Критичне мислення VS Нігілізм. 06.06.15

Отже, третій верзус з метою протиставити нігілізм критичному мисленню, а тому звільнити мислення учасників від нігілізму, відбувся – і можу традиційно поділитися напрацюваннями.

Найцікавішим став той факт, що індивідуальні запити на цьому верзусі були про сепарацію від батьків, завершення свого самовизначення, про подолання ступору через розгубленість та констатація власного статус кво замість запиту.

Такою є моя інтерпретація, а прямі висловлювання наводжу далі за текстом. Навіщо ділюся інтерпретацією? З метою ще раз наголосити та важливості усвідомленння персонального запиту та співставлення його з темою, аби обирати саме те, що допоможе.

Наприклад, для цих трьох запитів ближчими були б теми про буття собою, про самодостатність, про звільнення від оціночних суджень – і я дуже втішена тим, що за підсумком верзусу про критичне мислення одна із свідомостей, що працювала у гурті, обрала для себе надалі дві з тих тем, які я одразу б рекомендувала б, якби була можливість рекомендувати.

Тепер – пряма мова верзусу.

ПЕРСОНАЛЬНІ ЗАПИТИ:

  1. живемо у полі незнання. Нам нав’язують щось із дитинства, у доросліючи, задаємось питанням, а чи це так, і чому саме. Право самому визначати, що для тебе важливе. Є деякий конфлікт з батьком щодо важливого.
  2. Нігілізм – якщо відкидати все. Розгубленість щодо того, що ж робити, як знайти сили. Свій спосіб обирати напрям. Знати, що відкидаючи авторитети, все ж дію, тобто щось все ж є авторитетним
  3. Як правильно/ не правильно. Складність у спілкуванні з людьми. Не завжди розумію їх мотиви – і потім розчаровуюсь. Що робити, аби мене не використовували. Поки що все піддаю сумнівам

ОСОБИСТІ ВИСНОВКИ:

  1. “Верзус між нігілістом та критично мислячою людиною полягає у тому, що нігіліст не є господарем власного життя, пасивний, безвідповідальний, а критично милсяча людина натомість активна, відповідальна, бо свідомість вільна від упереджень та чужих програм, відсутнє спонукання “повинен”.
  2. Рекомендація собі – більше слухати себе, розвивати. Йду правильним шляхом, є однодумці, які також задаються запитаннями, не сліпо довіряють догмам. Замість сумніватися діяти. Якщо твої дії не на шкоду оточуючим, то вони правильні. Бути асертивним. Дозволяти іншому думати так, як він думає.
  3. Верзус між нігілістом та критично мисляою людиною полягає у тому, що нігіліст керується сумнівами, страхами, намагається втікти від життя, а критично мисляча людина натомість спирається на авторитети та факти, постійно продовжуючи пошук істини, прагне чогось.
  4. Верзус між нігілістом та критично мисляою людиною полягає у тому, що нігілізм задає низький тон, на руйнування, на бездію, а критичне мислення задає позитивний тон, рух, дію, динаміку, розвиток, творення.
  5. Рекомендація собі: у мене надто емоційне сприйняття. Слід володіти собою – та зменшити кількість оціночних суджень, в т.ч. на свою адресу, а збільшити натомість практицизму (що хочу побачити наприкінець руху), оволодіти гнівом. Зрозуміла, що критичне мислення дозволяє рухатись далі, а нігілізм робить уразливим до маніпуляцій. Раніше так серйозно не переймалася проявами нігілізму, бо не бачила зв’язку з уразливістю.

ГРУПОВІ ПОШУКИ, ЯКІ ПЕРЕДУВАЛИ ПЕРСОНАЛЬНИМ ПІДСУМКАМ:

  1. Портрет нігіліста. Типові висловлювання – на емоціях (не подобається, не довіряю, не влаштовує), на узагальненнях (все, нічого, завжди), на відкиданні, запереченні (авторитетів, норм, релігій, віри). Ключові установки: істини не існує, все порох, суєта суєт, все позбавлено сенсу. Переживання: страх, сумніви.
  2. Портрет критично мислячої людини. Слова: факти, логіка, рейтинг, ефективність, довготривалі вигоди, планування, істина, потреби. Посилання на: наукові факти, експеримент, логічне мислення, інтелект, раціоналізм. Переживання та спрямування: свобода від стереотипів, моменти щастя як критерій вибору дії, любов, довіра, пошук.
  3. Ознаки зверхності як джерела нігілізму: наполягання на своїй правоті, переконання у тому, що інші гірші, а “я накращий”, “мені відомо те, що приховано від інших”, протиставлення “я-вони”, конкуренція, “я не такий, як усі”, вибраність, невпевненість у собі, яка спонукає постійно випячувати себе, самостверджуватись на інших, знецінюючи їх, зневажаючи, принижуючи.
  4. Ознаки асертивності як однієї з передумов звільнення від нігілізму: визнання сили інших, прийняття існування інших думок, бажання подивитися під іншим кутом, сприйняття рівними, упевненість у собі.

ПИТАННЯ ПІД ЧАС ЧИТАННЯ УРИВКУ КАЗКИ: “ЧОМУ ПОКАРАНО ОБОХ СЕСТЕР?”

У автора запитання є бажання покарати когось одного, бо “хтось був більш правий”.
Висновок з діалогу на основі повторного читання уривку казки: покарано обох, бо обох сестер не цікавив внутрішній світ матері, її мотиви, переживання – обидві судять та засуджують, замість розібратися та спільно перебудувати стосунки в родині. І саме це ображає матір – і вона карає.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*
*