ПОЧАТКОВЕ ТЛУМАЧЕННЯ:
- Інтуїція та емпатія – частина емоційного інтелекту, а логіка, оцінювання, порівняння – когнітивний інтелект.
- Аналіз присутній в обох інтелектах. Когнітивний інтелект включає аналіз досвіду та виведення висновків про спосіб дії, а емоційний задіює аналіз на вироблення розуміння та керованості своїх почуттів.
- Когнітивний – це пізнавальний. Інтелект складається на основі набутого досвіду пізнання. Емоційний інтелект – способи розуміння себе та оточуючих, покращення взаємовідносин, керування емоціями в стресі.
- Інтелект – рівень людини, її освіченості, вміння контролювати себе, адекватно поводитись.
- Інтелект – рівень освіченості, спосіб мислення, здатність формулювати питання, знаходити відповіді, набутий досвід.
- Інтелект – здатність мислити, обробляти інформацію, приймати рішення, виконувати задачі, усвідомлювати себе, ідентифікувати, відчувати оточуючих.
ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ:
ІНТЕЛЕКТ | ОБІЗНАНІСТЬ | КОГНІТИВНІ ЗДІБНОСТІ | |
СПІЛЬНЕ (спорідненість) | Визначає межі обізнаності, її обсяг та його достатність і якість, ставить задачі з нарощування обізнаності для вирішення конкретних задач. В результаті зростає обізнаність. | Є передумовою роботи інтелекту. | Є передумовою розвитку обізнаності. |
ІНАКШЕ | Включається на конкретну потребу, перетворюючи її на задачу, – та віднаходить спосіб вирішення задачі задоволення потреби. Свідомо використовуємо. | Брак обізнаності блокує ефективність роботи інтелекту. Якщо багато обізнаності і мало інтелекту, то відбувається «мавпування» діяльності. | Застосовуємо неусвідомлювано, автоматично. |
ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:
- Інтелект – ширше поняття, ніж обізнаність та когнітивні здіності.
- Приклади когнітивних здібностей, корисні для виконання вправ верзусів: пам’ять, абстрактне мислення, проактивне мислення, імпровізація, концентрація та утримання уваги.
- Прояви обізнаності: правильне розуміння значень, розуміння обставин ситуації, однакове з іншими учасниками ситуації її сприйняття.
- Прояви інтелекту, застосовані до виконання вправи: аналіз, логіка, вербалізація думок (підбір слів для висловлення).
- Коли робимо висновок, то вже задіяли інтелект.
- Варто розрізняти складові та передумови. Складові – частини цілого, процесу. Передумови запускають процес (призводять до існування цілого). Без передумов не будеш збирати складові цілого.
- Перетворення потреби чи проблеми на задачу – робота інтелекту.
- Життя в постійних проблемах – ознака реактивного мислення.
- Вбачання викликів та задач майбутнього періоду – ознаки проактивного мислення.
- Обізнаність не є синонімом інтелекту, і хоча є для нього поживним середовищем, але прямо на нього не перетворюється.
- Втрата когнітивних здібностей на фоні збереження інтелекту та обізнаності є ознакою вигорання.
- Піклування про збереження когнітивних здібностей: 1) якість та режим харчування; 2) якість та режим відпочинку; 3) психогігієна.
- Когнітивні здібності формуються раніше за обізнаність та інтелект і діють автоматично.
- Інтелект – керований процес і включається на конкретну задачу.
- Дія розуму зумовлена хімічними реакціями і базується на принципі «більше задоволення і менше витрат енергії».
- Подачу варіантів дій дає розум, а фільтрує дії на доречність інтелект.
- Розум може блокувати перелік дій – і тоді інтелект має відшукати приховані розумом альтернативи дій.
- Автоматичний вибір позиції жертви – одна із захисних реакцій розуму, без впливу інтелекту.
- Думає розум. Мислить інтелект.
- Інтелект не самоціль, а засіб досягнень та звершень.
- Акценти на любові соціуму обговорювати тему кореляції інтелекту та соціальних ліфтів для того, щоб не були біомасою, і несли далі цю обізнаність, іррадіювали потребу в інтелектуалізації поведінки.
ПДСУМКИ:
- Мені треба розвивати емоційний інтелект, щоб попереджати стресові ситуації, налагоджувати стосунки з оточуючими.
- Для мене стало відкриттям, що імпровізація є когнітивною здібністю.
- Обізнаність як пожива для інтелекту, необхідна, але недостатня умова його розвитку та ефективної дії.
- Інтелект працює над якістю обізнаності, її поповненням та застосуванням.
- Здивована тим, наскільки різними та водночас спорідненими виявились інтелект, обізнаність, когнітивні здібності. І тим, що велика обізнаність не перетворюється автоматично на інтелект, а потребує для цього певних когнітивних здібностей.
- Зараз ми всі обізнані, але ні на що не впливаємо. Раніше люди були менш обізнані, але більше впливали.
- Коли розум діє через механізм задоволення без фільтру інтелекту, то можемо тим чи іншим висловлюванням/дією образити людину і зруйнувати відносини.
- Коли втрачено когнітивні здібності при збереженні інтелекту та обізнаності – це вигорання (і інтелект втрачає ефективність, а тому і цінність).