ПОЧАТКОВЕ РОЗУМІННЯ:
- Цікавить все про асертивність, прагну її розвивати. Досі не розглядав її в парі з хибною скромністю. Раніше порівнював лише з толерантністю та зверхністю.
- Я буваю зверхнім, нескромним.
- Дехто звинувачує мене в хибній скромності – і тому варто розібратися з цим. До асертивності мені далеко.
СПРИЙНЯТТЯ СЕБЕ ТА МОДЕРАТОРА В РОЗРІЗІ ТЕМИ:
| Я (верзуківець) | МОДЕРАТОР ВЕРЗУСІВ | |
| СКРОМНА ЛЮДИНА | На 5 з 10, бо самостійний.
На 8 з 10, бо намагаюсь не хвалити себе сам, а дослухаюся думки інших стосовно моїх чеснот. |
5-6 з 10, бо достатньо чітко бачить кожного з нас, але «діагноз» без запиту з нашого боку і на публіку не оголошує.
На 9 з 10, бо хоча виглядає яскраво і епатажно, а розказує про себе лише те, що відповідає дійсності. |
| НЕ СКРОМНА ЛЮДИНА | На 4 з 10, бо усе ж щось вимагаю, прошу від людей.
На 2 з 10, бо інколи хизуюсь, нахвалюю себе. |
На 6-7 з 10, бо одягається з викликом.
На 1 з 10, бо може бути грайливою – і люди бувають здивовані. |
| АСЕРТИВНА ЛЮДИНА | На 3 з 10, бо розумом приймаю концепцію виграв-виграв, але мене надовго не вистачає, уникаю вирішення, відходжу вбік.
На 7 з 10, бо поки тримаю в фокусі уваги баланс ЯОК+ ТИОК+, то утримуюся від зверхності, а щось відволікає увагу, і зверхність проривається. Знаходжу аргументи підняти самооцінку. |
На 6-7 з 10, бо дає висловити свою думку, наскільки б оформленою/не оформленою вона була, і рідко заперечує, виступає з контраргументами.
На 8-9 з 10, бо постійно перебуває в матриці ЯОК+ ТИОК+ – сама так себе проявляє і культивує цю якість в інших. Навіть до радикально невідповідної своїй системі цінностей думки ставиться з розумінням, і дає оцінку думкам, а не особистості. Носіїв радикально неприйнятних думок просто виключає з кола спілкування, залишаючи їм їх право бути собою. |
| НЕ АСЕРТИВНА ЛЮДИНА | На 7 з 10, бо зрідка переводжу фокус уваги з себе на інших.
На 3 з 10, бо можу бути зверхнім, і деколи якісь моменти «зачіпають» – відчуваю свою неповноцінність. |
На 3-4, бо не завжди поводиться як власниця проекту – варто жорсткіше осаджувати «порушників».
На 1-2, бо є підозра, що усе ж всередині щось «зачіпає», а виливається потім в іншу реакцію в інший час. |
ЧОМУ ВИНИКАЮТЬ ХИБИ В КУЛЬТИВУВАННІ СКРОМНОСТІ?
- Хиби виникають через те, що люди не розуміють практичних проявів, і кожен інтерпретує по-своєму, перегинають палицю.
- Сподіваються щось заслужити, виправдати скромністю свої інші риси. Наприклад, виправдовують свої невдачі скромністю.
- Відсутнє чітке визначення скромності та настанови, де її доречно проявляти. Найчіткіша настанова у буддизмі – що твоєю опорою є твоя праця, і концентрація на справі є скромністю.
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПРОЯВІВ СКРОМНОСТІ:
| ПОДІБНІ | РОЗРІЗНЯЮТЬСЯ | |
| СКРОМНІСТЬ | Зовнішні прояви можуть бути дуже подібними. | Тут конструктивне поводження, крім відсутності бажання змагатися з іншими людьми.
У дійсної скромності – інші мотиви, ніж у хибної, породжені думкою про інших, щирим бажанням допомогти. Скромній людині важливо мати про себе добру думку. |
| ХИБНА СКРОМНІСТЬ | Тут йдеться про зверхність. Бажання залишитися в тіні – від самооцінки своєї переваги над колективом, що він і не вартує взаємодії з ним.
Намір «не виділятися» може походити із мотиву самозбереження (щоб «по голові не дали»). |
ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:
- Сприймаю скромність через поводження в соціумі.
- Асертивність – контроль свого мислення, балансу ЯОК+ТИОК+.
- Що саме приховують зовнішні прояви скромності та байдужості, виявляють лише дії. Скромність перевіряємо через дії людини.
- Байдужа людина залишається бездіяльнісною, а скромна людина діяльнісна.
- Проявляти самому і цінувати в іншому те, чого не розумієш, неможливо.
- Головне – не зовнішні прояви, а внутрішні настанови, спрямування.
- Скромники як нещирі люди в порівнянні з хвальками. Того, хто говорить про себе, простіше зрозуміти, ніж того, хто ховається під маскою.
- Людина, що відкрито шукає підтримки, визнання, є зручнішою у взаємодії, ніж людина, яка приховує свої мотиви та особистість за маскою скромності.
- Раніше були вагання стосовно скромності як цінності, а у 19 столітті вона закріпилася серед визнаних чеснот.
- Скромність – добре, але в токсичній стадії переростає в приниження іншого, зверхність.
- Надмірно скромні люди не приділяють увагу іншим, бо мають постійно контролювати себе.
- 19 ст. аналізує надмірну скромність. Хибна скромність – про зменшення себе, саморуйнування. Скромність не має призводити до саморуйнування, самознецінення, приниження.
- Надмір скромності – прояв пихи. Пиха маскується під скромність через думку «я настільки морально вищий за вас, що можу проявляти скромність».
- 20 століття стало реакцією на те, що 19 ст. надто перегнуло палку зі скромністю, – і поставило акцент на «бути, а не здаватися».
- Видатні люди сконцентровані на своїй праці (як акцентує буддизм) – і не замислюються, як їх сприймають.
- Люди є, а не лише виглядають, скромними, коли зайняті справою.
- Ритуал омивання та цілування ніг – позерство, бо відсутня цінність для тих, хто спостерігає.
- Ритуал омивання та цілування ніг виглядає як приниження, а цінність, в чому саме тут добра справа, є незрозумілою.
- Ритуал омивання та цілування ніг культивує позерство, бо постановочна фотографія, і користі ніхто не отримує.
- У Папи сили більше, ніж для ритуалу обмивання та цілування ніг.
- Промова-подяка культивує позерство, бо зведення до правило знищує щирість поривання.
- Коли щось відбувається під примусом, щирість неможлива, і тому її місце посідає позерство.
- Промова-подяка залежить від людини. Якщо дійсно вважає досягненням і дійсно ціную внесок інших в це досягнення, то щиро їм дякує, і це тоді – скромність. Якщо не усвідомлює нюансів, то – позерство.
- Переймання досвіду – прояв асертивності. Щоб навчитися, треба визнати, що ти чогось не вмієш, а хтось це щось уміє, і підійти та попросити навчити – і це дійсна скромність та асертивність.
- Є чому повчитися у кожного – це і є визнання цінності кожної людини поза ієрархії, і саме це є проявом скромності.
- «Кому більше дано, з того більше і спитають» культивує скромність, бо привчає до думки, що свої таланти треба вкладати, віддавати.
- Чесність із собою – це бути, а не здаватися. Коли видаєш себе за того, ким ти не є, то все рівно знаєш, хто ти є. Тому не варто обманювати себе, якщо прагнеш бути скромним.
- В армії простіше – тобі доводять до відома межі, в яких спитають.
- Рівність настільки декларована, але я не вважаю людей однаково цінними. Цінність людини проявляється через її дії.
- Коли беремо на себе роль оцінщика, то самі балансуємо на межі скромності.
- Все перебуває в динаміці. Сьогодні люди одні, а за 5 років стануть спеціалістами, а тому не варто бути упередженими, зарозумілими.
- Акцент на манері подачі інформації викривлює розуміння скромності, її шанси на присутність в житті.
- Все не те, чим виглядає.
- За одним критерієм не варто виводити загальне судження. Потрібно дивитися в комплексі, цілісно.
- Балакун не обов’язково нескромна людина.
- Актори, що не піаряться на скандалах, – скромні люди. Уникання скандалів – прояв скромності в цій професії.
- Джек Лондон пропагував дружбу, відданість. Тому вважаю його асертивним.
- Гейтс та Джобс як приклади асертивності та зосередженості на справі.
ПІДСУМКИ:
- Зверхність чимось нагадує дитячу хворобу, тобто нею просто варто перехворіти, щоб виробився імунітет. Не варто її приховувати. Просто пережити і подорослішати – тоді вийдеш на асертивність. «Пережити зверхність» означає десь повестися агресивніше, висловити своє «фе», піти на конфлікт, випробувати, до чого призведе.
- Проявляти зверхність, коли виникає, щоб зрозуміти, що саме в тобі говорить таким чином, отримати зворотну реакцію і відкорегувати свою поведінку.
- Те, як я ставився до колективу на минулій роботі, було зверхністю. Скромністю було б приділяти більше уваги колективу, спробувати знайти щось цікаве в розмові про футбол.
- Зрозумів, що хибна скромність і не була мені притаманна.
- Запам’ятаю формулу «довіра+самоповага+взаємоповага=асертивність=скромність».
- Якщо направду не приймаєш себе, не чесний із собою, то не зможеш бути чесним з іншими – і без чесності не будеш асертивним та скромним.
- Бути, а не видаватись, вимагає більше чесного діалогу з самим собою, і тоді не буде проблем зі скромністю та асертивністю.
- Застосовуючи інсайти верзусу, стану більш цілісним, підвищу якість життя, бо отримуватиму більше задоволення від життя. Фокусуєшся на справі – і даєш результат замість нагнітати емоції.