ЗАПИТ НА ТЕМУ:
- Подруга вередує – і досягає мети. Поводження зіпсутої дитини – і всі намагаються догодити. Роблю висновок, що дорослість не в ціні, бо відповідальність обмежує свободу. Не погоджуюсь, що зміна моєї поведінки змінить її поведінку, бо я їй не рідна. Як жити серед інфантильних людей, не втрачаючи свою енергію?
- Коли дорослість починається? У всіх, напевно, по-різному. Старший син отримав свободу, але не став дорослим. Серед студентів одні поводяться по-дитячому, а інші – доросліше за мене.
- Двоє дітей з різницею у віці 10 років поводяться, часом, як однолітки – молодший як старший і старший як молодший.
- Хочу зрозуміти, на якому етапі дорослішання я є, чого бракує.
- Чи є якийсь баланс між ролями по Берну?
ПОЧАТКОВЕ СПРИЙНЯТТЯ КАТЕГОРІЙ
| СВОБОДА | ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ | ДОРОСЛІСТЬ |
| Бути вільним і готовим відповідати (Е. Фромм). Розуміння своєї зрілості. | Ненав’язаний обов’язок, а власна відповідь людини (Е. Фромм). Наслідок виховання. | Досягнення максимуму розвитку можливостей людини. Фізіологічний стан. |
| Самодостатність, самозабезпечення. | Можливість давати опіку за бажанням. | Бути комусь корисним, бути прикладом, вчити. |
| Усі три є наслідком відокремлення себе від інших. | ||
| Вільний вибір життєвої концепції. Виконання бажань, мрій. Дії без примусу. Є результатом усвідомлення своєї особистості, як такої та в суспільстві. | Усвідомлення наслідків своїх дій, їх впливу на життя – своє, оточуючих, глобального світу. Є наслідком дорослості. | Стан людини, в якому поєднано свободу дій та здатність нести відповідальність за них. Є наслідком фізіологічного та психічного розвитку людини. |
| Буття собою, вміння користуватися можливостями і усвідомлювати власні межі. Є наслідком дорослості. | Передбачення наслідків дій. Наслідок дорослості. | Вміння брати на себе відповідальність. Наслідок розвитку і саморозвитку. «Імаго» – статевий розвиток відбувся, а психо-соціальний- ні. |
| Свобода – безліч альтернатив вибору. Є наслідком блокування волюнтаризму та дотримання принципів рівності та верховенства права, панування лібералізму як ідеології, особистісного розвитку (гідності, когнітивних здібностей та інтелекту, зокрема). | Відповідальність – врахування наслідків свого вибору для себе та спільноти. Є наслідком виховання, освіченості, когнітивних здібностей (порівняння, аналіз, моделювання), чіткого етичного та правового поля, задоволеності своєю соціалізацією.
| Дорослість – усвідомлений вибір з врахуванням його наслідків. Є наслідком виховання та іншої соціалізації.
|
ЯКИЙ СТУПІНЬ ЗІТКНЕННЯ СВОБОДИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ?
- Це взаємне обмеження. Відповідальність уберігає від свавілля, а свобода – від гіпервідповідальності та від розчинення особистості.
- Відповідальність має рамки, а свобода не має меж – і в цьому їх зіткнення.
- Може бути і взаємним обмеженням, і взаємним виключенням – залежить від рівня розвитку людини. Доросла людина розуміє і свою свободу, і свою відповідальність – і це обмежує її вибір поведінки дотриманням правил (етикету, наприклад). Якщо ж не просто не знає правил, а і не цікавиться інтересами інших, вважаючи це свободою, то впадає у свавілля внаслідок блокування відповідальності.
- Для мене свобода та відповідальність гармонійно взаємодоповнюють одне одного – живлять собою здатність до критичного мислення як аналізу-синтезу-оцінювання за критеріями, піклувальності та креативності.
ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:
- Обмеження свободи завжди є – етичні, релігійні, засновані на вихованні.
- Свобода і відповідальність – питання балансу.
- Свобода – сформований шлях життя.
- Правила не обмежують свободу, а розширяють її поле, очищують від свавілля та волюнтаризму.
- За Берном лише «дорослий» діє вільно. «Дитина» перетворить свободу на свавілля, а «батько» перетворює свободу на волюнтаризм.
- Фаталісти приземлені, не вірять в свободу вибору, бо все визначено наперед, розписано, не можуть відмовитися від обумовленості, не беруть на себе відповідальності. Тому фаталізм – просто форма інфантильності.
- Слуги породжують володарів, а володарі – слуг.
- Є ситуація – я спочатку вмикаю «батька», а потім згадую себе в дитинстві, і перемикаю себе на «дорослого».
ПІДСУМКИ:
- Те, що вважала відповідальністю та дорослістю, виявилось «батьківством», а дорослою поведінкою було б відпустити, залишити «напризволяще», не робити щось «належне».
- Розібратися в собі – це дорослість та свобода.
- Справа стояла 9 років, поки спілкувалися з ролей «батько» та «дитина», і швидко все вирішили, як тільки відбулась взаємодія «дорослий» та «дорослий».
- Чим більше ти освічений, тим більше у тебе є свободи.
- Свобода – як спокій в думках, розуміння інших, менше депресії, емоційна рівновага.
- Дорослість фіналізується самостійним побутом. Тому варто не боятися відпускати дітей.
- Відсутнє зіткнення між свободою та відповідальністю – разом творять дорослість.
- Гіпервідповідальність вбиває свободу – і свою, і чужу.
- Дорослий – синтез того, що знаю, як має бути, та знаю, як хочу, і знаю, як це зробити.