Бажання: віра в диво VS прагматизм. 30.03.2020

ПОЧАТКОВЕ РОЗУМІННЯ:

• Під новий рік мріємо, що наступний рік буде повним щастя. І щось з тих мрій збувається, а щось – ні, та попри це історію про новий рік несемо крізь усе життя.
• Віра в диво – повернення в дитинство, і це – кайф. (ПОЗИТИВНІ ПЕРЕЖИВАННЯ – критерій 1 віри в диво. Від модератора).
• Віра в диво може зливатися в один потік з прагматизмом – наприклад, дитячі сподівання на те, що «поталанить» не бути викликаним вчителем, коли не виконано домашнє завдання.
• Є дива практичні, на основі матеріальних очікувань. Постійно протягом дня наздоганяла думка про букет квітів – і надвечір ти отримуєш букет, щоправда ромашок, а не орхідей, як хотілося, але сам букет – диво. (ВІДБУВАЄТЬСЯ БЕЗ ПРЯМОГО ПРОХАННЯ – критерій 1 дива. Від модератора).
• Лист янголу – приклад віри в диво. Тобто сама ідея – приклад віри в диво. Виконання ідеї – що пишуть підлітки в 15-16 років і переліковують запити на речі, з посиланням на інтернет-магазин – приклад прагматизму. Диво не можна виміряти артикулом костюму чи посиланням на інтернет-магазин. Диво – це те, чого не можеш сам зробити через відсутність складових. (ПОДІЯ, ЯКА ПЕРЕВЕРШУЄ ВЛАСНІ СИЛИ ЛЮДИНИ – критерій 2 дива. Від модератора).
• Приклад бажання як прояву дива – «щоб усі були здорові», бо таке побажання є мало здійсненне, не імовірне. (МАЛА ІМОВІРНІСТЬ ПОДІЇ – критерій 3 дива. Від модератора).
• Приклад бажання як прояву прагматизму – «хочу автомобіль», бо індивідуальне та деталізоване. (ІНДИВІДУАЛІЗМ – критерій 1 прагматизму. Від модератора).
• Посилання на інтернет-магазин відбувається з розуміння того, що адресати листів, «ангели» – заклопотані люди, і варто економити їх час. (Прояв емпатії – від модератора).
• Приклад віри в диво в балансі з прагматизмом – очікування одужування внаслідок придбання якихось двох шматків металу, образно кажучи. Піклування про своє здоров’я – прагматизм. Віра в користь від поза наукового методу – віра в диво.
• В листі ознакою прагматизму є момент торгу «я буду добре поводитися, а ви мені подаруйте…».
• Віра в дива включається у безвиході.
• Диво – щось за межами пізнання. Щось, що трапляється не завдяки, а всупереч. (НЕПІЗНАНІСТЬ – критерій 4 дива (знецінення, при цьому). АЛОГІЧНІСТЬ – критерій 5 дива. Від модератора).
• Дізнаємося про дива від інших людей, з їх оповідей, з повідомлень ЗМІ, з народної творчості (Діву Марію побачили, дощ пішов та пожежу загасив).
• Диво – коли відбувається щось непояснюване. (АЛОГІЧНІСТЬ – критерій 5 дива. Від модератора).
• Ми прагматично купуємо ліки, а дія плацебо – приклад дива, якоїсь неусвідомленої біохімії. (НЕПІЗНАНІСТЬ – критерій 4 дива (знецінення, при цьому)).
• Віра в дива в часи мамонтів – те, що навіяно появою релігійних вірувань, від язичництва і далі. Те, що неможливо було пояснити, бо котрісь з чинників були поза увагою спостерігача. Наприклад, лежав паралізований чоловік, щось подумки обмірковував, робив якісь мікро зусилля, потім більші якісь зусилля, а під час грому піднявся та пішов, а свідки цієї події назвали її дивом. (СПРОБА ПОЯСНИТИ СВІТ, АДАПТУВАТИСЯ ДО НЕСПОДІВАНОК – критерій 2 віри в дива. Від модератора).
• Віра в диво – пам’ять народу про те, як море розійшлося, і народ його перейшов. Переконання в тому, що є щось, що може тобі допомогти, підбодрити тебе, щось, що не залежить від рукотворної історії окремої людини. (ПІКЛУВАННЯ ТА ЗАХИСТ – критерій 6 дива. Від модератора).
• Диво – тема для розмови з самим собою. Щось, що оберігає нас, і є непояснюваним – диво. (ПІКЛУВАННЯ ТА ЗАХИСТ – критерій 6 дива. АЛОГІЧНІСТЬ – критерій 5 дива. Від модератора).
• Віра в диво формується всередині людини на її досвіді життя – на накопиченні прикладів позитивних завершень критичних ситуацій без явних причин, які можна пояснити. (ВІРА В ПОЗИТИВНІСТЬ ВИХОДУ З КРИТИЧНИХ СИТУАЦІЙ – критерій 2 віри в дива. Від модератора).
• Віра в диво – передача локусу контролю. Формується під впливом середовища. Тому трактування дива залежитиме від того, ідеалістичним чи матеріалістичним є середовище.
• Диво – неочікувана позитивна подія. (НЕСПОДІВАНКА – критерій 7 дива. ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ – критерій 8 дива. Від модератора).
• Усі ми – родом з дитинства. Татові все до снаги. Мама розмовляє зі звірятками і отримує горішки від білочки.
• Диво – те, що не можемо пояснити та не залежить від нас. (АЛОГІЧНІСТЬ – критерій 5 дива. ПОДІЯ, ЯКА ПЕРЕВЕРШУЄ ВЛАСНІ СИЛИ ЛЮДИНИ – критерій 2 дива. Від модератора).
• Віра в диво проявляється як сподівання на краще. (ВІРА В ПОЗИТИВНІСТЬ ВИХОДУ З КРИТИЧНИХ СИТУАЦІЙ – критерій 2 віри в дива. Від модератора). Формується віра в диво через казки та міфи.
• Вигода та контекст – ознаки прагматизму.
• Ознаками прагматизму є чітке розуміння причинно-наслідкових зв’язків – що, навіщо робимо, що буде за те, що це робимо. Формується шляхом виховання на тему законів буття.
• Взаємодія та зв’язок між діями та результатами – це ознаки прагматизму. Проявляється під час прогнозування. Формується на основі життєвого досвіду, повторюваних ситуацій та їх аналізу. Усвідомлений вольовий відповідальний процес.
• Прагматизм враховує твої теперішні можливості. Проявляється в оцінюванні «можу зробити це, а це не можу зробити». Формується через приклад, коли тобі дають установки та ролі.
• Очікування певного результату – прояв прагматизму. Чіткість схеми «що, якщо». Формується на основі досвіду, в т.ч. чужого.
• Прагматизм – продовження інстинктів виживання та розмноження. Знайомить людину з конфліктом інтересів та з особистими межами. Формується разом з формуванням поняття про власність та обмін (починаючи з іграшок).
• Виставляючи умову «якщо будеш добре поводитися, отримаєш іграшку», виховують прагматизм, пошук вигоди.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ:

АНАЛІЗ ХАРАКТЕРУ ЛИСТІВ «АНГЕЛАМ»:

• Водночас і прояв цинізму (бо не зважають на можливості адресата? – від модератора), і прояв віри в дива. Цинізм підкріплюють посилом, що Ангел тобі допоможе в твоїх матеріальних потребах. Віра в диво – бо має статися радикальна зміна речей, щось – з нічого. Даючи сигнал дитині, що її «хочу» важливе, ти перетворюємо її на циніка. Дитині треба з певного віку пояснювати, що її “хочу” не завжди можуть бути реалізовані. І не всі її “хочу” можуть бути корисні для неї самої. І що дитина скоро буде сама відповідати за втілення її бажань, а не вимагати цього від когось. Що з бажаннями треба працювати, тобто думати де і коли їх можна реалізувати, якими способами. А не все і зараз. Я не кажу, що від них відмовлятись. Бо коли батьки бігають за вже підлітком і бережуть кожну його волосинку- вони вирощують егоцентрика, а потім і циніка. Він не докладав зусиль і тому ціну того не знає.  Він не одержував певної дози помірного стресу і тому не знає як долати труднощі. (Відповідальність за наслідки реалізації бажань та за саму їх реалізованість не заперечує “хочу і буду”, а шліфує напрямок “хочу”. Набагато шкідливіше для особистості, коли вона позбавлена “хочу” взагалі, бо тоді не живе, а скніє. – від модератора).
• Прагматизм за змістом та цинізм за формою. Тобто відсутнє диво, бо вік виходить за рамки очікування дива. Це – інфантилізм. Неприхована прямолінійність, без врахування вартості речей (можливостей «ангелів») – цинізм. Бажаю бачити конструктивний прагматизм, віру в диво (але не від 9ти-класника), або ж тоді диво має відповідати віку. Якби мене попросили про інструмент – «я хочу отримати можливість підзаробити» чи «хочу, щоб у нас в дитбудинку організували…», – то це відповідало б віку.
• У мене, хоча я вже старший за 9ти-класника, є цілий перелік того, чого мені хотілося б. Не уявляю, де такі «ангели» є, з такими можливостями, але якби мене запитали, що хочу попросити, то дав би чіткий перелік. Навіть щось отримав з цього переліку, за останній час.
• Саме організатори гри в листи «ангелам» поводяться цинічно, бо піаряться на цьому як благодійники – експлуатують бажання дітей отримати подарунки та бажання дорослих творити добро. Що хотіла б побачити в таких листах? Діти мають залишатися дітьми – це варто пестувати. Зберігати момент дива заради того, аби бути кращим, м’якшим, щоб світ повнився не цинізмом, а прагматизмом або ще чимось, в чому якнайменше зла. Ті, хто дав писати підліткам саме такі листи «ангелам», – вони є циніками.
• Я усе ж вірю в дива. Хотів би вірити, що такі листи – прояв віри в диво, як і записки в стіні плачу. Я би хотів знайти в таких листах відповідність бажаного та моїх можливостей.
• Ці листи – запит про допомогу. «Допоможи мені самоствердитися в своїй соціальній групі». Тому маємо перелік статусних атрибутів. Ми, дорослі, теж прагнемо відповідності. Підлітки лише вчяться розумінню того, чого потребують для самореалізації. Я би не хотіла знаходити прохання про можливість підзаробити, бо це не про звернення до «ангела», не про диво і не про свято. Хотіла б знайти те, що було б мені до снаги.

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

• Установка «варто захотіти – і бажання матеріалізується» є ознакою втрати контакту з реальністю, бо для втілення своїх бажань необхідно докладати зусиль.
• У віці від 1 до 3 років батьки формують в дитині або впевненість в собі, або психічний розлад. Боротьба до кінця може бути проявом нарцисизму, егоцентризму, бо ігнорує потреби інших людей. До речі, такого багато в бізнес-культурі.
• Віра в диво вмикає інший цикл лимбічної системи, а тому і іншу імунну відповідь. Людині вигідно бути в піднесеному стані, оптимізмі. Тому важливо розглядати і те, що відбувається на гормональному рівні, не лише як соціальне явище. (Тоді пращури, які придумали та запровадили багато свят в зимовий час, були мудрішими, ніж ми могли б собі уявити – попіклувалися про підтримку роботи імунітету завдяки вірі в дива, піднесеному настрою внаслідок тривалих святкувань. – від модератора).
• У підлітків забагато вторгнень в їх соціальну сферу.
• Шок від своєї реакції на пряме прохання «дай» – відчула свій дефект, що завжди покладаюся лише на власні ресурси та дії.
• Ми взагалі дуже погано розуміємо вихованців дитячих будинків – внаслідок чого вони приходять в дорослий світ з установкою «мені всі винні, бо я нещасний».
• Вважаю, що завжди діє нормальний статистичний розподіл – є загальна маса випадків, є норма, а є поодинокі випадки, маргінес. Ілон Маск – просто такий статистичний випадок. Крім нього є і інші, кого вчили вірити в диво, дозволяли їм бути не такими, як усі. У цих інших немає таких результатів, як у нього.
• Ілон – сама впевненість в собі, результат правильного виховання. Це – від мами, з дитинства. Ним керує справжній прагматизм – якщо спробую, то може вийти. (Віра в відсутність неможливого, сподівання на найменшу імовірність результату попри те, що раніше нікому не вдавалося – це прояв віри в диво, не прагматизму. – від модератора. Прагматизмом в даному випадку був би мотив – заради власного душевного спокою, що спробував, бо мав таку ідею).
• Ілон Маск – приклад прагматизму, бо володіє 5ма компаніями. Заробляє на чомусь одному, а вкладає в інше, і постійно робить, що хоче.
• Ілон – поєднання обох матриць, і віри в диво, і прагматизму.
• В процесі руху понять від філософів до побутового рівня втрачаємо та викривлюємо сенси, закладені в них. Тому важливо повертатися, час від часу, до витоків понять.
• Здається, що оригінальне рішення можна знайти через помилку, а вона несе дискомфорт. Насправді ж помилка – це нормально.
• Цинізм – прагматизм без врахування інших, не загнаний в соціальні рамки.
• Циніки поводяться нахабно, безсоромно, зі зневагою, і до того ж намагаються збити тебе зі шляху.
• Популісти-політики експлуатують віру в дива для отримання влади, зміни еліт. Можна було б вважати такий механізм прагматичним, якби мотивом було б спільне благо, а не цинічне прагнення влади.
• Щоб змінити систему, потрібно повірити в диво.
• Грати на вірі в будь-що – цинізм, як і будь-яка інша маніпуляція.
• Коли політик обіцяє принести людям неймовірне благо, але за умови допомоги в боротьбі з ворогами, і стверджує, що довкола – саме вороги, то це є цинічними заявами. Тобто прагматизм стосовно власних інтересів може обертатися цинізмом стосовно інших, коли методом реалізації своїх прагматичних індивідуалістичних намірів обирають маніпуляції.
• Цинізм – квінт-есенція розуміння найкращої кон’юнктури та уміння її використовувати, танцюючи на трупах опонентів.
• Діти не завжди знають і розуміють, що їм потрібно. Нам поталанило, що поруч були батьки, і вони корегували наші бажання.
• Кожен, хто приміряє роль «ангела», згадує про корупцію – і не довіряє усьому ланцюжку від себе до автора листа.
• І віру в диво, і впевненість, і інфантильність, і прагматизм, і цинізм формують дорослі. І ця робота – питання ресурсів, внеску. Дорослі мають бути готові вкладати і розвивати (чітко розуміючи що саме яким саме своїм вчинком формують – від модератора).
• Я отримала травму від зіткнення з невідомим світом. Запитувала друзів про подібний досвід. Ніхто не бував «ангелом» для виконання бажань, хоча багато хто допомагали діями.
• «Раптом, ці предмети мають прикладне значення» – не побачила цього в тих листах, бо не було «я люблю створювати музику – і тому прошу…». Усі запити були суто статусними – і я не дала права цим дітям володіти суто заради статусу, а не розвитку.
• Якось не складається з дивом у мене. Є багато інших прекрасних слів – любов, дружба. Вони проявляються з праці, а не з дива.
• Звичайні підлітки ріжуть вени через погані оцінки.
• Іноді соціальне грає в нас більше, ніж індивідуальне.

МОЖЛИВА ЗМІНА СЦЕНАРІЮ:

• Можливий предмет зворотного зв’язку авторам-організаторам гри в листи «ангелам» – необхідність чітких тлумачень дітям того, які мрії «ангели» здатні виконувати. (І для цього наперед обговорити ці можливості з кандидатами в «ангелів» – перед тим, як залучати дітей до гри. – від модератора).
• Отримувач такого зворотного зв’язку (ЗЗ) – організатори цих листів (волонтерська організація, вочевидь). Предмет ЗЗ – коли піклуєтеся про благо дітей, то маєте розуміти (та популяризувати це розуміння – від модератора), що на сьогодні не всі можуть фінансувати великі матеріальні запити. Тому варто встановити правилами гри обмеження або на кількість пунктів, або на загальну сум подарунків. Розумію, що ці організатори одразу не кинуться змінювати стиль своєї роботи, проте із здивуванням з’ясують для себе, що є над чим поміркувати. Тобто ми маємо бути готові до того, що одразу нічого не зміниться, якщо ці люди не були налаштовані на те, щоб діти дійсно отримали диво – все, що побажали.
• Дивно, що знаючи про середній рівень заробітної плати в Україні, адресують подібні листи до звичайних людей. Ця відповідальність у західних суспільствах лежить на плечах надбагатих людей та на благодійних фондах. Предмет ЗЗ – пояснити, що цільова аудиторія для пошуку «ангелів» повинна бути іншою. І тоді не виникатиме цілковито зрозумілий шок у відповідь на прохання віддати значну частину того, чого не готовий. Очікувати реакцію на наш ЗЗ немає сенсу. Хоча тут є місце вірі в диво в парі з прагматизмом – вкладаємося в еволюціонування соціальних процесів, і віримо, що крапля камінь точить, а порух крил метелика спричиняє цунамі. Вирішуючи, чи варто звертатися з таким ЗЗ, слід виявити здоровий персональний прагматизм – діяти, виходячи зі своєї ресурсності. Якщо є ресурси (ментальні, фізичні, фінансові, часу), то варто робити. Якщо ресурсів бракую, то не беріться.
• Давати ЗЗ – волонтерській організації та безпосередньо дитячому будинку. Предмет ЗЗ для волонтерської організації – пошук правильної ЦА та коректний запит «ангелам». Предмет ЗЗ дитячому будинку – пояснити про коректність запиту. Очікую агресію у відповідь на мою ЗЗ, бо вже була від них відповідь раніше «не хочеш – не бери участь». Також вони мене «заспокоювали» повідомленням: «достатньо копій цих речей» та «візьми щось одне з переліку, не все». Пізніше повідомили: «не переймайся – уже всі побажання виконано».

ПІДСУМКИ:

1. Дуже добре, що живемо в великій країні з різними можливостями – і у нас є вибір, в чому взяти участь. Якщо бажаєш щось зробити, то зроби те, що хочеш (вважаєш правильним) та можеш.
2. Для мене ключовим є питання довіри. І на цей момент його стало ще менше, коли йдеться про інфраструктуру. Хлопець 15-16 років написав листа – і ми не знаємо, навіщо йому те, про що він просить. Організатори гри викликають питання до себе. Кожен має займатися своєю справою, бути професіоналом в своїй справі.
3. Прагматизм – це прикольно, але має бути інструментом досягнення мети, а на горизонті має бути мрія. Тоді ставитимуться дива власними руками:
   • придумати диво-мрію;
   • записати, щоб не забути про мрію;
   • рухатися маленькими кроками.
4. Я продовжую вірити в дива. В благодійності регулярно беру участь, бо довіряю організації, з якою співпрацюю – знаю, куди йти. Бажаю, щоб в світі було якомога менше циніків. Цинізм – один з аспектів виховання. Тому буду і надалі блокувати його в межах родини.
5. Я обираю, що я можу робити, враховуючи прагматичний бар’єр «можу давати, коли у мене вже є достатньо, з надлишком». Шкода трапляється, коли люди беруться за те, чого не можуть виконати, і це їх виснажує – і люди відчувають пригнічення та розчарування на адресу альтруїзму.
6. Обговорення поглибило мою кризу, бо побачила додаткові аспекти, про які не думала самостійно; аналіз благодійності в країні не залишив надій; досі вважаю, що сидіти в мріях мало, а потрібно докладати зусилля; прожила великий відрізок часу і тепер виникає питання: «а що так можна було»? (як на мене, то саме брак віри в диво позбавляє надії на зміни внаслідок обміну ЗЗ, пропозицій змін в механіці гри на майбутнє, а не аналіз стану благодійності в країні; віра в диво живить собою віру в те, що можемо вплинути на важливе для нас, блокує знецінення своїх зусиль, їх ефектів; дивно, коли протиставляють віру в диво та відповідальність, докладання зусиль, бо витримати велику розтяжку, беручися за великі виклики, можна лише беручи ресурс з віри в диво. Таке моє переконання. Модератор).