Виявили, що:
- кліше створюємо для популяризації традицій та/або стандартів, бо вони дозволяють швидше та простіше доносити інформацію. І надалі кліше витісняють традиції та стандарти водночас з тим, що «каструють» думку – знищують підвалини ефективності праці так само як визрівання середнього класу та еліти з усієї сукупності народу;
- історія свідчить, що далеко не кожна новація спричиняє прогрес. Багато новацій спричиняли регрес та невідновлювальні втрати, хоча аргументовані були саме прогресом;
- прогрес – асиміляція нового, його застосування, рух уперед – втрачає сенс, якщо погіршує якість життя майбутніх поколінь. Зв’язок поколінь – це ознака традиції. Тоді традиції зумовлюють прогрес всупереч твердженням нігілістів про зворотнє;
- більш організований розуміє та розвиває традиції відповідно до поточного розвитку людства, і саме тому він здатен творити новації та прогрес;
- менш організований мислить кліше – і тому йому можна скинути кризу, зігравши на сентиментах про “краще завтра”;
- два найшкідливіші поточні кліше: «скрізь краще, ніж у нас», «будь простішим»;
- прогрес спрямований на покращення якості життя – і досі новації робили або «навпомацки», постфактум оцінюючи збитки для якості життя, або свідомо підміняючи стандарти та традиції кліше;
- нілігістичне відмітання традицій та бунт проти стандартів є неусвідомленим спротивом перетворенню їх на кліше, запит на новації, які відновлюють відповідність традицій та стандартів новітньому розвитку людства з найкращим впливом на середовище життя;
- сучасний «більш організований» вчиться моделювати наслідки рішень, скидаючи власні кризи на «менш організованого», хоча багатофакторний аналіз дав би ті самі відповіді поза трикутника Карпмана;
- найцінніші для високої організованості традиції: держава як захисник народу та його території, династія як наслідування моделі поведінки з можливою зміною поля діяльності, родина як вміння вибудовувати стосунки з іншим, діалог як спосіб створення та зміцнення зв’язку.