Індивідуальні запити:
- Як пов’язані, через що (дії, поняття) гідність та зверхність?
- Чи протилежні, а чи різні стратегії досягнення одного, чи є щось з того злом, а щось – добром, і в яких ситуаціях більш застосовно, коли йдеться про гідність та зверхність?
- Як виробити таку поведінку, щоб на тебе не впливало те, як поводиться інша людина?
- Що люди взагалі думають на тему гідності та зверхності?
- Критерії, за якими відрізнити зверхність від гідності – і аналізувати себе та інших.
Проміжні інсайти:
- Єдність сприйняття зверхності та гідності відсутня – одне завжди може бути по трактоване як інше, і викликати непорозуміння.
- Гідність живлять довіра, відкритість, увага, які виникають з внутрішнього спокою. Втрачаємо спокій – компенсуємо втрату зверхністю, щоб не виказати «слабкість».
- Нехтування собою або страх робить слабким – і шукаєш захисту у зверхності.
- Коли людина не любить у собі проблему (втрачає самоповагу), вона вбачає цю ж проблему в інших, і саме ця якість дратує, а тому відмежовують себе від подібних собі, підкреслюючи свою інакшість.
- Відсутність внутрішньої згоди, правдивості породжує зовнішню ворожість.
- Коли людина аналізує себе, то не здатна залишатися зверхньою.
- Якщо неповага до себе неусвідомлювана, то породжує зверхність.
- Зверхня людина не замислюється.
- Брак самоцінності, самоповаги вимагає компенсації – і зверхність може стати такою.
- Людина завищує самооцінку – і тоді самостверджується.
- Шукати оточення, яке стимулює тебе на нові звершення – це про самоповагу і самоцінність.
- Шукати оточення, на фоні якого ти виглядаєш яскравіше, не докладаючи жодних зусиль до саморозвитку, – це про самоствердження самозаспокоєного.
- Коли хтось стверджується за мій рахунок, це неприємно, бо це – насилля, дозвіл зайвого, порушення меж гідності (крадіжка авторства, наприклад).
- Самоповага є наслідком самостійного оцінювання себе.
- Навряд чи, гідність вичерпується самоповагою та самоцінністю. Мабуть, є щось ще.
- Гідність – ширша категорія за самоповагу та самоцінність, бо вони можуть бути і на примітивному рівні (коли людина мало бачила та мало знає).
- Самоповага є наслідком самоцінності.
- Самоцінність – визнання цінності себе як живого створіння, частини світу в своїх власних очах, і є безумовною.
- Якщо наша стратегія посилює вплив іншого (його внесок у спільний результат), то ми – на боці гідності. Якщо наша стратегія посилює його вразливість – йдеться про зверхність.
- На ігнорування намагаються потрапити до поля зору, уваги, а ми це сприймаємо нав’язливістю.
- Щоб спокійно реагувати на інакшість, варто сприймати її з цікавістю, розуміти її цінність, бо досвід кожного унікальний.
- Інакшість визначаємо через порівняння з собою у якості еталона. Не такий, як я – інакший.
- Доброзичливість породжує інтерес та живить самоцінність.
- Спокійно сприймати інакшість, не шкодячи гідності, допомагає роз’єднання з попереднім досвідом, переключення уваги, в т.ч. завдяки спорту.
- Створення комфортного кола спілкування допомагає ігнорувати інакшість – і вона не зачіпає.
- Повага до інакшості витікає з асертивності.
- Провокує агресію щодо інакшості: страх, неприйняття, невідомість, небажання змін, попередній емоційний досвід, не завершені процеси, минуле, яке не дозволяє від’єднатись від себе, брак ресурсу, втома.
- Залежність заважає ігнорувати.
- Зверхність не спричиняє негідні вчинки, якщо відсутня провокація.
- Гідність втрачаємо через не любов та неповагу.
- Гідність зберігаємо завдяки самоцінності, увазі, довірі власним відчуттям, умінням ділитися досвідом, часом, увагою, любов’ю.
- Приниження (втрата гідності) відбувається з власної волі, бо ти сам погодився з тим, як до тебе поставились (як до нижчого), бо повірив, поділяєш цю думку, бо цінуєш чиюсь думку більше за свою.
- Залежність від зовнішньої оцінки занижує цінність самооцінки.
- Щоб не відчувати приниження, найкраще вибачити, звільнитись від образи.
- Вибачення та безкарність – різні поняття. Підміна прощення вседозволеністю є шкідливою для гідності, бо важливо не ототожнювати себе з жертвою. Прощення полягає у відсутності образи, яку несеш далі.
| ЗОВНІШНІ ПРОЯВИ | |
| ГІДНОСТІ | ЗВЕРХНОСТІ |
| Відкритість (обличчя, жестів, погляду, розправлені плечі, симетричне обличчя, безпосередність проявів себе) – намагається донести свою думку до опонента без неуваги до нього. Доброта – Мудрість (погляд, який відповідає на питання, глибокі вдумливі очі, які залишились молодими, хоча людина вже прожила довге життя, передача знання). Власний стиль. Увага до іншого (відривається від свого заняття, щоб приділити тобі час). Зосередженість. | Хитрість (примружені очі, скошена поза чи вираз обличчя, неприродні показові жести). Байдужість (закам’янілий вираз обличчя, маска). Самозвеличення (стати на трибуну, дивитись поверх голів, дивитись зверху донизу). Спроба применшити значущість опонента (цідить слова, вимовляє з притиском, кривить рот в гримасі відрази, відгороджується, збільшує дистанцію жестами, корпус розвернуто так, ніби розмовляє через плече, відхиляється від співрозмовника). Тиск на опонента (нахил уперед, важкий погляд). Стримувана агресія (стиснуті зуби, губи). |
| НЕГІДНИЙ ВЧИНОК | |
| ЩО ЦЕ? | ЧОГО/КОГО ВІН НЕ ГІДНИЙ? |
| Свідоме завдання шкоди, спричинення зла. Порушення домовленостей. Порушення меж. | Схвалення, заохочення. Моєї особистості. Людини. |
| НЕГІДНИК | |
| ХТО ЦЕ? | ЗВІДКИ? |
| Суперечить своєю поведінкою собою же декларованим цінностям – і виправдовує себе, переносячи відповідальність на інших. Нищить моральні та етичні норми. Порушує фізичні межі. | Під дією прикладів безкарності не гідної поведінки. Під впливом стресових чинників. Під дією власного шаблону. |
ЯК Я ПЛЕКАЮ СВОЮ ГІДНІСТЬ? Прагну більше впливати власним прикладом того, що людина «живе у серці», і уникаю негідних вчинків, якими є моральне чи фізичне знищення.
Підсумки:
- Переконався, що витоки зверхності полягають у вимірі інших за собою у якості еталону.
- Варто далі обмірковувати знахідки щодо того, що руйнує та захищає гідність.
- Змінився погляд на зверхніх людей – зрозуміла, що їх обділено добротою. Тому зможу відповісти добротою на зверхність, руйнуючи їх стереотип. І саме таким чином мені стане простіше зберігати нейтралітет, який важливий тим, що дає час на обмірковування того, як вчинити.
- Чітко розуміти, що чиясь зверхність виникає не внаслідок моїх недоліків. Почну менше приймати на власний рахунок.
- Вони компенсують власні недоліки, виставляючи свої чесноти.
- Варто оберігати свій простір.