Продовжую тішити друзів EQ Impact підбіркою “Веселих картинок” від учасників моїх тренінгів чи тренінгів мною підготовлених тренерів 🙂
Цього разу – з верзусу на тему буття собою та буття частиною спільноти.
Наразі представлені шедеври учасники створили, пояснюючи буття собою, і прокоментували їх посили наступним чином:
- рух від обтяженості до свободи,
- прагнення відпочинку та достатку,
- незадоволеність поточним станом, прагнення іншого,
- омріяне буття собою представлене через взаємодію із середовищем, включеність в нього, його позитивний відгук.
Тобто прагнення “бути вільним” сусідить з прагненням “бути почутим” та “бути у достатку” – і все це водночас визначає буття собою.
СТАН “Я”:
Річ, підказана зсередини, завжди правильніша. Довіра та самоповага.
СТАН “НЕ Я” – ЗАГРОЗИ САМОСТІ:
Звичка, поступки (навіть гідністю) через прагнення сподобатись усім. Норми етикету. Негативний зворотній зв’язок: ти щось зробив, за що на тебе нарікають, і з’являється сумнів, який заважає бути собою.
ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:
- я приймаю те, що я є такий, який є – і мені варто просто нарощувати свої кращі риси та схеми, креативність;
- роль відпочинку для буття собою полягає у тому, аби поговорити з собою, бо у щоденному вирі справ бракує часу підсумувати – і життя тебе навмисно зупиняє, відправляє на лікарняний;
- відпочиваючи, змінюєш середовище – і це дає певний ефект, “”перевертає”” думки;
- варто відпочивати вечорами та у вихідні;
- включеність у середовище допомагає зрозуміти рамки себе;
- у стані “”не я”” завжди присутній інший – поводжуся згідно його очікуванням, подібний до проститутки, яка займається сексом без задоволення;
- коли у мені накопичується негативна енергетика, розумію, що хтось потрапить під руку – і, аби попередити це, звертаюсь до чогось, що викликає журбу;
- людина рухається, не може без руху – тому кожної миті буде якесь прагнення до зміни водночас зі страхом невизначенності;
- дуже приємно, коли знаходиш однодумців та спільнодію – це вражає. Приємно, коли тебе розуміють, і коли це відбувається “”з двох слів”” та без викривлень;
- простіше ставитися до входження в спільноти – та виходити, якщо відчув, що “”не моє””, бо завжди є інша спільнота;
- аби стати частиною спільноти, визначити власну самість, послуговуватись спільнотою як дзеркалом своїх проявів;
- у спогадах про ситуації прийняття та відторгнення спільнотою залишаються емоції, у ситуаціях прийняття – ще й результати, у той час, як у ситуаціях відторгнення спільнотою ознаки того, що результат саме такий, пам’ять прагне витіснити;
- найважче проаналізувати прояви збереження/ втрати свого буття собою, незалежно від реалізації прагнення увійти до спільноти;
- розпорошеність (перетягування ковдри на себе) – внаслідок браку одностайності, яка виникає через помилки зворотнього зв’язку, який не зміцнює відчуття результативності спільнодії, її взаємної вигоди.”
ОЗНАКИ СПІЛЬНОТИ:
Наявність одних теми, інтересів, творця спільноти, розподілу ролей, мети, що об’єднюють, згуртовують, призводять до дотримання правил та синхронності дій та подій.
ВАЖЛИВІСТЬ СПІЛЬНОТИ:
Є джерелом безпеки, досягнення мети, розвитку, виживання, взаємодопомоги, задоволення.
МЕХАНІЗМИ СПІЛЬНОТИ:
“У процесі доєднання до спільноти беруть участь усі органи чуттів, одностайність думок, взаємний зиск, цілі, проблеми, бажання, схожіть.
Розуміємо, що стали частиною спільноти, якщо робимо одне й те саме, отримуємо зворотній зв’язок, відчуття безпеки, вирішення проблем, результат”.
Керування балансом “бути/ виглядати” для реалізації потенціалу індвідуальності співіснувати із спільнотами:
- Керувати тим, ким виглядаєш, простіше, ніж тим, ким є. Можу виглядати чесним, хоча не є ним. Можу виглядати освіченим, хоча не є ним.
- Найпростіше відлагодити баланс “бути/ виглядати” на індивідуальному рівні. Вкладаєшся у п’ять кроків: 1) досліджуєш себе, яким ти є (люблю батьків, країну, високий тощо), 2) ким я виглядаю (достатньо подивитися в коло спілкування як дзеркало), 3) аналіз на співпадіння/ розбіжність свого “бути” та “виглядати”, 4) інтерпретація результатів аналізу через призму задоволеності собою, 5) у разі незадоволеності собою варто буття привести у відповідність до іміджу, а у разі задоволеності собою, варто змінити самопрезентацію, аби імідж почав відповідати твоєму буттю.
- Про дисбаланс “бути/ виглядати” на груповому рівні може свідчити конфлікт зворотнього зв’язку з нашою самооцінкою, почуттям гідності. Прикладом є постійні поривання реформувати держслужбу, щоб відчувати себе гідною людиною, долучаючись до неї.
- Якщо стається дисбаланс “бути/ виглядати” всередині груп, то варто змінювати фільтр на вхід у групу, аби відновити цінність буття, а наступним кроком змінити PR цій групі – щоб виглядала відповідно новому буттю, а тому до неї прагнули б долучатись індивідуальності з відповідним буттям.
- Прикладами дисбалансу “бути/ виглядати” на міжгруповому рівні є протистояння між держслужбою та суспільством на фоні ставлення до корупції, яке породжує саме таке, а не інакше буття держслужби. Тобто суспільство створює вигляд своєї непричетності до того, що само живить корупцію, на яку потім жаліється. Тому тут повинна відбутися зміна буття того, хто нарікає, щоб воно стало відповідним вигляду, який він намагається створити – чесності та прозорості, а тоді зникне можливість брати, бо перестануть давати.
- Щоб змінилося буття суспільства, воно повинно позбутися страхів та ілюзій, які породжують захисну співзалежну поведінку.
Особисті висновки:
- Беру з собою аналіз природи страху, що не такий він поганий – важливо розпізнати його та скерувати себе.
- Варто бути собою, не намагатись подобатись усім – бути не лише індивідумом, а індивідуальністю. Це розширить можливості.
- Я є частиною багатьох спільнот. Коли входиш до різних спільнот, то скрізь доводиться коректувати себе. Є бажання покопатися – та знайти власне “я” після всіх цих адаптацій, бо, можливо, проблеми у спільнотах виникають через те, що елементи самості втрачено. Варто відбудувати себе заново.
- Я визнаю спільноту. Буття собою суміщається з буттям частиною спільноти. Сам створюю спільноту. Потребую того, щоб мене любили.
- Спогади допомогли зрозуміти, що почувався щасливим в котрійсь із спільнот – і більша частина позитивних моментів ставалась саме у спільноті.
- Варто все аналізувати, дивитись – брати все добре, а негативне залишати “поза полем”.
Ось такий він вибір між буттям собою та буттям частиною спільноти, який зробили учасники верзусу минулої суботи, 11.07.15.