Ідентичність ззовні VS зсередини. 27.07.20

ЩО САМЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЗЗОВНІ ТА ЗСЕРЕДИНИ З ТОЧКИ ЗОРУ ІДЕНТИЧНОСТІ?

  • Референція найтісніше пов’язана з ідентичністю – через усвідомлення себе в світі своїх ролі, місця в житті, ознак, що і складають собою ідентичність.
  • Ідентичність виникає внаслідок порівняння, оцінки.
  • Те, ким людина виглядає, є ідентифікацією ззовні. Бачиш людину в формі – розумієш, хто перед тобою (Бути VS Мати вигляд).
  • Людині хочеться малювати, пробує це робити. Якщо відбувається позитивний відгук ззовні (або зсередини – від модератора), то будує далі ідентичність художника.
  • Референцію можна порівняти з приміркою одягу (ідентичності). Референція підказує, які ідеї брати до уваги, надихає, прагнути певної ідентичності, а потім або підкріплює її, або відміняє. Ключове питання: «чи я хочу (і можу) таким бути, чи не хочу (не можу)».
  • Локус контролю укріплює ідентичність, бо є приписуванням певних досягнень, рис.
  • Баланс «Бути VS Мати вигляд» та референція більше пов’язані між собою, ніж локус контролю.
  • Всі три мають стосунок до ідентичності.

ІДЕНТИЧНІСТЬ:

  • Визначеність стосовно себе – ким себе бачиш.
  • В різних сферах життя різні ідентичності.
  • Глибока рефлексія себе, внутрішній образ себе.
  • Уява про себе («тварь тремтлива чи право маю»).
  • Образ себе може бути розмитий, неконкретний.
  • Ідентичність існує і тоді, коли людина залишається наодинці з собою.

ЗМІНИ ІДЕНТИЧНОСТІ:

  • Розвиток ідентичності через її крах, повну відмову від попередньої – революційна, теорія великого вибуху.
  • Коли попередня ідентичність знищена, то вивільнюється енергія, яка може бути чи руйнівною, чи творчою.
  • Відмова від попередньої ідентичності має перевагу, бо можеш почати з нуля. Радикальна зміна, але діє. Мінус – глибокий стрес, дуже емоційно затратний.
  • Паралельно з попередньою – перевага, бо можна брати щось із попередньої, і якось переробляти. Мінус – витрати часу, тривале збільшене навантаження, бо тягнеш одну та іншу.

ЦІЛІСНІСТЬ та ЄДНІСТЬ:

  • Цілісність – про те, що тобі подобається якась ідентичність, і ти розвиваєшся в ній.
  • Цілісність – складення цілого з різних частин.
  • Цілісність – внутрішня згода з собою, своєю ідентичністю. Якщо тебе призначили/іншим чином примусили, а ти не хочеш цієї ідентичності, то відсутня цілісність.
  • Щоб не було конфлікту в множинні, має бути згода між одиницями в ній, має бути якась основа такої узгодженості. Цією основою можуть бути цінності.
  • Внутрішньо рольовий конфлікт може бути зумовлений іншою неузгодженістю, не цінностями.
  • Внутрішня узгодженість дає надалі єдність.
  • Можна поєднати людей ззовні, маючи інструменти, політичні спогади, зокрема.

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

  • Локус – чи вважає себе власником долі (внутрішній), везунчиком/невдахою (зовнішній).
  • Завжди рухаємося від частини до загального, від одиниці до множини. Тому і в ідентичності рухаємося від «я» до «ми».
  • «Я» – внутрішня ідентичність, «ми» – зовнішня.
  • Твоя цілісність – передумова єдності з тобою.
  • Паралельні ідентичності виснажують, якщо не всі вони дають віддачу.
  • «Злі ви, піду я від вас», – вислів вразливої ідентичності, не пасіонарної (пасіонарій бореться за втілення своїх ідей), яка при цьому вважає себе кращою за своє оточення, і тому шукає собі іншого оточення, кращих умов.
  • Вибір самотності теж є наслідком взаємодії.
  • Навіть розуміння «Я» та «не Я» залежить від наявності стосунків, взаємин.
  • Еволюційний шлях, з паралельним розвитком декількох ідентичностей, виглядає комфортнішим, хоча і розтягнутий в часі.
  • Усі сім базових ролей притаманні кожній особистості.
  • Наш сусід використовує спільні політичні спогади, щоб створити спільну ідентичність – спекулює темою Другої Світової війни та перемоги в ній.
  • Для нас мало мати культуру та територію, потрібен ще проект на майбутнє.
  • Цікаво, що нація бере гору над класом перед обличчям загрози.
  • Має відбуватися паралельно ідентифікація ззовні (про це піклується держава) та зсередини (почуття вірності внаслідок того, що поділяю проєкт майбуття).
  • Визначення «множинність» трактують по-різному, бо бояться її, не розуміють, як керувати в цих умовах.
  • В спадок диктатури та тоталітаризму залишається дискурс про шкоду множинності ідентичності.
  • Коли тлумачимо множинність ідентичності як загрозу, то породжуємо ворожнечу, поглиблюємо розкол.
  • Коли тлумачимо її як джерело єдності, то зростає асертивність, бо всім знайдеться місце.
  • Множинність ідентичності як загроза викликає реакцію правлячого класу, змінює суспільство, розгортає його до диктатури, цензури, захисту.
  • Якщо зуміти скористатися з множинності ідентичності як можливості, то отримаємо розвиток, беручи від кожного найкраще. Це – для розвиненого суспільства.

ПІДСУМКИ:

  1. Джерела колективної ідентичності можна застосувати на корпоративному рівні – можна зробити стратегією.
  2. Визначилася з локусом контролю.
  3. Здорове суспільство будується здоровими індивідами – треба плекати людину.
  4. У нації може бути спільне майбутнє, і цей проєкт майбутнього узгоджує індивідуальні ідентичності теж.
  5. Коли немає спільного майбутнього, то немає і спільного ворога, особливо, коли відрізняються політичні спогади.