Гнучкість VS Безхребетність. 30.06.20

ПОЧАТКОВЕ РОЗУМІННЯ:

• Сперечалися з сином. Я закликала до гнучкості. Він наполягав на нерухомості принципів. Для нього гнучкість – синонім безхребетності. Я не змогла переконати його в іншому.
• Гнучкість може справляти враження безхребетності, коли поступаєшся в чомусь, здаєш позиції, підлаштовуєшся всупереч своїм переконанням.
• Гнучкість – готовність змінити свою думку. Сприймається підлаштуванням під чийсь світогляд, тобто безхребетністю.
• Людина з хребтом має етичні максими, від яких не відступає. Для мене такою є гідність. Її порушення несумісне з життям.

СЕМАНТИЧНИЙ АНАЛІЗ:

ЯК РОЗРІЗНИТИ ПРОДУКТИВНІ ЗМІНИ ТА НЕСТІЙКІСТЬ?

• Продуктивна зміна – внаслідок рефлексії. Нестійкість – сказав і відмовився.
• Частота відхилень як водорозділ між продуктивними змінами та нестійкістю.
• Послідовність на наявність стратегії – те, чим гнучкість відрізняється від безхребетності.
• В безхребетності немає логіки змін, вони всі різновекторні. Відбуваються хитання з боку в бік, без жодного плану.
• Водорозділ – спосіб вирішення проблеми/задачі. Якщо шукає кращий спосіб реалізації своїх цінностей, то зміна продуктивна. Коли змінює принципи, базис – нестійкість.
• Є технічна задача. Рішення стало не ефективним. Учасники проекту креативлять – це гнучкість. Інший сценарій – перебрати десятки випадкових варіантів, не аналізуючи, не обдумуючи, здійснюючи хаотичний пошук – безхребетність.
• Спрямованість продуктивних змін VS хаотичність нестійкості.

ЧИМ ВАЖЛИВА СТІЙКІСТЬ?

КОЛИ НЕОБХІДНІ ЗМІНИ?

• Коли потрібна адаптація.
• В стресових ситуаціях. Змінюєш все, включно зі своїми реакціями на стрес.
• Коли прагнемо досягнути нового, вийти за власні межі.
• Світ змінюється – треба розвиватися.
• Зміни можуть бути проактивними (обираємо щось нове) та реактивними (адаптуємося).
• Коли поточний порядок дій, справ не приносить задоволення, вигод.

ПРИКЛАДИ ПРОДУКТИВНИХ ЗМІН:

• Поки фітнес зал недоступний, ходжу по сходах на 9й поверх і назад. Мета стабільна, стійкість меж присутня, а шлях інший – продуктивна зміна, бо включилася креативність.
• Якщо вважаєш, що ця зміна спричинила покращення в тобі (нова сходинка життя), то оцінюєш зміну продуктивною.
• Переїзд до Києва з обласного центра – продуктивна зміна.
• В новій компанії, меншій за попередню, будую її процеси з нуля, і це вимагає гнучкості, бо, хоча я тут на вищий посаді, а роблю те, що на попередньому місці роботи вже давно залишилося в минулому, було каскадовано на два структурні рівні вниз. Тут я бачу потенціал компанії, і тому ці зміни продуктивні.

КОТРІ ЗІ ЗМІН ЗНИЩУЮТЬ НАШУ ІДЕНТИЧНІСТЬ?

• Втрати значущих людей (смерть дитини, розлучення тощо) або роботи.
• Коли ми падаємо в кар’єрі та ресурсі і не піднімаємося – збитий льотчик.
• Не керовані зміни статусу, банкрутства, рейдерські захвати. Людина мала багато влади і статусу, а в один день все зникло – це знищує.

КОЛИ КАЖЕМО «ТАК» ЗАМІСТЬ СКАЗАТИ «НІ», ЦЕ…

• Страх впливає, скепсис.
• Відступаємо вбік, даємо шанс упертюху зробити власні помилки. В такому випадку – це наша гнучкість та далекоглядність.
• Безхребетність, якщо так стається постійно, і не висуваємо зустрічних додаткових умов.
• Буде гнучкістю, якщо висуваємо додаткові умови, присутній процес торгу, стратегічність угоди.
• Прояв безхребетності заради економії ресурсу, коли він вже раніше виснажився – втомлена ввечері в супермаркеті на закупах, і на касі виявляється «інший цінник», і погоджуєшся з обманом, щоб зберегти сили.

ПРИНЦИПИ, ЯКІ САМІ ПОРУШУЮТЬ МЕЖІ:

• Лох повинен платити.
• Ми працюємо так, як вони нам платять.
• Грабуй награбоване.

ПРИНЦИПИ З ПОВАГОЮ ДО МЕЖ:

• Кожна праця повинна бути оплаченою.
• Ми платимо ринкову ЗП.
• Ми виконуємо всі наші зобов’язання.
• Доброчесність іншої сторони має значення.

ПРОМІЖНІ ІНСТАЙТИ:

• Зміна форми – точка дотику гнучкості та безхребетності. Через це їх плутають.
• Хаотичний рух не дає просування через неузгодженість векторів.
• Гнучкість пов’язана із задачею, а у безхребетності відсутня задача. Безхребетні керовані сумнівами і спокусами замість задач.
• Зрада себе – зрада принципів, порушення своїх меж.
• Для цілісності важливі і характер, і межі.
• Межі можуть змінюватися протягом життя – розширюватися, звужуватися, прогинатися, але є ядро, порушення якого є втратою себе.
• Мені протягом життя зустрічалися безхарактерні люди, які дуже сильно відстоюють свої межі: «не чіпайте мої речі, не лізьте в моє життя, не вказуйте мені».
• В гуртожитку межі стиснені, а характер залишаться стійким.
• Необхідно набратися ресурсу – обрати момент для змін.
• Часом, оцінюєш щось кроком назад, а після того відбувається ривок.
• Одні зміни можуть призводити до інших.
• Чим швидше включається гнучкість у відповідь на крах ідентичності, ти швидше відновлюється ідентичність.
• Водорозділ між гнучкістю та безхребетністю – ти тримаємо свої інтереси в фокусі уваги чи ні.
• «З вовками жити – вовком вити» – про асиміляцію, адаптивність.
• Безхребетність – про слабкі межі. Гнучкість – про здорові.
• Ригідність підвищує ризик інфарктів, інсультів, бо відсутня і швидке пристосуванство безхребетної поведінки, і креативність як прояв гнучкої поведінки.
• Вихід на пенсію може означати крах ідентичності, погіршення якості життя, а може і покращити її, і нічого не змінити. Все залежить від того, як перед тим ідентифікував себе.
• Необхідність чіплятися за форму, щоб почувати себе захищеним.
• Людина тримає свої інтереси в фокусі – і йде вперед, огинаючи перепони. Тому гнучкість – ознака хребта.
• Загальні кліше заважають йти до успіху, затискають в рамки.
• Хребці рухливо поєднані в хребет – і тому він гнучкий.
• Безхребетність – залежність від зовнішніх рамок, які сам собі «наростив», ригідність, бо всередині немає «хребта», власної думки – немає, що вигинати, гнути.
• «У Англії немає постійних друзів, у Англії є постійні інтереси» – про гнучкість і сталість.
• «Якщо дерево промаслити, воно стане гнучким» – наповненість («хребет») як передумова гнучкості.
• Ми можемо не знати своїх потреб, інтересів.
• Смаки треба розвивати – і цьому сприяє еластичне мислення (когнітивна гнучкість), а фіксоване мислення (ригідність) може нас зупинити в розвитку. У Кіси Вороб’янінова було фіксоване мислення, а у Бендера – еластичне.
• При фіксованому мисленні не помітимо своїх нових потреб.
• Коли людина щоразу відповідає собі на питання «хто я, які маю інтереси», то є гнучкою.
• Рефлексія-ревізія ідентичності, соціалізації, цінностей, потреб, інтересів – прояви гнучкості.
• У мінливому світі фіксоване мислення породжує конфлікт особистості, яка тягнеться до світу, якого вже немає.
• Оціночне судження може бути маніпуляцією, навіть вікном Овертона. Якщо воно не подобається, то крути інше, щоб змінити рух світу.
• Мене жахають люди, які наполягають на праві не змінюватися, бо з земної кулі не зійдеш.
• Еластичне мислення – про зацікавленість.
• Що тоді за сенси в «не стоит прогибаться под изменчивый мир, пусть лучше он прогнется под нас»? – стійкість характеру, наміру, меж, які реалізуються гнучкістю вибору методів реалізації наміру та збереження цілісності своїх меж, трансформацію світу, крутіння альтернативних «вікон».
• Ригідні середня та нижня ланки. Доводилося тиснути на них, що перевитрачало мою енергію, а потім призводило до розриву.
• З ригідних може бути виконавець рутинної роботи – там, де творча людина не витримає, бо немає, як проявити гнучкість.

ПІДСУМКИ:

1. Безхребетний морський їжак – приклад ригідності, агресивного захисту штучно встановлених меж при відсутності стійкості характеру. Голочки, щоб не дісталися м’якого безформеного тіла.
2. Гнучкий має хребет, а ригідний навпаки – ні.
3. Гнучкість як риса віку, бо поки ресурсність на максимумі, то думав, що не пробив стіну через поганий розгін. Коли ресурсу меншає, то більше розумієш та цінужш гнучкість.
4. Цікаво, як керувати ригідними безхребетними, які тримають оборону, щоб виглядати сильними. Як донести, що сила – в здорових межах, умінні бути гнучким, щоб реалізувати свої інтереси в будь-яких умовах.