Страх гальмує VS блокує дії. 27.04.2020

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ СИТУАЦІЙ ГАЛЬМУВАННЯ/БЛОКУВАННЯ:

РІЗНОВИДИ ДІЙ

КОРИСНО гальмувати, блокувати

ШКІДЛИВО гальмувати, блокувати

· Дії, що криють фізичну небезпеку.

· Емоційні вчинки, які здатні завдати шкоди, не лише фізичної.

· Невідкладні дії, допомогу заради порятунку.

· Рішення. Так втрачаєш можливості, влучність моменту.

· Розвиток, прийняття ризику заради нього – краще ризикнути і отримати розвиток, ніж дати гору страху і тупцювати на місці.

ПРОЯВИ СТРАХУ:

Залежать від того, з приводу чого лячно. Почати проект, наприклад, бо не можу прорахувати усі ризики. Мені лячно, бо не розумію, як надовго має вистачити власних коштів, бо надвеликим є рівень невизначеності і відсутні експерти з даного питання. Боюся я інших речей. Наприклад, боюся висоти, і тому уникаю польотів на повітряній кулі. Тобто «я боюсь» сприймаю голосом біологічних страхів, а «мені лячно» – голосом соціальних страхів. Щоб опанувати соціальний страх, людина керується власними установками, роздумами. Наприклад, можна нагадати собі, що «хто не ризикує, той не п’є шампанського», і продовжити шукати експерта, разом з яким спланувати проект.

СПРИЙНЯТТЯ ВІЗУАЛЬНИХ ПРОЯВІВ СПОРІДНЕНИХ ДО СТРАХУ СТАНІВ:

	Версії учасників: не коментували. Версія гугла: страх, тривога. Версія модератора: страх як результат залякування, що пізніше може перетворитися навіть на фобію.
	Версії учасників: Тривога. Версія гугла: страх. Версія модератора: страх темряви і намагання його опанувати. Реакція є відповідною до стимулу за своєю силою. Ввижається чиясь присутність, і тому не спить і в «хатинці» з ковдри, не плаче, не втікає.
	Версії учасників: Здивування. Переляк від хлопавки. Версія гугла: страх. Версія модератора: раптовий переляк, реакція на неприємну несподіванку, і тому подібна на здивування. Ще не завершено процес ідентифікації масштабу неприємності.
	Версії учасників: Просто болить голова. Стрес, зайнятий самозаспокоєнням. Версія гугла: тривожність. Версія модератора: тривожність, яка і спричиняє головний біль.
	Версії учасників: Теж не здоровий – фоб. Нагадує «Крик» Мунка. Тривожність. Версія гугла: фобія, страх. Версія модератора: фоб, відмежовує себе від світу та обмежує себе у діях та розмірах (вжатися, вирвати на собі волосся тощо).
	Версії учасників: Паніка. Версія гугла: невроз. Версія модератора: невроз, бо експресивний вираз своєї напруги, неспокою, і світ довкола руйнується від цього, а нам байдуже.

	Версії учасників: Жах – мабуть, почув про обвал акцій на біржі. Паніка, що межує із жахом. Версія гугла: паніка. Версія модератора: паніка, бо в очах ще здивування, а рот застиг в незмозі.
	Версії учасників: Жах – подібне на домагання. Страх, бо реальна загроза (обґрунтований страх) і не може крикнути. Версія гугла: жах. Версія модератора: жах. Навіть, якщо прибрати руку, яка дійсно викликає асоціацію з домаганням чи іншим побутовим насиллям, а просто залишити погляд та напруження лоба, то буде жах – відчуття свого безсилля перед загрозою та відсутності надії на допомогу з чийогось боку, початок вмирання в цей момент, переходу в небуття.
	Версії учасників: Акцентуйована. Апатія. Версія гугла: тривожність. Версія модератора: страх на межі з фобією, бо потреба заховатися більша за «виставити руки перед собою» чи зробити «дашок» над головою, закутатися в ковдру – вже потрібен стіл як захист.
	Версії учасників: Фобія, бо щось собі уявляє таке, чого немає. Фобія. Версія гугла: фобія отворів, перфорації. Версія модератора: фобія.

ДУМКИ ЩОДО ПОХОДЖЕННЯ РІЗНИХ ВИДІВ СТРАХІВ:

Страх помилки (звинувачення, покарання, засудження).	Як результат досвіду та навіювання з боку «доброзичливців». Навіяний «доброзичливцями».
Страх поразки (програшу).	Як результат досвіду та навіювання з боку «доброзичливців». З досвіду.
Страх смерті (темряви).	Природній страх, родом із інстинкту самозбереження. Природній, бо екзистенційний. З містичної, релігійної площини, бо залежить від вірування в те, що станеться після смерті (будеш баобабом 200 років, потрапиш в пекло/рай, нічого вже не буде).
Страх болю.	Природній страх, родом із інстинкту самозбереження. Природній, бо екзистенційний. Може бути навіяним, як, наприклад, біль породіллі, коли тебе включають в це переживання задовго наперед, коли ще і не може нічого боліти.
Страх самотності (неприйняття, відкидання, відторгнення, стигматизації).	Як результат досвіду та навіювання з боку «доброзичливців». Потрібен контекст. Якщо контексті страху бути відкинутим, отримати відмову, підданим стигматизації, то є результатом досвіду та навіювання з боку «доброзичливців».
Страх довіряти.	Як результат досвіду та навіювання з боку «доброзичливців». З досвіду.
Страх втрати (розорення, бідності, голоду).	Природній страх, родом із інстинкту самозбереження. З досвіду.
Страх невизначеності (некерованості, втрати контролю).	Як результат досвіду та навіювання з боку «доброзичливців». З досвіду, на межі з когнітивним дисонансом (має бути інакше, ніж є – не можу осягнути те, як є, і це означає, що є невизначені чинники – і це страшить).
Страх майбутнього.	Як результат досвіду та навіювання з боку «доброзичливців». Навіяний «доброзичливцями».

ДУМКИ ЩОДО ЗУМОВЛЕНОСТІ СТРАХІВ КОМПЛЕКСОМ НЕПОВНОЦІННОСТІ:

Страх помилки (звинувачення, покарання, засудження).	Може бути наслідком комплексу неповноцінності, і може його надалі посилювати, бо вказує, що тобі чогось бракує. Через занижену самооцінку.
Страх поразки (програшу).	Може бути наслідком комплексу неповноцінності, і може його надалі посилювати, бо вказує, що тобі чогось бракує. Через занижену самооцінку.
Страх смерті (темряви).	НЕ ЗНАЙШЛИ ЗВ’ЯЗКУ З КОМПЛЕКСОМ НЕПОВНОЦІННОСТІ.
Страх болю.	НЕ ЗНАЙШЛИ ЗВ’ЯЗКУ З КОМПЛЕКСОМ НЕПОВНОЦІННОСТІ.
Страх самотності (неприйняття, відкидання, відторгнення, стигматизації).	Через занижену самооцінку і травму відторгнення, і може надалі бути тригером для комплексу неповноцінності.
Страх довіряти.	Може бути від заниженої самооцінки, комплексу неповноцінності. Низька самооцінка може бути перенесеною на інших (їм не довіряю, бо собі не довіряю) і може живити собою подальший розвиток страху самотності.
Страх втрати (розорення, бідності, голоду).	НЕ ЗНАЙШЛИ ЗВ’ЯЗКУ З КОМПЛЕКСОМ НЕПОВНОЦІННОСТІ.
Страх невизначеності (некерованості, втрати контролю).	НЕ ЗНАЙШЛИ ЗВ’ЯЗКУ З КОМПЛЕКСОМ НЕПОВНОЦІННОСТІ.
Страх майбутнього.	Може бути від заниженої самооцінки, комплексу неповноцінності, які проявляються в бажанні все контролювати, а майбутнє усе ж варіативне, його не проконтролюєш. Може проявлятися як страх зробити крок уперед, у собою визначене майбутнє – і тоді це про низьку самооцінку, комплекс неповноцінності.

ТЛУМАЧЕННЯ ТРАНСФОРМУВАННЯ СТРАХІВ:

Страх помилки (звинувачення, покарання, засудження).	Трансформувати помилку в досвід – і перестати боятися помилок, полюбити їх як спосіб зменшити кількість варіантів шляху до рішення, навчитись відчувати наближення до бажаного результату внаслідок помилок. Краще помилятися, ніж нічого не робити.
Страх поразки (програшу).	Зрозуміти, що кожен шлях починається з першого кроку – і варто почати йти, щоб не боятися не дійти. Важливим є не те, скільки разів ти падав, а скільки разів піднятися. Щоб не боятися, дій! Роби хоч щось.
Страх смерті (темряви).	Живи на повну, щоб не було прикро помирати. Вік допомагає або прийняти, або трансформувати, а в ранньому віці цього чекати важко від людини. Прийняти те, що усі смертні – та відклади цей момент, щоб якнайдовше «побігати».
Страх болю.	Варто тренуватися, відвідувати курси першої допомоги, поведінки в екстремальних ситуаціях, водіння на льоду тощо. Розуміти, що хвороби, біль дають для призупинки – моменту для роздумів та навчання відчувати комфорт в будь-яких станах.
Страх самотності (неприйняття, відкидання, відторгнення, стигматизації).	Шукати заняття, щоб було прикольно бути наодинці з собою. Прийняти буття з собою наодинці як приємність від Бога.
Страх довіряти.	Визнач дозу довіри, втрата якої тебе не вб’є, – і виділяй її оточуючим.
Страх втрати (розорення, бідності, голоду).	Відкладай потроху, накопичуй. Прийми, що програш може бути, але завжди все минає – не вагайся, ризикуй.
Страх невизначеності (некерованості, втрати контролю).	Аналізуй ситуацію, розвивай антикрихкість системи, тобто інституції як кристалічна решітка.
Страх майбутнього.	Планувати щось приємне, малювати гарні картинки.

ПОШУК ВПРАВ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ СТРАХІВ:

Вправа на розробку щоденних малих кроків, починаючи з визначення того, що псує якість життя, здатна трансформувати страх жити, звичку уникати життя, має зацікавити життям.
Вправа на аналіз своїх дій в ситуаціях провалів, поразок показує, що закриття одних дверей відчиняє інші. Мене вже звільняли після переселення – і тепер вдячна, бо тепер маю кращу роботу.
Вправа на повторення афірмацій – про подолання страхів майбутнього, невизначеності, поразки. В принципі, на будь-який страх можна створити афірмацію. Часом сама перетворююсь на афірмацію для свого оточення. Зміни в оточенні мені дають енергію. Наповнені люди і мене роблять сильнішою.

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

Гальмувати – спонукати подумати перед тим, як діяти. Тому корисно гальмувати будь-які дії, навіть покупку чи рішення поприсідати. Так буде менше впливу агресії чи ейфорії.
Усі страхи групують на біологічні, соціальні, екзистенційні.
Страх захворіти варто контролювати, щоб не перетворився на паранойю чи паніку. Соціальні страхи варто гальмувати, а екзистенційні – блокувати, бо вони перебувають на межі психічного здоров’я.
Щоб розрізнити характер дії, чи має вона лякати, варто оцінювати прогнозований результат дії, її призначення. Результат дії відрізняє її серед інших. Якщо результатом дії є розвиток, порятунок, будь-який інший позитивний наслідок, то варто блокувати страх – та діяти.
Страх передує дії, а сором та вина виникають внаслідок вчинення дії.
Страх і сором виникають одночасно. Соромно щось зробити – і страшно через це. (страхи засудження, покарання, відкинення – від модератора).
Страх – почуття ОК- стосовно дії/об’єкта або через попередній досвід, пов’язаний з ними, або через брак інформації, ситуацію невизначеності.
Мене лякає фізична загроза, коли стикаюся з переважаючою мою силою. Страх фізичного ушкодження. Також лячно вкластися, не розуміючи, чи буде результат. Коли знаєш, якого результату очікуєш, то це допомагає подолати страх. Нерозуміння гальмує.
Тривога переростає в невроз. Невроз переростає в фобію. Фобія переростає в паніку. Паніка переростає в жах. Усі ці стани відрізняються тривалістю і силою переживань.
Тривога – перша ступінь, а жах – найвища ступінь страху.
Невроз і фобія тривалі у часі, а тривога може бути короткотривалою. Невроз і фобія – акцентуація, хвороба.
Візуальні прояви стану людини можемо порівнювати лише зі своїми уявленнями, досвідом. Емпатія має значення теж.
Страх має різні стадії.
Завжди корисно називати речі своїми іменами. Перший крок до опанування речами.
У страху має бути об’єкт. Щоб опанувати страх, об’єктивувати його – усвідомити, що саме лякає, чи дійсно тобі щось загрожує. Тінь, наприклад, тобі нічого не зробить.
Відрізняти свої стани та стани іншого, щоб працювати з емоціями. Особливо, коли вони заважають руху, гальмують, блокують. З’ясувати, розрізнити, опрацювати.
Чи є тривога обґрунтованою чи необґрунтованою, важко розібратися самому. І тому, зрозумівши, що перебуваєш у тривозі, краще звернутися за допомогою.
Розуміння того, як що може бути, спонукає шукати допомогу в опануванні собою.
Люди втікають від своєї свободи вибору в комформізм.
Наші страхи – особиста історія кожного, унікальні. Лише усвідомивши, що страх заважає, ми здатні його подолати і рухатися далі.
Існує страх свободи, бо не розуміємо, чим вона є.
Навіяних страхів можу бути багато, і кожна людина обирає, чи приміряти на себе той чи інший страх, чи керуватися ним.
Не розрізняю страх майбутнього та страх невизначенності, бо майбутнє теж невизначене.
Страх невизначеності суттєво відрізняється від страху майбутнього, бо невизначеність є об’єктивною, спільною для всіх, як зараз з COVID19 (ніхто не знає, що воно і як далі поведеться, бо такого раніше не було), а майбутнє кожен визначає для себе сам, попри непередбачувані чинники.
Якщо людина не розвинена і не бажає розвиватися, а живе, як живеться, просто наслідуючи поведінку пращурів, ні до чого і нікуди не прагне, то й неї відсутнє майбутнє. Тоді про страх майбутнього недоречно говорити.
Майбутнє є не у всіх, а лише у людей з уявою та вірою в себе.
Страх самотності втрачає свою актуальність в сучасному світі. Про «життя соло» пишуть все більше книг – аргументують, що життя гуртом було зумовлено потребою в помічниках, а тепер існує побутова інфраструктура (клінінг, кетеринг тощо).
Тривога проектована в майбутнє і є надмірною реакцією на подразник (уяву про майбутню небезпеку, загрозу, ризик), а тому виснажує людину.
Тривога перетворюється далі в невроз.
Тривога не є конструктивним станом.
Страх є об’єктивним. Ти визначив свій страх – і готуєшся, і це знімає твій страх. До тривоги не можеш приготуватися.
І тривога, і страх енергозатратні. Цю енергію краще спрямувати в корисне русло замість тривожитися та боятися. Мий руки від мікробів – і будеш убезпечений від страху. Від тривоги себе не убезпечиш.
Завжди готуються до чогось поганого, а не готуються до чогось гарного.
Треба мати бажане, щоб воно тебе надихало.
Коли ще не було мобільних телефонів, і просила синів повертатися додому до 22ї, то в 24й запитувала у чоловіка, чи вже час починати боятися, а чи можна залишатися просто стурбованою.
Я вільна у виборі того, що відчувати. Можу з тривоги перейти в спокій, а можу – в страх. Тривога ще не емоція. Якщо піду в страх, то заподію собі шкоду. Тому варто відрізняти тривогу від страху – щоб керувати своїм станом. Коли керуєш своїми емоціями, то розумієш, що вони до різних дій призводять, а різні дії – до різних результатів. Коли поруч стався вибух газу, то більшість людей біжить поспостерігати, а хтось біжить з ковдрами та водою – і вибір залежить від самодисципліни та незалежності від поведінки натовпу. Звісно за постраждалих страшно і тим, хто їм допомагає, і тим, хто за ними спостерігає. Та ті, що допомагають, трансформували енергію страху в щось інше.
Ще є страх старості, хоча не всім дано постаріти. Тому варто старіти розумно та із задоволенням.
Згадав свою поведінку в разі поразки (поганої оцінки на іспиті, розриву стосунків) – знецінював екзамен чи близьку людину.
Маю звичку малювати негативні сценарії, а також у мене відсутнє бажане, мрії.
Не допустили до екзаменів в Одесі через мою національність – і я поїхала додому, і по поверненню познайомилася з майбутнім чоловіком. Поразки можуть виявитися виграшом.
Мені заважають жити стереотипи на адресу мого віку. Роблю свої маленькі кроки навіть в час карантину.
Не сприймаю позитивні афірмації, хоча допомогли свого часу – коли в опіковому центрі повторювала собі, що «сьогодні найщасливіший день мого життя».
Хвилює повторюваність сценаріїв падіння – нагадую собі бегемотика з «городками» у «Ну, постривай!», бо будую-будую, а якісь інші люди руйнують, і так – по колу.
Страхи втрати і невизначеності зникають, коли маєш досвід відбудови з нуля.
Страх болю втрачає актуальність при сучасному розвитку знеболювальних. Хіба що – в ситуації онкохворих.

ПІДСУМКИ:

Маю необґрунтований страх вкладень в дітей. Не пояснив собі, навіщо вони мені.
Якщо травма є підказкою, то досі не розумію,. Для чого була та травма обох рук.
Відрізняти тривожність, страх, апатію, жах, здивування, щоб знати, куди тебе приведе.
Підтвердила, що не одразу впадати в паніку, відчувши тривогу, а відновлювати спокій замість боятися, є гарною схемою.
Тривожності довкруги більшає – і корисно уміти її трансформувати.
Чим менше страхів в оточенні, тим якісніше моє персональне життя.
Сподобалася заміна дієслова «долати» на «трансформувати» страх – вже про зрозумілу дію.
Я з віком менше тривожусь, бо досвід показує, як можуть розвиватися події, і це зменшує тривоги, росте віра в те, що все минає. І тоді чи вартує твоїх нервів щось з тих подій?
Найкращий спосіб подолати нервування, тривожність – якась конструктивна діяльність. Йди допомагати тим, кому гірше, ніж тобі.