Повага до батьків: мовчати vs дискутувати. 21.10.2019

ЗАПИТИ:

  • Хотілось би змінити ставлення дітей до мене, бо не можу змінити ставлення батьків до мене (постійно навіюють мені сором та вину).

ЯКІ СЕНСИ ТРАНСЛЮЄ?

МОВЧАННЯЗАПРОШЕННЯ ДО ДИСКУСІЇ
·         Згода, роздуми, небажання зв’язуватися.

·         «не буди лихо, поки воно тихо», менше шуму, «мовчи – зійдеш за розумного».

·         Згода, відсутність відповіді, небажання образити.

·         Демонстрація образи, привернення уваги, підкреслення своєї значущості.

·         Не знаходиш, що відповісти, від шоку – ступор.

·         Бажання домовитися, порозумітися, відстояти свою позицію, домінувати, знайти істину, заморочити (щоб забули, з чого почали).

·         Залучення до чогось, вгамувати комунікативний голод, ввічливість під час обслуговування.

·         Бажання спілкуватись, повага до співбесідника, пошук істини.

·         Бажання дістатися про мотиви, думку іншого, розібратися в ситуації, вирішити конфлікт, довести свою думку, поглянути на ситуацію з іншого боку, дізнатися інформацію (щоб маніпулювати потім).

·         Пошук компромісу, самопрезентація – усе залежить від мети обговорення.

ПОВАГАПОВАГА ДО БАТЬКІВ
·         Визнання авторитету, заслуг, прийняття статус кво, стосунків, заведених в групі.

·         Зумовлює здатність до вдячності. Коли перестаємо поважати, то втрачаємо здатність відчувати вдячність.

·         Убезпечує від провокування гірших сторін в іншому, бо не спонукає відстоювати себе за будь-яку ціну.

·         Бажання бути прикладом для дітей.

·         Вказує на здорову взаємодію в родині, традиції.

·         Транслює вдячність за виховання.

·         Є поведінковим стереотипом.

·         Говорить про розуміння потреб батьків.

 

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

  • В ході обговорення має виникнути певна узгодженість, і воно далі працює на нас.
  • Обговорення і мовчання можуть бути як конструктивними, так і награними.
  • Мовчання має більше відтінків.
  • Повага є засторогою від привласнення.
  • Повага – запобіжник невдячності.
  • Людина заслуговує на повагу від свого народження.
  • Самодостатня людина поважає інших.
  • Невдячна людина подібна до «ями без дна» – ніколи не наповниться, не втамує голод по щастю.
  • Перший досвід поваги набуваємо в родині, вузьким колом (мама-тато, бабуся-дідусь), і далі коло поваги розширюється, з появою зятів та невісток частиною родини стають і їх батьки – твориться родовід.
  • В атмосфері поваги в родині отримуємо визнання та вдячність за дії, вчинені з любові та поваги, хоча робили їх не задля визнання, а за покликом душі.
  • Повага до батьків є безумовною – просто тому, що вони твої батьки.
  • Якщо усвідомили проблему, потрібно щось змінювати.
  • «Не поважаєш» означає, що не чуєш потреби, бажання, обмежуєш можливості.
  • Маркером поваги в родині є традиція слухати одне одного, враховувати кордони, особистий простір.
  • Однобічність поваги – ознака її хибного тлумачення, підміни (плазуванням, покорою, залежністю тощо).
  • Напружує думка, що можу не передати щось добре дітям.
  • Усі потерпаємо від проявів неповаги до нас з боку батьків – і наша задача змінити щось для власних онуків, бо для дітей вже не встигли, мабуть.
  • Виявилось, що не можу вибачити батькові те, що перестав бути авторитетом для мене.

ПІДСУМКИ:

  • Щоб вибудувати повагу між собою та дітьми, треба розібратися в стосунках з батьками. Для цього викликати на дискусію, запитувати та слухати, віч-на-віч, без емоцій.
  • Поважати дітей, якщо хочеш, щоб вони поважали тебе.
  • Діти – наше дзеркало, свідки нашого життя, відбиток нашої праці над собою.
  • Вислів «Діти – наше майбутнє» отримав нове значення – що вони на нас теж впливають і теж нас виховують, тобто, відкидаючи дітей (обираючи шлях child free), ми відкидаємо свою якусь нову якість у майбутньому.
  • Розрізняти повагу та самоствердження, виключити силові методи, а говорити, вислуховувати, запитувати, чути.
  • Не говорити «ти мене не любиш», «ти мене не поважаєш», а конкретно зазначати, що саме не подобається.
  • Повага може бути лише двобічною, обопільною.
  • Повага залежить від емпатії – якщо відключена емпатія, то відключена повага.
  • Повага – шлях до вдячності, тобто відсутність вдячності та визнання є маркером браку поваги.
  • Коли люди звикли десятиліттями обманювати себе, то віднайдення дійсних потреб вимагає тривалої праці, і лише це уможливить зміни.
  • Змінити сценарій – навчитися відповідати грою на гру.
  • Варто розібратися зі стосунками з батьками, бо вони відсутні поза побутових питань, не було ніколи душевної розмови.
  • Якщо піклуємось про власне майбутнє (дітей, онуків), потрібно налагодити стосунки з власним минулим (батьками). Ми самі в цьому ланцюжку – власне сьогодення.
  • Діти дзеркалять нас і дають можливість далі розвиватися – побачити своє відображення в дітях та змінити в собі щось.
  • Онуків любиш більше, ніж дітей, бо вже зрозумів помилки власного батьківства, але з дітьми вже їх не виправиш, а попередити з онуками можна спробувати. При цьому напряму не можеш діяти, а можеш змінити свою модель з батьками та дітьми, щоб наші діти інакше віддзеркалились в своїх дітях (наших онуках).