Долати страх VS дослухатися його порад. 05.05.2020

АНАЛІЗ ПЕРСОНАЛЬНИХ СТОСУНКІВ ЗА СТРАХОМ:

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ:

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

• Мене страх мобілізує – починаю краще розуміти та контролювати себе та ситуацію. Під впливом страху за життя членів родини приймаю правильні рішення в кризових ситуаціях.
• В обох ситуаціях – машина та літак як джерела небезпеки – був вибір та був тиск. Раніше тиск був значущим чинником, не була готовою відстоювати себе, свою позицію.
• В принципі, теж цікаво, як формується патерн. Є якийсь момент, в який знайомимося зі страхом, і в цей момент формується базова модель реагування на страх.
• Є маса ситуацій, щоб сказати собі: «стоп, це небезпечно і не має сенсу». Важливо розуміти, що «ще є можливість вийти переможцем», а інакше люди припиняють боротися. Для дорослішання важливо навчитися долати страх.
• Якщо ризик – примха, позбавлена глибшого сенсу, або не сама керуєш ризиком, то не берися, бо ризик є невиправданим.
• Майбутнє лякає, коли в дію включено багато людей, а не сама несеш відповідальність, то не розумієш, де спрацює людський чинник. В цьому випадку краще обрати менш ризиковану альтернативу, в якій розумієш, як керувати ризиками.
• Імперативність голосу страху визначає його здатність блокувати дію/бездіяльність. «Можна травмуватися» – це ризик, імовірність, свобода дій. «Не зможеш (вижити)» – це вирок, блок дій.
• Долати страх допомагає довіра чомусь (ситуація стрибка – довіра системі підготовки) чи комусь, на чию кваліфікацію (ситуація опікового центру) чи кращі наміри (ситуація з батьківською порадою щодо коня) можеш покластися.
• Питання ставок – коли на вагах життя/здоров’я, то час швидких рішень.
• Ставки можуть бути явними/не явними, високими/низькими, матеріальними/не матеріальними (самоповага тощо).
• Якщо ставка не висока, то страх відсутній. Висока ставка включає страх.
• Для подолання страху потрібно одразу повторити те, що сталося, змінивши кінцівку.
• Страх – потрібна емоція, з охоронною функцією, обмежувальною, захисною. Головне, щоб не розрісся до патологічних масштабів. І питання – де та межа.
• Де відповідальність батька, коли закладаєш модель поведінки дитини/онука?
• Завжди є сенс дослухатися до голосу страху, якщо він фізіологічний.
• Виділяю для себе охоронну, превентивну, вказівну функції. Охоронна включається у відповідь на загрозу життю. Превентивна – коли щось важливе можеш втратити або набути від зміни. Вказівна виникає з попереднього досвіду, і те, куди рухається ситуація, нас пригнічує.
• Люди або ігнорують страх, або забагато думають про попередній досвід – і потрапляють в тривожність та депресію.
• Дослуховуватися голосу страху варто завжди. На превентивному рівні справа – у локусі контролю, як можемо вплинути на ситуацію, в т.ч. вийти з неї.
• Страх як запобіжник.
• Важливо розрізняти ставку та мету. Ставка – з емоційної сфери, мета – з вольової. Ставка – ціна ризику, тобто те, чим людина готова ризикнути. Ставка – завжди свідома історія і залежить від упевненості в собі. Мета – реальний предмет, виникає з потреби.
• Коли всі йшли лазити на недобудову, то ставкою було місце в хлопчачій спільноті, а мета могла бути відсутньою.
• Ставка – імовірність втрати/виграшу. Мета – керована конструкція. Цілі – або особисті, або соціальні.
• Ставки вже визначено в ситуації страху.
• Люди чинять всупереч страху, коли є мета. Мета може бути і ірраціональною – справити враження, наприклад. Є страх впасти, розбитися, але мета висока – і тоді ігноруєш страх.
• Ставка і мета – обидві з мотиваційної сфери.
• Ставка може бути матеріальною та нематеріальною.
• Страх бере гору, коли прийняла страх і зупинилася в розвитку, керуєшся реальністю, обмежену страхом. Наприклад, через страх перельотів подорожувати лише в межах руху поїздів, а через страх темряви спати зі світлом, або не підходити до краї, коли боїшся висоти тощо.
• Коли страх бере гору, то поведінка втрачає раціональність, адекватність.
• Коли страх постійно зупиняє тебе, то є ризик, що поглибиться до фобії, панічних атак.
• Долати – це працювати зі страхом, усвідомити коріння тощо.
• Коли йдеться про генетичний страх – погромів, наприклад, то чи варто його долати? Чи краще дослухатися його порад – та мати свою тривожну валізку?
• Будь-яка поведінка, коли страх бере гору, є поверненням в зону комфорту.
• У мене спрацьовує превентивний страх на процедури. Якщо дозволю йому взяти гору, то сама собі зашкоджу.
• Страх – внутрішній стан у відповідь на реальну передбачувану біду.
• Імператив/імовірність застосовно до голосу страху.

ПІДСУМКИ:

1. Ми звикли ділитися враженнями і відвикли ділитися думками. Верзус – про «ділитися думками».
2. До виконання домашнього завдання не думала про страх в моєму житті.
3. Фізіологічний страх – гарна емоція. Питання меж, балансу.
4. Давати собі звіт, що криє в собі ситуація – ризик чи загрозу.
5. Вийшов на свою звичку спрощувати, ділити на чорне та біле. Не розрізняв загрозу та ризик, називав ризик загрозою, а ризиком можна керувати. Не розрізняв ставку та мету, і досі не зрозумів різницю. Було важко розірвати ототожнення «не зміг» та «отримав травму».
6. Страх – зона розвитку, яка в тіні у нас.

ПІДСУМОК ВІД МОДЕРАТОРА:

1. В колі учасників є дві моделі поведінки (можливо, є і інші, але можу аналізувати та класифікувати лише те, що доступне для цього). Отже, одна модель – коли голос страху виникає в момент початку історії, бо історія є несподіваною, не з власної ініціативи ми є задіяними в ній. І от в таких випадках страх здатен нас мобілізувати, відкрити додаткові ресурси, сприяти швидкості та якості прийняття рішень, рішучості та настійності. Тому до його порад дослухаємось, трансформуючи його енергію в дію. Відсутнє гальмування чи блокування дії. Навпаки страх блокує бездіяльність в такому випадку, розчищає простір для дій. І зовсім інша модель – коли ми вже всередині якоїсь дії, в яку самі включилися (свідомо чи ні), і виникає наперед відомий ризик (просто ми чомусь ігнорували його на “вході”, а тепер стикнулися ніс-до-носу), і тоді у нас є вибір, чи дослухатися голосу страху, а чи долати його.
2. В другій моделі поведінки вибір “дослухатися/долати” залежить від співвідношення ставки та мети, тобто ціни в разі програшу та величини зиску в разі виграшу.
3. “Долати” – дієслово з другої моделі поведінки, а “трансформувати” – з першої, нехай цей процес і не цілковито усвідомлений, а вибір – так, свідомий.