Емпатія vs Симпатія. 24.04.2019

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАПИТИ:

  • Розібратися, що це, і чи потрібно взагалі емпатувати. Якщо не потрібно, то як ставити блоки?
  • Чи вроджена риса, чи розвивається у часі?
  • Емпатувати – просто відчувати когось чи допомагати теж?
  • Чим загрожує емпатія?
  • Згадав, що маніяків відсутня емпатія, а я сам не дуже розрізняю усмішку та посмішку (на фото, принаймні) – і виникло питання, що ж воно, і як розвинути.
  • Як емпатія «конектиться» з емоційним інтелектом? Чи є синонімами?

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЕМПАТІЇ ТА СИМПАТІЇ:

СПІЛЬНЕВІДМІННЕ
·       І внаслідок симпатії, і внаслідок емпатії утворюється спільний емоційний стан, співпереживання.·       Характер взаємодії відрізняється. Симпатія викликає бажання бути поруч, проводити час спільно, а емпатуючи можу і пройти повз, якщо не відчуваю симпатії, хоча і відчуваю стан людини, бо відсутній потяг до неї.

·       Симпатія суб’єктивніша за емпатію, особистісно залежна, бо потяг відчуваємо до приємного, а визначення його таким залежить від особистих уподобань. Емпатія об’єктивніша, бо можемо ідентифікувати різні стани людини поза того, чи симпатизуємо їй, хоча важко емпатувати негативні стани.

·       Емпатуючи, пропускаємо стан іншого через себе, а симпатизуючи, діємо із власного стану.

АНАЛІЗ ВЗАЄМНИХ ВПЛИВІВ:

  • Симпатія посилює емпатію – виклика бажання активно допомагати. Зростає емоційна залученість, прагнення однорідності, злиття.
  • Симпатія може заважати емпатії, об’єктивності сприйняття, що проявляється в наділенні людини своїми або ідеальними рисами замість її реальних.
  • Коли ми емпатуємо щось неприйнятне в людині (або таке, за що сама собі докоряєш), то це заважає симпатизувати їй.

СТУПІНЬ ПРИЙНЯТНОСТІ МЕТОДІВ РОЗВИТКУ ЕМПАТІЇ:

  • Споживання високого мистецтва прийнятне, бо розширюєш світогляд та когнітивну складову емпатії (рефлексію) – вчимося аналізувати почуття та їх впливи на поведінку на чужих історіях, внаслідок чого більшає маркерів та сценаріїв.
  • Доглядатись до міміки, жестів, дослухатись до інтонацій корисно, бо розвиває увагу, спостережливість, досвід, і усе це разом додає згодом інтуїтивної компоненти емпатії.
  • Самоаналіз прийнятний, бо треба в собі розібратись, щоб зрозуміти іншого і зберігати межі між двома особистостями, двома емоційними станами (власним та іншого). Тут йдеться про одночасний розвиток емоційної та когнітивної складових емпатії.

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

  • Відчути разом – і це вже є допомогою.
  • Коли емпатуєш тим, хто того не потребує, то шкодиш собі.
  • Негативний досвід (маніпуляції твоєю здатністю перейматися) відвертає від емпатії.
  • Через брак емпатії можеш давати допомогу тому, хто її ніколи не оцінить, – і цим виснажувати свій ресурс.
  • Ставиш блок від невдячних, а тебе вважають пихатим, а повністю відокремитись та піти від цих людей не можеш.
  • Високий рівень емпатії дозволяє відчувати маніпуляцію – і відсікаєш від себе, опиняєшся в ізоляції.
  • Використовувати «я-висловлювання», відслідковувати маніпуляції, захищати своє поле.
  • Людина привласнює інших собі, перетворює на об’єкт внаслідок симпатії.
  • Вроджений брак емпатії не коригується.

ПІДСУМКИ:

  1. Емпатія нічим не страшна, бо чим краще розвинена, тим краще розумієш людину.
  2. Не просять – не допомагай, а дозволь людині самій впоратися (чи запропонуй допомогу, але почекай на відповідь – від модератора).
  3. Слухай людину, щоб ставити блоки від непотрібних впливів.
  4. Ходити на виставки, щоб розвивати емпатію.
  5. Несподівано, що зв’язали емпатію з раціо (когнітивний елемент – від модератора). Зрозумів, що уникаю серйозних творів, бо не знаю, як відключити емоційний стан від читання, а виявляється, що просто робити перерви, віддалятися ментально, рефлексувати природу цього впливу на себе.
  6. Коли ми симпатизуємо, то відключаємо емпатію, а чуємо лише свої почуття. Тобто, якщо знизити симпатію, можна краще відчути іншого.
  7. Варто вирішити, що важливіше – емоційний зв’язок чи емоційний спокій. Продовжити тему маніпуляцій, і зрозуміти, чим є мій власний вибір «кава наодинці» – нормою чи радикалізмом. Як розвивати відчуття міри? Можливо, мені нав’язали, що я нетерпима, радикальна у рішеннях, категорична, ділю світ на «біле/чорне»? Прийняття іншої точки зору – кордони, коли це вже інші дії (інший сценарій), а не просто точка зору? Що робити, якщо припиняємо толерувати?
  8. Цікаво, що я зараз ближча до високого рівня емпатії, бо бачу маніпуляції, а не просто заходжу в його шкуру. Зрозуміла, що варто міняти сценарій, коли ціную стосунки.