Бути собою VS Бути частиною спільноти. 23.05.15

То ж, запити:

  • Що з того, що буду чи то собою, чи то частиною спільноти – що від того отримає спільнота?
  • У мені багато мене. І як це все впихнути в спільноту, не викрививши себе?
  • Що означає бути собою та бути частиною спільноти?

Прикінцеві висновки:

  • Бути самим собою – це знайти себе, входити в резонанс зі своїми діями, вчинками, думками.
  • Аби бути самим собою на духовному рівні, спільнота не потрібна, але вона допомагає знайти себе.
  • Аби бути частиною спільноти, змінювати себе, знаходити в собі резерви. Постійний компроміс “я” у співставленні з “ми”.
  • В принципі відсутній конфлікт “я-ми” – і можлива гармонія. Тепер буде розуміння, чи ти в цей момент – частина суспільства, чи – сам один, і тому не зростатиме полярність.
  • Велике та мале “ми” та “я”. Самі поняття складніші та багатші, аніж прийнято розмірковувати про них. Важливо кожного моменту розуміти, з чим саме взаємодіємо, з котрим “я” та “ми”.

Найяскравіші рефлексії протягом зустрічі:

  1. малюнки з метою осмислення себе (один з них нам з вами подаровано у якості ілюстрації), які виявили, за усіх відмінностей зображень, багато спільного, і зокрема протилежності між “є” та “хочу” у тлумаченні своєї самості, а також прагнення спокою як ознаку згоди із самим собою, визнання себе собою.
  2. Протилежності (динаміка становлення собою) виявили наступні:

    • від агресії до розвитку,
    • від руйнування до творення,
    • від неузгодженності векторів до узгодженності,
    • від розриву до цілосності,
    • від закритої системи до відкритої,
    • від марної витрати ресурсу до наповнення себе ресурсом,
    • від неприйняття та виключеності до прийняття та включеності.”
  3. один з перших спонтанних інсайтів: “Щоб бути собою, варто навчитись бути із собою, – і саме це є шляхом бути з суспільством. Бути із собою – це відновити зв’язок із сутністю – тим, що було до впливу суспільства. Потреба бути собою – потреба відновити та накопичити рівень комфорту. Комфорт отримуєш, коли вписався у життя, а вписуєшся у життя, коли знаходиш себе. Коли відкрив себе таким, як є, та навчився проявляти себе – стало краще жити. Награнність дратує. Знайти себе – і робити властиве тобі, як майстер”.
  4. метафора “Я” – атом, “ми”- молекула, буття – молекулярний зв’язок.
  5. висновки щодо ГАРМОНІЇ “Я-МИ” у поєднанні з БАЛАНСОМ “БУТИ-ВИГЛЯДАТИ”:
    Баланс “бути-виглядати” впливає на те, як ми обираємо спільноту, частиною якої бути, та як спільнота обирає нас, аби залучити. Коли цей вибір співпадає, відбувається прийняття – і воно спонукає змінювати себе, розвивати, набувати нових рис, які притаманні іншим членам спільноти, бо вона набула значення еталону. Люди різні – тому і спільнот різні. Ситуації гармонізації “я” з “ми” є двох типів: про пізнання, розвиток та про стосунки. Якщо час адаптації пішов на саморозвиток, то відбувається злиття із спільнотою водночас з поточненням обрисів себе самого. Вихід з “я” може вибудувати, розширити “я”, а може завадити поверненню в “я”, перетворити на “не я” – і тут знову стає в нагоді баланс “бути-виглядати”, як індикатор руху (чи відбувається розширення “я”, чи перетворення його на “не я”). Можна бути собою та частиною спільноти, у гармонії, – та розвиватись в обох напрямках водночас.
  6. ЗАГРОЗИ САМОСТІ. ОЗНАКИ СТАНУ “НЕ Я”:
    Коли отримуєш бажане, запитуєш себе, чи справді ти цього хотів, чи не було не твоє бажання. Якщо отримуєш задоволення від отриманого, то бажання було власним, і його здійснення дає відчуття себе собою. Відчуття задоволення у кожний момент шляху є ознакою самості. Позитивні переживання є ознакою “Я-стану”, цілосності, відповідності. Загроза для самості, маркер стану “не я” – розрив контакту з власними почуттями. Пост-фактум кажеш собі: “я ж знав, а пішов проти себе”.

Також опрацювали наступні моменти:

  • ПОТРЕБА У СПІЛЬНОТІ. ОЗНАКИ СПІЛЬНОТИ. МЕХАНІЗМ УТВОРЕННЯ. СВІДЧЕННЯ ПРИНАЛЕЖНОСТІ.
  • ДЕБАТИ “БУТИ СОБОЮ ТА СПІЛЬНОТОЮ – ТОТОЖНІ СТАНИ” проти “БУТИ СОБОЮ ТА СПІЛЬНОТОЮ – РІЗНІ СТАНИ”.
  • ПРИЧИНИ ОДНОЧАСНОГО ПРОТИСТАВЛЕННЯ ІНДИВІДУАЛІЗМУ ТА КОЛЕКТИВІЗМУ НА ФОНІ ПРАГНЕННЯ БУТИ СОБОЮ ТІЄЮ Ж МІРОЮ, ЩО І БУТИ СПІЛЬНОТОЮ.
  • СПОСІБ ГАРМОНІЗАЦІЇ БУТТЯ СОБОЮ ТА СПІЛЬНОТОЮ – ЗМІЩЕННЯ АКЦЕНТУ З “Я-МИ” НА “БУТИ”, ТЛУМАЧУТИ БУТТЯ ЯК ПОЄДНАННЯ ТІЛЕСНОСТІ ТА РАЦІОНАЛЬНОСТІ – НА ІНДИВІДУАЛЬНОМУ РІВНІ, НА ГРУПОВОМУ РІВНІ.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*