ПОЧАТКОВЕ РОЗУМІННЯ:
- Десь в останньому часі зустрічала відео «Припиніть себе змінювати», але воно мене не зачепило. Тому цікаво, а у чому ж верзус.
ПОШУК ОСОБИСТИХ ВЕРЗУСІВ:
| САМОРОЗВИТОК | САМОЗНИЩЕННЯ | |
| Подібні | Обидва – процес і мають якусь мету. Обидва – вибір, процес, який творимо власноруч. В обох випадках відбувається трансформація. Обидва – рух (несвідомий), трансформація, експансія. Верхівку айсбергу можемо раціоналізувати, але це не все. Далі – темна незрозуміла матерія. | |
| Відрізняються | Свідомий процес, конструктивний. Свідомий прогрес. | Несвідомий і дещо деструктивний процес. Регрес, можливо, несвідомий, хоча і свідомий, можливо. |
| Характеризує мене зараз на 0-10, аргументи | На 3 з 10, бо якісь функції навчання, опановування чогось присутні в житті.
на 8 з 10, бо багато чого роблю, але не закріплюю. На 5 з 10, бо змінила професію. |
На 3-4 з 10, бо є певні деструктивні звички.
На 0 з 10, бо не притаманно мені. На 3 з 10, бо потрібно звільняти місце для нового. Щоб щось побудувати, треба щось зруйнувати. |
| Ідеальна «рецептура», аргументи | Саморозвиток задіяти на 10 з 10, а самознищення звести до 0, тобто припинити культивувати деструктивні звички, вивільнити енергію, яка зараз на це йде, і перенаправити на корисні звички. Тоді деструктивні самі відімруть, без підживлення.
Розподіл часу, закріплення навичок у практиці та поширення їх. Щоб не відбувався регрес, змінити оточення на таке, в якому будуть кращі приклади. Намагатися зняти з себе захист, аби доходили імпульси. |
|
ВПЛИВ УСТАНОВОК НА ВИБІР ШЛЯХУ – «САМОРОЗВИТОК ЧИ САМОЗНИЩЕННЯ»:
| Майбутнє невизначене і тому – поза мого впливу та лякає. | · Про адекватність, бо людина визнає свої обмеження.
· Те, що невизначене, – факт, а чому лякає? Може, там буде все клас? Якщо на невизначеність реагувати самообмеженням, то це – вибір на користь самознищення. · Більше про самознищення, бо «лякає». Якби там було не «лякає», а «загроза», то було б адекватним. (а схильність бачити лише загрози і ігнорувати можливості не призводить до самознищення? – від модератора). |
| Майбутнє невизначене наперед, і саме я творю його своїм сьогоденням – воно таке, як я забажаю, і яким творю його саме я. | · Зверхність, бо не все належить нам. Скромність – ти робиш все, на що здатен, а на решту не впливаєш.
· Точно знаю, що у власне майбутнє веду себе сама. І я ж веду мову про своє майбутнє, а не про всезагальне. Тому не бачу в цій установці зверхності. Тільки від того, яким я бачу своє майбутнє – світлим чи безрадісним – залежить те, яким я його вибудую. Тому це – шлях саморозвитку. |
| Я можу все, чого забажаю. Варто просто захотіти і зробити. | · Людина вважає себе творцем. Це – тупик та самознищення, бо особистість законсервувалася на рівні 3х років, і тому втрачає свої конкурентні переваги.
· Звісно, саморозвиток, бо «я можу», «захотіти і зробити». Ці слова означають, що людина звертається до себе, до своїх сил, і розуміє, що усе це – наслідок праці («зробити»). Є нюанс – можу все, в межах своїх %ків впливу. «Варто захотіти» – мало, а треба ще «і зробити» – «шари не буде». · Про саморозвиток. Конфлікт відсутній. Вірю в те, що людина може досягнути того, чого бажає, нехай не за один раз. Найдовший шлях починається з першого кроку. Треба хотіти і робити – тоді щось буде. |
| Я не можу отримати будь-що, я обмежений здібностями, навичками тощо. | · Це про саморозвиток, бо розуміння своїх обмежень – його початок, веде до добробуту. Багато людей не помічають своїх обмежень.
· Самознищення, бо «я не можу», «я обмежений» – статичне сприйняття себе, відмова собі у динаміці. Це в певний момент часу тобі бракує спроможностей, а через певну кількість часу їх може вистачити. Якщо віриш, що з часом та докладенням зусиль будь-яке «не можу» перетворюється на «можу», то констатація поточної неспроможності стає початком саморозвитку. Додаємо до цієї констатації мрію (стратегічно далекий об’єкт), бажання, мету (трохи за межами можливостей, не вводить в дистрес) – і маємо початок саморозвитку. Додати виклик на майбутнє до констатації сьогоднішньої неспроможності – і буде початок саморозвитку. · Якщо поставити крапку, то – про самознищення. Якщо з особистість не згідна з таким фіналом, і шукає вихід, як Нік Вуйчіч, наприклад, то відбудеться саморозвиток. |
| Я не нормальна/ий. | · Саморуйнування. Суспільство нав’язує норми. Якщо «я ненормальний», то буду свідомо/несвідомо закривати шляхи реалізації себе в суспільстві.
· Веде до самознищення. Присутня пихатість: «я такий офігенний, красавчик, зовсім не нормальний». Особистість щось хоче на обмін за це. · Самознищення – через ненормальність відсутнє місце під сонцем. |
| Тут для мене немає місця. | · Зменшення себе, самознищення.
· Порушена самооцінка, біда, самознищення. · Самознищення. Місця немає, поки ти його не створиш. · Якщо «немає місця» – це «некорисний», то можна подумати, а чим можеш бути корисним, – і з цього питання почнеться саморозвиток. |
| Це я винна/ий. | · Перманентне почуття провини – про самознищення, бо «винний заслуговує покарання», а це є магнітом для «кари», усіляких неприємностей. Ще жорсткіша установка на самознищення, ніж «мені немає місця».
· Самознищення, бо є культом вини. |
| Любов не для мене. | · Кришталева труна фрустрації. Людина може бути навіть соціалізованою – мати роботу, родину – але жити з внутрішньою забороною на любов, і це її знищує зсередини. Тобто «любов десь є, але не для мене». З іншого боку, люди з такою установкою є сильними в раціоналізації, а тому успішні в інтелектуальній праці. Не завжди, але досить часто.
· Контексту не вистачає. За умови, що любов є цінністю для особистості, яка вважає себе не гідною любові, то – самознищення. Та хто тобі щось обіцяв? Зроби щось корисне, щоб тебе любили. (інша іпостась цієї ж установки – від модератора). · Не вистачає контексту. Якщо читати як «я не гідний любові», то самознищення. Якщо читати «мені це не цікаво» – тоді про саморозвиток, бо вказує на наявність іншої мети. · Як щодо Нерону як «любов не для мене»? Прагнув саморозвитку, наближав філософів, але прийшов до жертвоприношень і самознищення. Саме через заборонену любов до сестри, інцест. |
ВПЛИВ НА ОСОБИСТІСТЬ УСТАЛЕНИХ ВИСЛОВІВ В РАЗІ ЗУСТРІЧІ З ВИКЛИКОМ/НАПРУЖЕННЯМ:
| Мій терпець урвався. | Самознищення, аутоагресія та агресія. Знято усі обмеження, висловлення погрози.
Саморозвиток, бо в такому разі зроблю щось сама, вирулю ситуацію. Дві різні стадії володіння емоцією, в різному віці. Якщо бракує самоконтролю, то застрягаємо в гніві (виражаємо/приховуємо, але відчуваємо саме його), а це – агресія та саморуйнування. Якщо достатньо розвинений самоконтроль, то спрямовуємо енергію емоції в інше русло – і буде саморозвиток. |
| Зламав голову. | Деструктивний вислів. Даємо собі посил на злам – що вже щось в собі зламав і даємо дозвіл на подальші проблеми.
Ламає один з центрів життя. Самознищення. Для мене є етапом, коли усвідомлюєш, що є обмеження, і виникає запит на допомогу, щоб заново відлагодити голову. Тому вважаю виходом на саморозвиток. |
| Проблеми гризуть. | У мене немає проблем, а лише задачі. я дуже раціональна людина.
Коли собака біжить за нами, то ми пришвидчуємося. Коли вже гризуть… Не можеш розібратися з проблемами, це тебе гальмує. Самознищення. Деструктивний вислів. |
| Нести хрест. | Вербально віктимізує того, хто говорить так про себе.
Деструкція, самознищення. |
| Всі сили з мене вижили. | Самозниження, бо дала себе вижати. |
| Багато крові попсували. | Самознищення, якщо на тому крапка. Буває, що кажу так і далі продовжую: «але …». Це мені допомагає випустити емоції, відновити самоконтроль – включається самозбереження. |
| Ножем по серцю. | Деструкція, підставився.
Суто вираження емоцій, нічого більше. |
| Мені б твої проблеми. | Дещо зверхньо, хоча має спонукати того, на чию адресу висловилися, на саморозвиток. Людина має зрозуміти, що є інший шлях, і поцікавитися ним. |
| Мене вже трусить. | Звинувачення когось в чомусь. Деструкція. |
| Заганяли до смерті. | Емоційний вислів для «красного» слівця, крайній рівень втоми, незадоволення – самознищення. |
| Нічого не вийде (мені не таланить). | Самознищення, безапеляційний вирок собі, цементування своєї непридатності. |
| Я не гідний (хто я такий). | Самознищення, хибна скромність. |
| Не хочу, не буду, а треба (повинен). | Можливо, не настільки трагічно, коли колективне превалює над індивідуальним? Виховує підлеглість. Чим частіше повторюємо, тим більшає підлеглості в нашій поведінці. |
| Неможливо (мріяти не шкідливо / вибирати не доводиться/ спробую). | Тримаю себе в тонусі цими фразами.
Обмеження, самознищення, тому що відмова шукати можливості, наперед розписується у своїй неповноцінності, без жодних спроб, зусиль у відповідь на виклик. |
АЛЬТЕРНАТИВНІ ВИСЛОВИ:
| ДЕСТРУКТИВНІ ФРАЗЕОЛОГІЗМИ | КОНСТРУКТИВНІ АЛЬТЕРНАТИВИ ВИСЛОВІВ |
| Неможливо, але мріяти не шкідливо. | І що ж нам заважає мріяти та діяти? |
| Мені б твої проблеми. | Бачу тут задачі, не проблеми.
Хочеш знайти альтернативи, вихід? (від модератора) |
| Всі сили з мене вижили. | Я не в ресурсі.
Це були важкі перемовини. Це було важко і нам це вдалося. (від модератора_ |
ЧИ МОЖЕ САМОРОЗВИТОК БУТИ ДЕСТРУКЦІЄЮ?
- Якщо саморозвиток будується на знеціненні власних характеристик, і ти прагнеш бути кращим, не спираючись на свої переваги, свою гідність, самоцінність, то відбувається самознищення замість саморозвитку.
- Якщо ти обираєш серединний шлях дао – руйнуєш себе водночас з розбудовою себе.
- Людині може здаватися, що ілюзії, які виникають під адиктивними речовинами (наркотиками, зокрема) – це якісь нові знання. Насправді ж це саморуйнування, а не саморозвиток.
- В сектах згодовують якусь ідею – і виникає ілюзія саморозвитку, хоча насправді йдеться про деструкцію, адикцію.
- «Дихати вагіною» – ще одна ілюзія. Чим більше ілюзій, тим вірогідніше падіння.
- Людина вчиться чомусь, щось уміє, а по факту не отримує нічого застосувати, тільки витратила час. Тоді цей саморозвиток виявляється самознищенням.
ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:
- Вибір завжди свідомий. Ми ж усвідомлюємо, між чим і що вибираємо.
- По Фрейду, є лише два базових імпульси – Ерос та Танатос. Ті, хто обирає один якийсь імпульс, шукають середовище, в якому він переважає, яскраво виражений (п’яниці шукають собі компанію інших п’яниць).
- Вибір між саморозвитком та самознищенням, їх розрізнення, залежить від ступеню самоконтролю, тобто відсунення одного імпульсу на користь іншого, щоб посилити його вплив на своє життя.
- В сучасному житті ми вже не можемо розслабитися, отримавши одну професію. Доведеться опановувати нові і нові протягом життя. Тому всі ми приречені до саморозвитку зараз.
- Самоізоляція – відсутність глибинних зв’язків з оточенням.
- Трудоголізм як різновид самоізоляції, втечі від родинного кола.
- Шопоголізм як ненаситність, подібний до переїдання.
- І трудоголізм, і шопоголізм – адиктивна (залежна) поведінка.
- Сексуальна сфера уособлює вразливість. Якщо йдеться не про свідомий вибір БДСМ, то необдумані ризики в цій сфері завдають найбільших травм. Тому ризиковані сексуальні стосунки – різновид саморуйнівної поведінки.
- Буває, що людина живе нудним життям, і тоді екстремальний спорт для неї – спосіб підвищити самооцінку та зробити життя яскравішим. З ними все нормально, якщо людина адекватно оцінює ризики та власні ресурси.
- Якщо сенситивний поріг знижено (наприклад, через брак сексу), то виникає потреба в компенсації – і можуть зацікавити екстремальні види спорту.
- Коли вже іншого життя, поза екстремального спорту, не існує, то може бути різновидом саморуйнівної поведінки, бо вже йдеться про залежність.
- Має значення вік людини. Те, що оцінюєш токсичним, коли вже став зрілим, у підлітків може бути ще тренуванням себе чи тестуванням світу. Треба враховувати вік та мету провокативної поведінки. Якщо мета – визначити свою майбутню модель поведінки, то про саморуйнування не йдеться в такому випадку.
- З віком зникає сенс спілкування з токсичними людьми, а в молодому віці притаманні розмови по 5 год по телефону, і, можливо, тут відсутнє саморуйнування.
- Повертаємося до трикутника Карпмана, коли мова заходить про саморуйнування.
- Граблі з сокирою – про баланс саморозвитку та самознищення.
- Граблі з сокирою підказують, що один удар сокирою смертельний (алегорія самознищення), а ударів граблів можна витримати декілька, і зберегти своє життя (алегорія саморозвитку).
- Тату – сіра зона, бо для тих, хто поза цієї субкультури, воно – ознака аутоагресії, а для тих, хто в цій субкультурі, воно – ознака сили.
- Допоки адиктивна особистість – в своєму середовищі (у секті, наприклад), то все гаразд. Негаразди починаються при спробі інтеграції такої особистості в ширший соціум.
- Коли людина проявляє хибну скромність, то «перекриває краники», і її зверхність не одразу спричинить до агресії у відповідь. Відкритий вияв зверхності – ризикованіший з т.з. отримання агресивної відповіді. При цьому обидві вони – шлях самознищення, а відрізняються лише швидкістю. Хибна скромність – повільне самознищення. Відкрита зверхність – швидке самознищення.
- І хибна скромність, і відверта зверхність – вихід за межі. Перша – зменшення себе (своєї території), друга – захоплення території іншого. Зрештою обидва шляхи призведуть до самознищення.
- Поєднання асертивності та балансу «бути/мати вигляд» – шлях саморозвитку. Асертивність передбачає емпатію та певний розвиток особистості, щоб бути здатною поважати чужі межі, зберігаючи повагу до себе.
- І асертивність, і баланс «бути/мати вигляд» залежать від рівня самооцінки, самозадоволення.
- Підміна понять – упевненості та зверхності. Акцент в мові на «Я» – ознака егоцентризму, і заводить людину в тупик.
- А якщо йдеться не про вже наявну установку, а про афірмацію, яка має витіснити собою іншу установку, то хіба її мова не побудована на постійному «Я»-канні?
- Сформована установка подібна до віри, а передує їй або навіювання, або абсолютизація своєї ситуативної реакції, яка в конкретній ситуації (токсичній) могла слугувати самозбереженню, а при застосуванні до інших ситуацій лише шкодить.
- Адиктивна поведінка та фрустрація – іпостасі саморуйнування.
- Дотримуватися дистанції, не прагнути стати ближчим, ніж є.
- «Всі сили з мене вижили» – про енергію. Не використовую з близькими, а у ділових ситуаціях можу це відчути, але кажу інакше – «я не в ресурсі», «це були складні перемовини».
- Знецінення – тупікова стратегія. Згадалася Проня Прокопівна, яка знецінює свою тітку за те, що та торгує на базарі, але ж це – той самий фах підприємця-продавця, що і у батьків Проні, які мають магазин.
- Знецінення – захист для того, кому бракує саморозвитку, ілюзія вивершення над тим, кого знищив, а насправді блокуєш свій розвиток.
- Досі заповіді зі скрижалів не втратили значення. Релігійні вчення першими означили напрямки саморозвитку, в частині ідеалів.
- Ми давно живемо в світському суспільстві і не користуємося релігією як вказівником (забуваючи, що філософи виросли з протиставлення містеріям, тобто поштовхом були саме релігійні вчення; і психологи виросли з протиставлення філософам – продовжили рух «від», та усе ж імпульс отримали той самий – від модератора).
- Тема саморозвитку важка, її опанування тягнеться з давніх часів. Одного погляду немає.
- Всі прагнуть саморозвитку, хоча одні – суто заради себе, егоцентрично, а інші – заради громади, альтруїстично.
- Втратили розуміння, що саморозвиток – величезна відповідальність.
- Надмір тренінгів (тренерів), які успадковують софістів, не Сократа.
- У балансі «індивідуальне/колективне» мають значення і вік, і рівень розвитку особистості. Діє шаблон, що індивідуальне має бути підпорядковане колективному, а якщо це не так? До недавньої пори саморозвиток був забитий школою та комуністичною партією. Залишилися стигмати з тих часів. «Ви прагнете більше впливати? Ми вам цього не дамо». Страх зазнати остракизму чинить перепони саморозвитку. Зараз інша крайність – забагато лушпиння серед наявної пропозиції засобів саморозвитку.
- В адикції особистість вже розпалася, і це вже не життя, а існування – танатос переміг, самознищення відбулося.
ПІДСУМКИ:
- Не очікував, що в роботі над фразеологізмами зможу трансформувати їх, ще і позитивно.
- Нарешті зрозумів, чому саме важливо «ставити не крапку, а кому». Уточнюєш щось і трансофрмуєш це щось.
- Коли ми не творимо, відсутня любов до процесу, то впадаємо у песимізм. Варто включити творчий канал як антидепресант.
- Цікаво, що випливає далі з теми – переплетення саморозвитку та самознищення. Ти повинен щось зруйнувати, щоб відбулося щось нове. (суперечить тезам прагматизму про еволюціонування як шлях розвитку – від модератора).
- Якщо людина відкидає саморуйнування в своєму житті, то діє згідно Сократівському «хто пізнав добро для себе, не чинитиме собі зло» – імпульс проти «не доброго» для себе.
- Як одне переходить в інше – коли із саморуйнування починається саморозвиток.
- Виявила в собі ознаки саморуйнування – зневажання своїх потреб на догоду родині чи роботі, наприклад.