Індивідуальні запити:
- Розвиваюсь як бабуся. Те, чим є емоційний інтелект, вже є достатньо зрозумілим, а з соціальним інтелектом ще виникають питання. Вважаю, що залежить рівною мірою і від геному, і від впливу суспільства, яке або нівелює, або посилює ті чи інші поведінкові прояви. Ключове питання – наскільки людина, завдяки генам, здатна зберегти себе у відповідь на небажаний вплив суспільства.
- Захожу в обговорення з установкою, що на поведінку впливає суспільство, а не гени, і, перш за все, близьке оточення. Зустрічала статті про обумовленість поведінки генами, але мені ближчою є точка зору про вплив суспільства, думка, що можемо впливати на поведінку.
ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:
- Слухала лекцію генетика Олександра Коляди на тему дієт (чи існує дієта, яка подовжує життя), і запам’ятала висловлювання, що результат дослідження залежить від т.з. дослідника, бо кожен підбирає дані на підтвердження своєї гіпотези.
- Варто розуміти, про яке зовнішнє середовище йдеться – які його цілі? Зовнішнє середовище теж формується, і це відбувається на території. Таке формування на території можемо назвати державою, і тоді важитиме те, ким (яким типажем людини) прагне керувати ця держава. Якщо йдеться про людей-гвинтиків, то ніхто тоді не даватиме читати Нітше. Все йде від замовлення суспільства і відповіді держави на цей запит.
- І гени можуть як сприяти, так і заважати, і суспільство може як сприяти, так і заважати розвитку особистості. Все – у взаємозалежності, вирок відсутній, це не безвихідь.
- Коли є генетична проблема, то вже не сильно вплинеш. Можна лише прилаштуватися, і то, якщо лише поломка – в тому обсязі, який дозволяє прилаштуватися.
- Якщо говорити про рівень інтуїції, то вважаю, що гени важливі і можуть бути важливіше, ніж вплив суспільства. Перехід від вербової до міртової гілочки – надія, що прокинеться ген, людина доєднається до народу, який чекає з радістю. Народ зберігся всупереч всьому – і тому я прихильна думки про вплив генів.
- Людина – надскладна істота для вивчення. Мутації генів – надто малий крок вперед. Наші очікування є нахабними стосовно природи. «Точечка» в серці з’являється, бо народ зберігає щось в собі, не губить спадок, а передає один одному. Якщо людина сповідує ті ж цінності, то приєднається до спільноти. Кожен всередині себе обирає свою історію.
- Традиції країни мають значення. Знову про суспільний запит, чи він є. Якщо присутня цінність поваги до старості, то людина, яка вже відіграла певні ролі (діти вже дорослі), може більше уваги приділити собі, людина включає самоосвіту.
- Якщо суспільство пригнічує старих, то не факт, що людина стає інтелектуальнішою в цьому віці.
- Якщо дитина почала читати, але погано з математикою порається, то йдеться про звичайне нерозуміння, і потрібно відновлювати гармонію.
- Знаю, що люди, зайняті розумовою працею, подовжує тривалість життя.
- Подати навіть баланду, але – із супниці. Це і є спадщиною, самозбереженням.
- Від осики не родяться апельсини.
- Якщо середовище ростило зіркового хлопчика, але ресурс ще не включився, то залежить від рішення самої людини.
- Якщо людина усвідомлює свою генетику, то може впливати, а якщо уперто стверджує: «мій батько був такий, і я такий, і діти нехай такі будуть».
- Відмінності між старшими і молодшими дітьми – різне виховання, середовище ще до року (син полка/ квіточка в вазоні).
- Є усе ж риса, яка не залежить від виховання, – педантичність. Присутня у всіх в родині.
- Полярність внучок (2 роки різниці) набагато більша, ніж у синів (4 роки різниця). Молодша онучка на дядю більше подібна, ніж на батька – так склався геном, і не питання виховання.
- Буває, що зв’язки з тими, хто опинився далі географічно, міцніші, ніж з тими, хто поруч.
- Враховувати обставини, щоб не тиснути – зберуться, коли стане можливим.
ПІДСУМКИ:
- Мене цікавить ця тема взагалі – вік такий, що спонукає до роздумів, пошуків.
- Протистояння, не бути вразливим до зовнішнього агресивного впливу. Мій рецепт – мати затишний осередок, коло людей, родина як коріння, що тримає за землю, щоб ти встояв проти агресії.
- Побудова такої родини – актуальна задача. Сила – в родині. Важливо підтримувати зв’язок дітей з родиною. Робити великі збори родин і форма спілкування – не просто попоїсти, а щоб молодим було цікаво повертатися в родину, знаходити в ній силу.
- Винесла для себе думку про те, що можеш свій генетичний «мінус» перетворити на «плюс» завдяки суспільству, і навпаки – встояти під негативним впливом суспільства допомагає генетичний запас.