію та парадигму.
ПІДСУМКИ:
- Віруюча та релігійна людина – ключовий верзус в темі зіткнення віри з невірою. Усвідомленість того, у що саме ти віриш, і заради чого обираєш певну релігію, є моментом поєднання цих іпостасей, вирішення верзусу.
- Мотив вибору «вірити/не вірити» – щоб знайти сенс життя. Обираючи невіру, перетворюєшся на нігіліста.
- Варто бути віруючим без перекосів, сприймати догми обраної релігії без спокуси бути нетерплячим до догм інших релігій. Верзус як зіткнення, протиставлення – лише між догмами.
- Істина все одно прихована, а ми її лише сприймаємо, інтерпретуємо. Бути толерантним до вибору іншого, у що вірити чи не вірити. Подумати, поспостерігати за собою, за проявами нетерпимості, повчитися краще взаємодіяти з іншими концепціями.
- Тема велика і багатогранна. Є відчуття, що дуже наблизилися до чогось великого, але тепер його треба оббігти довкола, щоб усвідомити.
- Цікаво дослідити корені нігілізму та хейтерства. Чому люди обирають саме так отримувати енергію – відбираючи її в інших? Зберегти себе при контакті з такими і допомагає віра – на ній фокусуєшся замість реагувати на їх хейтерство.
- Є цікавість до можливостей та інструментів діалогу, проходу через прийняття/не прийняття догм, систем цінностей, думок інших.
- Віра – живильне джерело. Переконало порівняння ефектів віри, довіри, зневіри, невіри. Переконалася в тому, що я віруюча, хоча не релігійна.
- Люди вірують попри свою не релігійність, бо мають трасцендентний досвід.
- Стало ще цікавіше далі заглибитися в тему вірувань – чому на початку цивілізації був політеїзм, а далі людство перейшло до монотеїзму.