Страх гальмує VS блокує дії. 27.04.2020

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СИТУАЦІЙ ГАЛЬМУВАННЯ/БЛОКУВАННЯ:

ПРОЯВИ СТРАХУ:

• Залежать від того, з приводу чого лячно. Почати проект, наприклад, бо не можу прорахувати усі ризики. Мені лячно, бо не розумію, як надовго має вистачити власних коштів, бо надвеликим є рівень невизначеності і відсутні експерти з даного питання. Боюся я інших речей. Наприклад, боюся висоти, і тому уникаю польотів на повітряній кулі. Тобто «я боюсь» сприймаю голосом біологічних страхів, а «мені лячно» – голосом соціальних страхів. Щоб опанувати соціальний страх, людина керується власними установками, роздумами. Наприклад, можна нагадати собі, що «хто не ризикує, той не п’є шампанського», і продовжити шукати експерта, разом з яким спланувати проект.

СПРИЙНЯТТЯ ВІЗУАЛЬНИХ ПРОЯВІВ СПОРІДНЕНИХ ДО СТРАХУ СТАНІВ:

ДУМКИ ЩОДО ПОХОДЖЕННЯ РІЗНИХ ВИДІВ СТРАХІВ:

ДУМКИ ЩОДО ЗУМОВЛЕНОСТІ СТРАХІВ КОМПЛЕКСОМ НЕПОВНОЦІННОСТІ:

ТЛУМАЧЕННЯ ТРАНСФОРМУВАННЯ СТРАХІВ:

ПОШУК ВПРАВ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ СТРАХІВ:

• Вправа на розробку щоденних малих кроків, починаючи з визначення того, що псує якість життя, здатна трансформувати страх жити, звичку уникати життя, має зацікавити життям.
• Вправа на аналіз своїх дій в ситуаціях провалів, поразок показує, що закриття одних дверей відчиняє інші. Мене вже звільняли після переселення – і тепер вдячна, бо тепер маю кращу роботу.
• Вправа на повторення афірмацій – про подолання страхів майбутнього, невизначеності, поразки. В принципі, на будь-який страх можна створити афірмацію. Часом сама перетворююсь на афірмацію для свого оточення. Зміни в оточенні мені дають енергію. Наповнені люди і мене роблять сильнішою.

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

• Гальмувати – спонукати подумати перед тим, як діяти. Тому корисно гальмувати будь-які дії, навіть покупку чи рішення поприсідати. Так буде менше впливу агресії чи ейфорії.
• Усі страхи групують на біологічні, соціальні, екзистенційні.
• Страх захворіти варто контролювати, щоб не перетворився на паранойю чи паніку. Соціальні страхи варто гальмувати, а екзистенційні – блокувати, бо вони перебувають на межі психічного здоров’я.
• Щоб розрізнити характер дії, чи має вона лякати, варто оцінювати прогнозований результат дії, її призначення. Результат дії відрізняє її серед інших. Якщо результатом дії є розвиток, порятунок, будь-який інший позитивний наслідок, то варто блокувати страх – та діяти.
• Страх передує дії, а сором та вина виникають внаслідок вчинення дії.
• Страх і сором виникають одночасно. Соромно щось зробити – і страшно через це. (страхи засудження, покарання, відкинення – від модератора).
• Страх – почуття ОК- стосовно дії/об’єкта або через попередній досвід, пов’язаний з ними, або через брак інформації, ситуацію невизначеності.
• Мене лякає фізична загроза, коли стикаюся з переважаючою мою силою. Страх фізичного ушкодження. Також лячно вкластися, не розуміючи, чи буде результат. Коли знаєш, якого результату очікуєш, то це допомагає подолати страх. Нерозуміння гальмує.
• Тривога переростає в невроз. Невроз переростає в фобію. Фобія переростає в паніку. Паніка переростає в жах. Усі ці стани відрізняються тривалістю і силою переживань.
• Тривога – перша ступінь, а жах – найвища ступінь страху.
• Невроз і фобія тривалі у часі, а тривога може бути короткотривалою. Невроз і фобія – акцентуація, хвороба.
• Візуальні прояви стану людини можемо порівнювати лише зі своїми уявленнями, досвідом. Емпатія має значення теж.
• Страх має різні стадії.
• Завжди корисно називати речі своїми іменами. Перший крок до опанування речами.
• У страху має бути об’єкт. Щоб опанувати страх, об’єктивувати його – усвідомити, що саме лякає, чи дійсно тобі щось загрожує. Тінь, наприклад, тобі нічого не зробить.
• Відрізняти свої стани та стани іншого, щоб працювати з емоціями. Особливо, коли вони заважають руху, гальмують, блокують. З’ясувати, розрізнити, опрацювати.
• Чи є тривога обґрунтованою чи необґрунтованою, важко розібратися самому. І тому, зрозумівши, що перебуваєш у тривозі, краще звернутися за допомогою.
• Розуміння того, як що може бути, спонукає шукати допомогу в опануванні собою.
• Люди втікають від своєї свободи вибору в комформізм.
• Наші страхи – особиста історія кожного, унікальні. Лише усвідомивши, що страх заважає, ми здатні його подолати і рухатися далі.
• Існує страх свободи, бо не розуміємо, чим вона є.
• Навіяних страхів можу бути багато, і кожна людина обирає, чи приміряти на себе той чи інший страх, чи керуватися ним.
• Не розрізняю страх майбутнього та страх невизначенності, бо майбутнє теж невизначене.
• Страх невизначеності суттєво відрізняється від страху майбутнього, бо невизначеність є об’єктивною, спільною для всіх, як зараз з COVID19 (ніхто не знає, що воно і як далі поведеться, бо такого раніше не було), а майбутнє кожен визначає для себе сам, попри непередбачувані чинники.
• Якщо людина не розвинена і не бажає розвиватися, а живе, як живеться, просто наслідуючи поведінку пращурів, ні до чого і нікуди не прагне, то й неї відсутнє майбутнє. Тоді про страх майбутнього недоречно говорити.
• Майбутнє є не у всіх, а лише у людей з уявою та вірою в себе.
• Страх самотності втрачає свою актуальність в сучасному світі. Про «життя соло» пишуть все більше книг – аргументують, що життя гуртом було зумовлено потребою в помічниках, а тепер існує побутова інфраструктура (клінінг, кетеринг тощо).
• Тривога проектована в майбутнє і є надмірною реакцією на подразник (уяву про майбутню небезпеку, загрозу, ризик), а тому виснажує людину.
• Тривога перетворюється далі в невроз.
• Тривога не є конструктивним станом.
• Страх є об’єктивним. Ти визначив свій страх – і готуєшся, і це знімає твій страх. До тривоги не можеш приготуватися.
• І тривога, і страх енергозатратні. Цю енергію краще спрямувати в корисне русло замість тривожитися та боятися. Мий руки від мікробів – і будеш убезпечений від страху. Від тривоги себе не убезпечиш.
• Завжди готуються до чогось поганого, а не готуються до чогось гарного.
• Треба мати бажане, щоб воно тебе надихало.
• Коли ще не було мобільних телефонів, і просила синів повертатися додому до 22ї, то в 24й запитувала у чоловіка, чи вже час починати боятися, а чи можна залишатися просто стурбованою.
• Я вільна у виборі того, що відчувати. Можу з тривоги перейти в спокій, а можу – в страх. Тривога ще не емоція. Якщо піду в страх, то заподію собі шкоду. Тому варто відрізняти тривогу від страху – щоб керувати своїм станом. Коли керуєш своїми емоціями, то розумієш, що вони до різних дій призводять, а різні дії – до різних результатів. Коли поруч стався вибух газу, то більшість людей біжить поспостерігати, а хтось біжить з ковдрами та водою – і вибір залежить від самодисципліни та незалежності від поведінки натовпу. Звісно за постраждалих страшно і тим, хто їм допомагає, і тим, хто за ними спостерігає. Та ті, що допомагають, трансформували енергію страху в щось інше.
• Ще є страх старості, хоча не всім дано постаріти. Тому варто старіти розумно та із задоволенням.
• Згадав свою поведінку в разі поразки (поганої оцінки на іспиті, розриву стосунків) – знецінював екзамен чи близьку людину.
• Маю звичку малювати негативні сценарії, а також у мене відсутнє бажане, мрії.
• Не допустили до екзаменів в Одесі через мою національність – і я поїхала додому, і по поверненню познайомилася з майбутнім чоловіком. Поразки можуть виявитися виграшом.
• Мені заважають жити стереотипи на адресу мого віку. Роблю свої маленькі кроки навіть в час карантину.
• Не сприймаю позитивні афірмації, хоча допомогли свого часу – коли в опіковому центрі повторювала собі, що «сьогодні найщасливіший день мого життя».
• Хвилює повторюваність сценаріїв падіння – нагадую собі бегемотика з «городками» у «Ну, постривай!», бо будую-будую, а якісь інші люди руйнують, і так – по колу.
• Страхи втрати і невизначеності зникають, коли маєш досвід відбудови з нуля.
• Страх болю втрачає актуальність при сучасному розвитку знеболювальних. Хіба що – в ситуації онкохворих.

ПІДСУМКИ:

1. Маю необґрунтований страх вкладень в дітей. Не пояснив собі, навіщо вони мені.
2. Якщо травма є підказкою, то досі не розумію,. Для чого була та травма обох рук.
3. Відрізняти тривожність, страх, апатію, жах, здивування, щоб знати, куди тебе приведе.
4. Підтвердила, що не одразу впадати в паніку, відчувши тривогу, а відновлювати спокій замість боятися, є гарною схемою.
5. Тривожності довкруги більшає – і корисно уміти її трансформувати.
6. Чим менше страхів в оточенні, тим якісніше моє персональне життя.
7. Сподобалася заміна дієслова «долати» на «трансформувати» страх – вже про зрозумілу дію.
8. Я з віком менше тривожусь, бо досвід показує, як можуть розвиватися події, і це зменшує тривоги, росте віра в те, що все минає. І тоді чи вартує твоїх нервів щось з тих подій?
9. Найкращий спосіб подолати нервування, тривожність – якась конструктивна діяльність. Йди допомагати тим, кому гірше, ніж тобі.