ВИХІДНІ ДУМКИ:
- Не думаю, що сарказм та іронія – базові уміння людини, а думаю, що вони потребують певного рівня розвитку інтелекту.
УСМІШКА | ПОСМІШКА |
· Відкритий рот (губи).
· Відсутнє мруження очей (широко відкриті – без «хитринки» чи остраху). · Відсутні мімічні зморшки на лобі та носі. · Веселість, зацікавленість або спокій в очах. · Повернення обличчя до співбесідника. · Відсутність напруження в міміці (не напружений– не надто розтягнутий і не стиснений – рот, і очі не мружать). · Широко відкритий рот без обмежень себе – природній прояв радості і прихильності. |
· Припіднято брови, аж до зморшок на лобі та заглиблення носо-губних складок.
· Очі демонструють зверхність (зверху вниз або з-під лоба). · Підняте підборіддя та/або відсунута назад голова. · Хитрість в очах. · Стиснуто і розтягнуто губи. · Примружено очі. · Стиснено зуби і зафіксовано погляд при спробі вдати усмішку. |
ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:
- Складно відрізнити усмішку і посмішку без контексту (тобто можна помилитись в інтерпретації ставлення співрозмовника – від модератора).
- Якщо навчитись відрізняти усмішку і посмішку, то можна «читати» тих людей, які не навчились професійно контролювати міміку.
- Сарказм на мою адресу свідчить про негативне ставлення до мене – і є ризиком підлості стосовно мене, а іронія безпечна.
- Жартуючи, бажають підбадьорити.
- Розпізнати жарт можна з того, що так, як сказано, ніхто не робить.
- Перебільшення як художній засіб іронії – привернути увагу до хибної поведінки, яку бажано змінити.
- Іронія як основа оптимізму, бо допомагає людині зібрати себе із «шматків».
- Кажемо «іронія долі», бо якщо повіримо, що доля саркастична, то нам залишиться лише йти і вкладатися в домовину.
- Іронія дарує надію – показує, що всі вижили, все минулося.
- Якщо хочеш спілкуватися з людьми, подолавши свою вразливість, варто навчитись іронізувати над собою, бо двічі не смішно (після тебе вже ніжно не посміється над тією ж твоєю вразливою рисою).
- Іронія доброзичлива.
- Каламбур – художній засіб іронії.
- Жорстке моралізаторство жарту, категоричне заперечення одного способу дій, певної логіки, та безапеляційна рекомендація іншого способу дій/логіки – ознака сарказму.
- Сарказм діє на всіх, а іронія діє вибірково, бо «м’ясо» мають усі, а прочитання іронічного підтексту потрібен певний рівень інтелекту.
- Сарказм не дає шансів для виходу, збереження обличчя, виживання – нищить.
- Іронія дозволяє зберегти самоповагу.
- Сарказм відмовляє адресату в його власній волі, а іронія передбачає саме власну волю, самостійність рішень адресата жарту.
- Парадокс подібний до релігії – якщо чогось не розуміємо, то приписуємо йому надзвичайні якості. І таке судження є сарказмом, бо зачіпає почуття дуже релігійних людей.
- Якщо щось летить на твою адресу, то це означає, що щось не ОК. Подальший розвиток подій залежить від того, якими вони є і як до тебе ставляться: зла людина, але любить тебе, зла людина не любить тебе, добра людина не любить тебе, добра людина любить тебе.
- Іронія – ознака доброти та прихильності, а також гарного настрою, хоча щось в тобі не сподобалось.
- Сарказм – як котика мордою в його калюжку.
- Чи є сарказм свідченням лише поганого ставлення? – мабуть, залежить від тону, яким супроводжено слова.
- Сарказм – ознака того, що виявлена хиба не лише не ОК, а слабке місце. Дошкуляння по слабкому місцю – загроза.
- Коли вразливі місця резонують у обох сторін, то іронія поступається своїм місцем сарказму. Так діє біль автора жарта. Сарказм витістяє іронію, коли автор думки має таке саме вразливе місце, яке висміює в іншому.
ЯК РЕАГУВАТИ?
НА ІРОНІЮ | НА САРКАЗМ |
· Можна просто усміхнутись на жарт.
· Можна обняти-приголубити/ поцілувати в щічку/ запропонувати цукерку тощо. · Головне – зрозуміти, що саме тобі підказують в формі жарту. · Зрозумівши посил, який тобі дають, виправити це. |
· Залежить від важливості опонента. Якщо важливий, то можна жартом у відповідь перетворити його сарказм на безглуздий жарт. |
БЕРУ-ЗАСТОСУЮ-ЗМІНИТЬ:
- Варто слідкувати за словами, бо не кожен твій жарт сприймають як жарт, і тому жарти не завжди спричинюють позитивний ефект.
- Сарказм більше оголює власні болісні місця мовця (ніж адресата), що резонують в ньому при контакті з зовнішнім світом.
- Іронія – від гарного настрою у відповідь на якусь невідповідність ззовні.
- У поганому настрої народжується лише сарказм.
- Варто виключити сарказм з робочого поля, бо він може викликати негативні емоції, а це не відповідає корпоративній культурі.