ПОЧАТКОВЕ РОЗУМІННЯ:
- Щоб усміхнутися, варто згадати щось приємне. Усмішка доброзичлива і спонтанна, не керується розумом, задумом.
- Посмішка – про зловтіху, глузування, єхидство.
ЗВИЧНІ ПРИКАЗКИ:
| Приказка для самозвеселення | Яку реакцію провокує |
| Згоріла хата – гори сарай. | Посмішка з безвиході. |
| «Так», – сказав бідняк, відкриваючи товстий гаманець. | Посмішка (глузування з бідності). |
| На дзеркалі немає вини, коли харя крива. | Посмішка, бо зверхньо до адресата, принизлива, знецінювальна лексика. |
| Не жили багато, не варто і починати. | Посмішка – чи-то з безсилля-заздрості, чи-то зі зверхності. |
| Село, купи трактор! | Посмішка, бо зверхньо і знецінювально. |
| Я лох! | Посмішка, бо самознецінювання. |
| Семен Семенович! | Посмішка, бо самознецінювання. |
| Корону поправ! | Посмішка, глузування, зверхність та знецінювання. |
АНАЛІЗ ГУМОРУ В ЛІТЕРАТУРІ:
| Автор, твір | Характер гумору | Прийоми гумору |
| О.Вишня, усмішка «На полюванні» | Іронія, усмішка, бо доброзичливо до персонажів та читача. Дарує відчуття легкості та перемоги життя над усіма вадами. Відсутня позиція судді. | Показати сміховинність поведінки, яка є вадою (вада стає явною, бо викликає сміх), спонукати подивитись на себе збоку. |
| Вольтер. Кандид | Іронія, бо доброзичливо, без зверхності до ліричного героя і до читача. В якийсь момент виникає надія, що Кандид виживе і при наступному ускладненні ситуації – і повторить своє самонавіювання. Твір дарує відчуття полегшення стосовно власних проблем – вони дрібнішають на цьому тлі. Відсутня позиція судді. | Доведення до абсурду – і на його фоні повторення аутонавіювання «все на краще в цьому кращому зі світів» як ілюстрація оптимізму, що дає сили жити далі, не перетворюючись на хейтера, зберігаючи любов до життя, світу, людей (парадокс «хто страждає, той уміє радіти життю»). |
| Уайльд. Зоряний хлопчик | Сарказм на службі моралізаторства, бо відсутнє співчуття до ліричного героя, а натомість пряме засудження та втіха через кару на його голову, що є зловтіхою в дусі «сам винуватий». Чітка позиція судді у автора. Полегшення відчуваєш лише, коли вся історія закінчилася. В процесі читання – жодної легкості та надії. | Дзеркальність ситуації, бумеранг дій, парадокс («найщедріший найбідніший», «найпожадливіший найбагатший»). |
| Жванецький. Действительно | Іронія, бо домінує життєлюбство в процесі висміювання вад. Відсутня позиція судді та зверхність – тому дарує надію на виправлення. | Спонукає подивитись на себе збоку, відраджує від вад, показуючи сміховинність такої поведінки, зберігаючи доброзичливість при цьому. Недомовки як метод проходження повз цензуру та інтелектуалізації процесу слухання/читання. |
| Сковорода. Каждому городу – нрав и права. | Іронія (бо відсутня позиція судді, є настрій подивування) з елементами трагічного, бо нічого не змінилося, природа людини постійна. Посил «люди витрачають себе на дрібнички, а є суттєві речі» дає надію (звільнитися від поневолення дрібницями) і легкість. | Незрозуміле/недоречне стає смішним. Протиставлення комічного та сутнісного, щоб підкреслити важливість, посилити цінність сутнісного – збереження світлого розуму та рівність усіх перед смертю. |
| Езоп. Бабка | Сарказм, бо зайнято позицію судді, без жодного співчуття. Категоричність суджень. | Пряме висміювання, знецінення, протиставлення, вирок. |
| Крилов. Квартет | Іронія (відсутня зловтіха, збережено легкість настрою читача, позиція вчителя – потрібно розвивати уміння) з елементами сарказму (зверхність, позиція судді – нічого вам не допоможе, бо вуха не ті маєте). | Абсурд, метафора, пряме висміювання вади, знецінення («вуха треба мати тонші»), вирок. |
ЯК РЕАГУВАТИ НА ГУМОР?
| Характер гумору | Як реагувати? | Чому? | Навіщо? |
| ІРОНІЯ | Щиро сміятися разом. Відповідати жартом на жарт. | Бо до нас доброзичливо ставляться. | Щоб мати енергію на виправлення вад своєї поведінки. |
| САРКАЗМ | Зупиняти подібні жарти. Повертати жартівника в рамки пристойності та поваги, в т.ч. гостротою на гостроту, якщо іншої мови не розуміє. | Бо зверхньо ставиться до нас, прагне знецінити, отримати власний тріумф. | Себе потрібно поважати, цінувати і захищати свою особистість від знецінення (вади не є приводом для дошкуляння, бо і «суддя» не є ідеальним). |
ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:
- Масова культура спілкування в нашому суспільстві привчає до єхидства, зловтіхи, самозахисту шляхом самознецінювання. Спочатку знищуємо свій потенціал, а потім переносимо злість-заздрість-знецінення на інших.
- Усмішка – складніша в умовах культури «ламати не будувати».
- Іронія – спосіб виправлення поведінки, зберігаючи доброзичливість, шануючи гідність.
- Якщо хочеш жартома відкорегувати чиюсь поведінку, пам’ятай, що це все одно корегуючий зворотній зв’язок, тобто діє правило «корекція – лише віч-на-віч, а публічно – лише підтримка та похвала, позитивний зворотний зв’язок».
- Фразеологізм «іронія долі» – сарказм, бо викликає відчуття приреченості, лякає, але не спонукає до зміни поведінки.
- Фразеологізм «насмішити Бога» – м’яко сказано, багато вкладено. Характер отримує під час інтерпретації слова «насмішити» (який вид сміху викликати, і якими будуть наслідки).
- Іронія може бути деперсоніфікованою, а сарказм завжди персоніфікоаний (і дошкульний – бо метою є тріум жартівника, а не позитивний розвиток адресата – від модератора).
ПІДСУМКИ:
- Візьму собі прийоми гумору, щоб відійти від сарказму на користь іронії.
- Знецінити може будь-хто, а доброзичливо посміятися разом над сміховинною поведінкою, зберігаючи гідність адресата критики, здатна лише тонка і майстерна у гуморі людина.
- Іронія – конструктивний методи виправлення, а сарказм – вербальний глум, знущання.
- Варто виключити з мови знецінюючі жарти, бо знецінити може кожен, а помітити кумедне і доброзичливо зіронізувати – не кожен.
- Навчитися захищати себе від сарказму, повертати жартівника в рамки, зупиняти кпини на свою адресу.
- Раніше вважала, що іронія та сарказм мають однаково руйнівний характер, що іронія – теж кпин, насмішка, а сарказм – просто грубіший кпин. Це відштовхувало. Спокушало сприйняття ознакою тонкого розуму. Тепер можу розділити їх, бо іронія здатна навіть мотивувати, подаючи в легкій формі критичний погляд. Ознаки іронії: легкість, надія, конструктивність (без знецінення, з повагою – від модератора).
- У іронії та сарказму – різні цілі. Спонукати до виправлення, надихнути – іронія. Утвердитись за чужий рахунок, знецінити, знешкодити ворога – сарказм.
- Варто ще обміркувати деперсоніфікацію іронії і те, що вона здатна переплітатися з сарказмом.
- Не завжди здатна відреагувати асертивно на сарказм – можу розплакатися. Треба повчитися пропускати повз вуха такі гостроти, позбавляючи садістичного задоволення жартівника.