ПОЧАТКОВЕ РОЗУМІННЯ:
- Про саморозвиток свідчить зміна погляду на світ.
- Поки навчається дитина, навчаємось разом. Щодня пізнаємо щось нове, повторюємо шкільну програму, виконуємо саморобки, трудове навчання.
- Саморозвиток відбувається, коли відкриваєш для себе щось нове, спрямовуєш на нього свою увагу, час, сили – і отримуєш зворотній зв’язок у вигляді обізнаності. Ознаки того, що відбувається саморозвиток: розширення кола однодумців, опанування нових навичок, розширення знань. Ознаки того, що саморозвиток заблоковано: відпадають вже наявні зв’язки, навички, коло спілкування.
- Саморозвиток – зміна особистості, розширення поглядів, відступ від упереджень, відкритість, віра в зміни, набуття нових навичок, зміна кола спілкування. Саморозвиток заблоковано, коли наполягають на своїй точці зору, зневірені, вдаються до знецінення, мають замкнене коло спілкування – усе це призводить до «застояного повітря», законсрвованої свідомості.
- Саморозвиток – зміна думок, відхід від стереотипів, відкриття, які докорінно тебе змінюють, розширення кола знайомих, знань, внаслідок чого світ приймає тебе і є бажання щось змінювати.
- Зміна зовнішності як показник саморозвитку. Одна зачіска десятиліттями – ригідність.
ВЗАЄМНІ ВПЛИВИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ТА САМОРОЗВИТКУ:
- Соціалізація – простір для саморозвитку. Коли розумієш, що можеш дати щось соціуму, це робить тебе дорослим, тобто відбувається саморозвиток.
- Можуть бути взаємопов’язані, але не обов’язково саморозвиток потребує соціалізації (самітники теж розвивають свою особистість, хоча і відмовляються від контактів зі світом).
- Чим більше людина розвивається, тим легше їй соціалізуватися.
- Соціалізація – перебування в соціумі, спілкування. Саморозвиток – пізнання себе, відкриття та розкриття чогось нового в собі, бажання це робити. В процесі саморозвитку ми спілкуємося – і це є соціалізація, певною мірою.
- Перша соціалізація в нашому житті – коли принесли з родильного будинку і ми чуємо голоси близьких, розпізнаємо їх. Соціалізуючись, розвиваємось. Мауглі соціалізувався в стаї, і його розвиток відповідає стаї, але не людській спільноті.
МОМЕНТ ПОЧАТКУ БАТЬКІВСТВА:
- Психологічне батьківство відбувається пізніше за фізіологічне, а до онуків приходиш принципово іншою людиною.
- Батьківство починається з відповіді на питання «навіщо воно тобі треба?».
- Відчувала своє батьківство з моменту вагітності. Чоловік дуже хотів дитину, але був менше готовий до свого батьківства. З молодшим сином став відповідальнішим.
- Усвідомила своє батьківство, коли завагітніла другою дитиною, а перша дитина була авторок мого заміжжя.
ПЕРЕДУМОВИ БАТЬКІВСТВА ЯК ДЖЕРЕЛА САМОРОЗВИТКУ:
- Ставитися до дитини як до особистості, цікавитися думкою, коли йдеться про вибір.
- Бути готовим до руйнування своїх стереотипів.
- Не порівнювати свою дитину з іншими, приймати такою, як вона є.
- Емпатувати дитині, розуміти її, цікавитися станом, почуттями, переживаннями.
- Довіряти дитині.
ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:
- Японський дитячий садок – групи вертикальні за віком, а не горизонтальні. Чим різноманітніше коло спілкування, тим якісніше психологічне життя.
- Вплив творів мистецтва, як конгломерату людського чуттєвого досвіду, на соціалізацію виникає, коли людина навчається сприймати ці твори та гармонізувати себе через дотик до них.
- Дідусь переймається тим, кому ж він передасть у спадок дорогі риболовецькі снасті, якщо УЗІ показало онучку, а не онука, і після її народження не одразу ходить відвідувати, але згодом втягує в своє хобі, усьому навчає і вже не переймається статтю другої дитини свого сина.
- Вважаю, що моє батьківство і досі не найвищого рівня. Можливо, стане таким при появі онуків.
- Цікаво, що свекр присідає для розмови з онуками – щоб очі були на одному рівні.
- Семантично «тато» і «батько» розказують про різну емоційну дистанцію, силу прив’язаності. «Батько» – коли ти сепаруєшся.
- Внутрішній «батько» – про перфекціонізм, надмірний контроль, гіперопіку.
- Усвідомлений батько має розвивати «дорослого» в дитині, який координуватиме «батька» та «дитину», і не гіпербалізувати «батька», не викривлювати «дитину».
- Материнство – пуповинний зв’язок, фізіологія, матерія, безумовна любов, вирощування дитинча до стану, коли може вижити без допомоги матері.
- Біологія – в першу чергу. Якщо хтось одразу вбачає психологічний бік батьківства, тому важче наважитися на парні стосунки, щоб не ризикувати батьківством.
- Мультиплікація себе шляхом виховання – теж розмноження, не саморозвиток.
- Батьківство – від початку розмноження, а з розвитком цивілізації стало одним із джерел саморозвитку.
- Ми в своєму саморозвитку праві, коли любимо себе – і наша любов доростає до такого обсягу, що виникає бажання щось віддавати, залишити «крапочку» по собі.
- Одружуватися варто на сироті 😊
- Сирота позбавлена спілкування між поколіннями – і це може ще більше ускладнити взаємини зі старшими так само, як і блокувати батьківство як саморозвиток.
- Бога називаємо Батьком. Духовний – теж батько. Матріархат діє лише через нескінченність роду, плодючість. Не можна урівнювати батьків, бо все одно є батько і мати, і це – різні ролі, які доповнюють одне одного. Повинна бути функційність.
ПІДСУМКИ:
- Батьківство – розмноження в усіх випадках, а саморозвиток вже, як кому поталанить. Наші діти нас розвивають, якщо ми готові до цього, і це – окремий розвиток, вихід за рамки біологічного виду.
- Чим старшою стаю, тим більше обмірковую. Поталанило, що маю дітей замолоду. З народженням другої дитини все стало зрозумілішим, відкрились якісь «чакри», подорослішала. Батьківство в зрілому віці якісніше.
- Батьківство – це розмноження, і саморозвиток, якщо спроможешся. З другою дитиною чоловік змінився і мені стає простіше виявляти свої помилки. З першим сином була більше «батьком» за Берном.
- Потрібно спочатку себе пізнати та полюбити – і станеш цікавим дітям, і стане простішим «старше» батьківство (роль бабусі).
- Варто ще обміркувати випадки, коли саморозвиток не залежить від соціалізації.
- Тільки коли визрів в своїй любові до певної межі, уможливлюється батьківство як саморозвиток. Ця межа і є іскра Божа, і дають дитину саме в цей момент. І треба пам’ятати та вірити, що у тебе є все, щоб виховати цю дитину. Навіть наші батьки йдуть лише тоді, коли ми готові залишитися самі.