Традиції. Стандарти. Кліше VS Новації. Прогрес. 01.06.2016

Індивідуальні запити:

  1. Як розрізняти практично тотожні поняття.
  2. Чи може стандарт заважати прогресу?
  3. Усе це – традиції, стандарти, кліше – заважає. Чи можна поєднати розвиток особистості і традиції, стандарти?
  4. Як в корпоративному житті створювати традиції?

Ознаки кліше:

  • Ніколи не було – і сказали «так треба» (1 травня – день солідарності трудящих).
  • Повинно бути, без пояснення, чому (штани обов’язково з паском).
  • Атрибут витісняє суть: якщо є диплом, то розумна людина, хоча сам диплом ще про розум нічого не говорить.

Кліше – це коли хтось сказав, а інші повторюють. У кожного кліше є автор, який виграє від його розповсюдження.

Ознаки стандарту:

  • Строге правило, якого варто дотримуватись, щоб отримати якісну комунікацію.
  • Збірник правил, які щось регламентують.
  • Система обміну інформацією, щоб правильно розуміти один одного, спростити співіснування, бо дії іншої сторони прогнозовані.

Стандарт – звід приписів, що забезпечує стабільну та прогнозовану якість дії та результату, фіксує кращу практику, модифікується з плином часу.

Ознаки традиції найскладніше визначали, бо зводили до зовнішніх ознак, які давно перетворились на кліше, як-то:

  • Свято – посмішка, гарний настрій.
  • Сценарій.
  • Набір атрибутів.

Причина такого сприйняття може бути в тому, що «отримуємо готовими, не знаємо початок».

Зрозуміти відмінність традиції від кліше, допомагає розуміння її життєздатності (що традиція передається з покоління у покоління і поза масової популяризації, а кліше діє доти, доки його масово популяризують). Якщо автора кліше завжди можна знайти, то традиції творяться спільнотою.

Традиції об’єднують людей, творять відчуття спільноти, спільні позитивні переживання, ідентичність, та можуть модифікуватися, якщо не виродилися до кліше (коли «отримали готовими і не знаємо початок»).

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

  • Організованість поведінки полягає у знанні «що», «як», «навіщо», «чому». Організованою людиною важче, ніж не організованою, маніпулювати, бо у організованої людини наявні власні «фільтри» у той час, як не організована людина сприймає все «за чисту монету». Традиції та стандарти творять організованість, бо творять порядок. За відсутності порядку панує хаос – і у ньому можливо породити будь-яку «хвилю».
  • Протиріччя між двома ідеями, між кліше та традиціями, між новаціями та прогресом активізує думку, а за умови синергії цей рух спричиняє саме прогрес у розумінні кращої якості життя.
  • Свобода слова як кліше, бо мало, хто розуміє, що це та як, аби вона була стандартом.
  • Забобони є кліше, бо не піддаються логічному осмисленню, аналізу.
  • Мода подібна до забобон – обидва явища є кліше, бо створено з певною метою, і за їх допомогою маніпулюють.
  • Родина є традицією, бо не існує чіткого припису, як саме і навіщо її створювати, а створюється із покоління в покоління, постійно модифікується.
  • Демократія є стандартом, бо є ознаки та можна прогнозувати дії та результати, необхідно вчитись, щоб дотримуватись.
  • Діалог є стандартом, бо є певні правила та ознаки, необхідно вчитись, щоб дотримуватись.
  • Династія може бути традицією, якщо зберігає свободу вибору, чи наслідувати її, або перетворитись на кліше, якщо замість діалогу довкола вибору виду діяльності його з дитинства нав’язують, обмежуючи інший вибір діяльності.
  • Толерантність починається як стандарт, бо прописуються ознаки та правила, і має шанс перетворитись на традицію, якщо стане об’єднуючою практикою, яка творить спільні позитивні переживання, а тому починає передаватись з покоління у покоління через власний приклад старших поколінь та родинні історії.
  • Наявність традицій – одна з умов високої якості життя, бо вони забезпечують позитивні переживання, які об’єднають, а якість життя базується на емоційних переживаннях (відчуттях задоволеності та щастя, зокрема).
  • Суспільство, люди, виховані в традиціях поваги до себе та оточуючих, здатні творити високу якість життя.
  • Якщо суспільна думка перенасичена кліше, це є ознакою боротьби за виживання, а не спільної праці над високою якістю життя.

ВИЯВЛЕНІ КЛІШЕ:

  • Населення багато – велика конкуренція. Потрібен природній відбір.
  • Будь-яка новація – порушення стандарту.
  • Не уявляю собі прогресу, від якого краще усім.
  • Подвійність стандарту поведінки: захистити себе від маніпуляцій з боку інших і маніпулювати самій.

ПІДСУМКИ:

  • Свободу слова можна відродити зі стану кліше до стану стандарту, а за декілька поколінь – і до стану традиції за допомогою аналізу того, як саме вона втілюється.
  • Стало можливим відрізнити традицію, стандарт та кліше. Кліше – коли мені сказали, а я повторюю бездумно. Традиції склалися історично на спільне благо, і передаються з покоління у покоління. Стандарти творять свідомо для покращення життя. Тому відповідь на моє запитання стосовно стандартів як завади прогресу полягає у тому, що стандарт не здатен завадити прогресу, бо є лише зведенням правил, які можна і варто покращувати, як тільки покращились розуміння та практика.
  • Цікаво розрізняти дію традицій, стандартів та кліше в колективі. Поточне запитання до себе: «Чи можна боротися із кліше? І як?». Думаю, що можна, говорячи про них. Саме цим корисне діалог – виявленням та подоланням кліше.
  • Те, що здавалось стандартами в компанії, виявилось кліше на поточний момент – і є думки, як їх перетворити на стандарти. Кліше виникли через мою лінь. Тепер працюватиму більше – і всі разом зі мною також.