Індивідуальні запити:
- Як люди (суспільство) здатне керувати своїми керівниками (державою)?
- Якщо держава існує на наші податки, то ми найняли державних посадовців, і вони повинні працювати на нас, а не наживатися на нас, і не бути зверхніми до нас.
- Як допомогти людині, яка звикла бути підлеглим, навчитися керувати?
Домовилися розглядати звичку плазувати перед владою замість ставити завдання державним посадовцям як три пост-синдроми – пост-колоніальний, пост-тоталітарний, пост-радянський.
Прояви пост-колоніального синдрому, які блокують партнерство суспільства та держави:
- Відхрещення від своїх коренів, знецінення своєї природної ідентичності, підміна її іншою, а тому недоцільний самовираз
- Спроби кудись поїхати, «вирватись» в люди
- Очікування подаяння
Прояви пост-тоталітарного синдрому, що стоять на заваді паритету відносин суспільства та держави:
- Протесна поведінка (коли зникли заборони, то пускаються в «усі тяжкі»)
- Компенсаторна поведінка (ненажерність, расизм, сексизм, інші приклади утискання слабшого або інакшого)
- Меланхолія за минулим, перетягування фантомів минулого в сьогодення
- Конформізм, патерналізм та інфантилізм, що, в т.ч. творення ідола з лідера і безпорадність у кризових ситуаціях
Прояви пост-радянськості, що заважають подоланню пост-колоніальності та пост-тоталітарності суспільства:
- Демонстративна поведінка (бажання виділитися, в т.ч. «уніформа» недоречно до ситуації та як демонстрація статусності)
- Концентрація уваги на питаннях нижче поясу
- Прагнення бути в оточенні «важливих людей», входити до «кіл» (прагнення виглядати, а не бути)
Підсумки:
Роль активістів у забезпеченні країни, громадянством якої пишається кожен представник народу, що її утворив, полягає у тому, аби політика держави та суспільства піклувалася про кожен із елементів країни (територія, народ, культура, економіка, держава, суспільство), а не зводилася до конкуренції за владу.
Партнерство держави та суспільства можливе лише за умови дотримання ділових стосунків, тобто:
- Чітких та прозорих цілей сторін
- Взаємної поваги та ґречності
- Взаємної довіри
І саме тому настільки важливим є усвідомлення та подолання проявів трьох пост-синдромів у поведінці суспільства. При цьому і замовником, і виконавцем цієї зміни може бути лише саме суспільство, ніби Мюнхаузен, який витягає себе з болота за волосся.