ПОЧАТКОВЕ РОЗУМІННЯ:
- Тема проявляється в житті та в роботі – тому цікаво.
- Наші діалоги не терапія – не говоримо про особисте. Зрідка – про тригери розповідаємо, обставини. Оля обробляє запити – і виводить більш загальну тему.
- Головне – те, з чим зайшов і з чим вийшов. Завжди виходимо трохи мудріші. Тренуємося формулювати свої думки.
СПРИЙНЯТТЯ СЕБЕ ТА МОДЕРАТОРА В РОЗРІЗІ ТЕМИ:
| Я (верзуківець) | МОДЕРАТОР ВЕРЗУСІВ | |
| СКРОМНА ЛЮДИНА | На 5 з 10, бо сором’язлива, усвідомлюю свої недоліки і працюю над ними.
На 6 з 10 (в дитинстві було більше сором’язливості – до 9 з 10). |
На 2 з 10, якщо оцінювати сором’язливість.
На 5 з 10. |
| НЕ СКРОМНА ЛЮДИНА | На 5 з 10 – просто як протилежність сором’язливістю.
На 4 з 10. |
На 8 з 10.
На 5 з 10. |
| АСЕРТИВНА ЛЮДИНА | На 7 з 10, бо володію емпатією, і за 4 роки в поточній позиції «прокачала» її.
На 7 з 10. |
на 8 з 10, якщо про модерацію верзусів йдеться. В інших сферах не знаю.
На 8 з 10, бо інтуїтивно відчуваю, що до 10 не доходить, а на 8 точно є. |
| НЕ АСЕРТИВНА ЛЮДИНА | На 3 з 10.
На 3 з 10 |
На 2 з 10.
На 2 з 10. |
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОЯВІВ СКРОМНОСТІ:
| ПОДІБНІ | РОЗРІЗНЯЮТЬСЯ | |
| СКРОМНІСТЬ | Завжди враховують іншу сторону.
Є різними рівнями розвитку одного і того ж. |
Шлях врахування інтересів іншої сторони конструктивний. |
| ХИБНА СКРОМНІСТЬ | Шлях до врахування інтересів іншої сторони – через знецінення себе, зменшення себе.
Занижена самооцінка. Грають роль, не щирі. |
ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:
- Більше асоціюю скромність з сором’язливістю.
- Асертивність асоціюється з впевненістю. В початковій школі була впевнена, в серденій – з нею було гірше. В старших класах і надалі – знову краще.
- Те ж саме християнство як популяризатор скромності на рівні цінностей ототожнює її з покорою. Індивідуальність не вітається. Висловлювання своїх думок не вітається. Поки ти – в межах стереотипу, то ти скромний. Як тільки вийшов за рамки, то не скромний. Більший добробут – теж вихід за рамки, і мусиш ділитися, щоб повернутися в рамки.
- Якщо кажемо про скромність, то протиставляємо нахабам, стигматизуємо не скромність. А судді хто? Хто диктує параметри скромності? Є невідповідність між настановами та життям попів. «Не повчайте своїх дітей – вони все рівно будуть подібні до вас».
- Хиби – через протиріччя між настановами і прикладами поведінки.
- Коли вимагають покори, то виникає хибна скромність.
- Вимоги бути комфортним для когось іншого заганяють в хибну скромність.
- Вважаю, що скромність – у звіренні своїх вчинків з іншими, а в певних колективах хочеться залишитися в тіні.
- Буває, що йдеться і не про скромність, і не про позерство, а про виставу – коли люди високого рангу показово схиляються перед упослідженими.
- Спочатку, вперше, було щире поривання. Ти прийшов до моєї оселі – і мі рівні. Ти був довго в дорозі – і я маю допомогти. Зараз – вистава.
- Хочеш розбагатіти – створи свою релігію.
- Жінки сходу мають коритися чоловіку безумовно. Це навіть не скромність, а пристосування до життя. Демонструєш упокорення та тримаєш по 4 дулі в кожному кармані.
- Хочеться чогось чистого, щоб це було проявом визнання рівності.
- Нехай щось є ритуалом, але якщо щось змінить у присутніх, то має місце бути.
- Промова-подяка при врученні Оскара – просто наслідування звичаю, виконання очікуваного.
- Подякувати тим, завдяки кому досяг успіху, – це нормально.
- Якби відмовлялися від нагороди, то це було б позерством.
- Не факт, що щиро дякують, а не просто дотримуються норм та правил.
- Прагнути бути чесним – про скромність, а позерство – завжди позерство.
- Скромність – про істинні почуття. Позерство – про злам, маскування комплексів.
- Завжди більше в фокусі уваги – людина, яка відрізняється. Те, що вибачать собі та подібним до себе, не вибачать людині, яка відрізняється.
- Прагнути бути чесним – найбільше стосується теми скромності.
- «Більше спитають» говорить, на мій погляд, про те, що людина з глибшим рівнем пізнання несе більшу відповідальність за вчинки та думки. Найменші відхилення призводять до більших наслідків, і тому вимоги до професіоналів є більшими.
- «Кожна людина однаково цінна» – про те саме, що і ритуал омивання ніг упослідженим.
- Давали навіть не батьки, а Всевишній, і запитувати буде Він. Тобі давали твою цінність в тому ж місці в той же момент – немає чому заздрити, якщо не до тієї «черги» став (за бюстом, а не за мозком, наприклад).
- Людина може бути тактовною, культурною, високо освіченою, поза того, чи розміщено на лацкані значки 4х вищих закладів освіти.
- Коли члени колективу знають про 4 освіти, то відсутня необхідність їх афішувати.
- Джобс в моменти успіху собі казав, який він молодець, що зібрав команду переможців, а в моменти невдач він казав собі, що не зміг привести до перемоги свою команду переможців.
- Навіщо афішувати свою цінність? Для кого? Це навіть не про антискромність, а про самоствердження. Як людина афішує? – в розмові, одязі, поведінці – це самоствердження.
- Можна залишатися в тіні, коли цього вимагає ситуація. Не виказувати свої відзнаки, щоб не ображати інших – не ускладнювати собі життя. Це – про самозбереження.
- Афішування залежить від ситуації. Наприклад, чуже свято, а ти демонструєш себе, то це – неввічливість.
- Поставити іншого вище себе можеш лише в історії з дитиною, коли свідомо підіграєш, щоб у нього була історія успіху, і не плакав про програш.
- Ступінь поваги не класифікація «-0+». Якщо ведемо діалог, то на рівних, без приниження когось. Якщо ведемо перемовини, то просто з повагою, а не лестощами та догоджаннями, бо так лише нашкодиш собі в очах тримателя мішку грошей. Відсутня необхідність ставити іншого вище за себе.
- Бути скромним не означає ставити іншого вище за себе. Хтось може переважати мене за досвідом, освітою – і мати вищу позицію, але поважати когось не означає ставити себе нижче за іншого.
- Питання поваги, оцінювання співбесідника – не питання ставити його вище за мене. Я не відчуваю себе нижче.
- Хибна скромність нищить власну цінність. Право на власний простір, відпочинок, час – не можемо відмовити, бо образимо, і тому жертвуємо часом, емоціями.
- Хибна скромність заважає жити. Людина взагалі не може себе проявити, бо в дитинстві біля дошки заважає відповідати, а потім будь-яким публічним виступам заважає.
- Виявляється, що багато поверхневих суджень прийнято в суспільстві. Навіть прості речі, якщо їх обмірковувати, а не бігти далі, набувають нового глибшого значення.
- Є помилкою дивитися поверхнево, не заглиблюватися. Внутрішні установки варто переглядати час від часу.
- Світ не чорно-білий, немає однозначного добре/погано.
- Може бути багато позитивного і там, де відсутня скромність.
- Власна подача себе і зовнішній вигляд не є ознакою скромності чи нескромності.
- Людина справи може здаватися балакуном. Потрібно дивитися глибше.
- Бути сірою мишею не означає бути скромним.
- Тесла був асертивним, судячи з того, що в його музеї – людина робила те, чим захоплювалася, не патентувала, робила дуже масштабно.
ПІДСУМКИ:
- Можна якісь звичні оціночні судження та манеру поведінки переглянути з позиції сьогоднішнього дня, в т.ч. накопиченого досвіду – осучаснити свої точки зору.
- Хочу повернутися до терміну «скромність», бо мене зацікавило, а що ж воно таке, і як взаємодіє з небайдужістю та гідністю. Яке ж її актуальне значення?
- Класно, що дитині вже не нав’язують сором’язливість. Завищена самооцінка краща за занижена.
- Є перегляд своїх поглядів, є багато того, що нав’язано, а є те, що вже і раніше змінилося. Мені складно ставити когось в незручне становище, говорити неприємні речі.
- В ситуації з моїми дітьми звучить тема скромності та асертивності – застосую думки з верзусу.