Кліше про батіг та пряник було, серед іншого, у центрі уваги верзусу на тему маніпуляцій на відміну від управління, з якого розпочато програму верзусів 2016.
Чому так? Хоча б тому, що це кліше блокує рух у напрямку управління, замикаючи у парадигмі маніпулювання, якими б не були доводи розуму на користь управління.
Наприклад, автор індивідуального запиту “уточнити межу між маніпуляцією та управлінням, бо маніпуляція відбувається з примусом і односторонньою вигодою, а управління забезпечує спільну працю на один результат” водночас переконаний, що “наймані працівники нижчої ланки такі – ухиляються від праці, бо мені, звичайно, цікаво, щоб фірма розвивалась, але я б цього не відчув”.
Хоча, коли рефлексія триває, то виявляється, що “Знайомі творчі люди включаються в процес – і проходить втома.
Масажист знайомий працює, бо цікаво. Міг би і за менші гроші працювати. Сам шукає інформацію для роботи.
Я люблю фізичну працю у батьків та доглядати за машиною, бо тоді відчуваю, що працюю на себе, повністю контролюю процес”.
Аналіз особистих вразливих сторін, що перетворюють на жертву маніпуляцій або на маніпулятора показав їх співпадіння.
У групі від 5 березня такими вразливими місцями визнано квапливість та зверхність. Саме на них тиснучи, збурюють фрустрацію, у відповідь на яку вказують на “єдину надію”, здійснюючи психологічний примус, що позбавляє людину власної волі.
У якості “антидоту” віднайшли три кроки:
- Змінити своє сприйняття людей, навчитись довіряти. Базова довіра змінить спілкування з людьми, а тому перестану втрачати контакти, можливості, дотик до нових світів. Також варто навчитись довіряти собі, побороти сумніви в тому, що можу сам на себе покластися, тобто навчитись керувати собою. Краще керувати собою вдасться, коли визначу свої вразливі місця та стереотипи.
- Досліджувати та формувати спільні погляди на життя.
- Розвивати мою зацікавленість в людині, з якою спів дію.