Індивідуальні запити:
- Відрізнити плазування від поваги
- Зрозуміти, чи мене поважають, чи плазують переді мною
- Чіткіше усвідомити прояви поваги та плазування
Стартова установка, що є дискусійною:
- Плазування – наслідок рабства. Вільна людина має обхідні шляхи. (На думку автора верзусу, пошук обхідних шляхів – поведінка раба, який хоче компенсувати це своє відчуття).
Виявляється, вибір між повагою та плазуванням не настільки очевидний, тому порівняли потенціал ситуацій поза поваги та поза пазування:
| За відсутності поваги виростають | За відсутності плазування виростають |
| Зневага, ненависть, лицемірство, хтивість, корисливість, підлість, байдужість, зухвалість, антипатія, злоба, заздрість | Чесність, відвертість, щирість, повага, партнерство/команда, симпатія |
Дивлячись на потенціал ситуацій без поваги і без плазування, кожен обирає сам, котрий із варіантів стосунків будувати. Саме сам, а не під впливом суспільних стереотипів.
Щоб краще відрізняти плазування та повагу, варто зрозуміти, які ж джерела живлять одне ставлення і інше, тому розбираємо як прояви поваги та плазування, так і прояви зневаги (ключового антиподу поваги), самоцінності (ключового антидоту від зневаги).
Ознаки зневаги: оскал, лицемірство, зверхність, грубість, нещирість, підлість, образа гідності, лукавство, корисливість, завдання болю, підступ.
Ознаки самоцінності: уважність, вміння вислухати, щирість, толерантність, довіра, підтримка, компетентність, втіха, чесність до себе.
Найнеочікуваніша рефлексія:
- мізантропія як прояв самоцінності. Ніби то, виходячи із самоцінності, приймаєш інших такими, як вони є, а вони приймають тебе таким, як ти є, але не йму цьому віри.
- У висловленій формулі наслідків самоцінності не вистачає найпершого складника: «приймаю себе таким, як є». Тобто досліджую себе і сприймаю свої вразливі місця продовженням моїх сильних сторін, бо щось з моїх якостей краще спрацює у звичній ситуації (хоча у критичній ця ж якість зробить мене вразливим), а щось з якостей – у критичній (хоча щодня може заважати). Сприймати себе цілісно, шанувати усі свої риси – це самоцінність, яка дозволяє навчитись обирати, котру з якостей активізувати відповідно до ситуації, а котру приспати на цю мить – і це вже буде самоконтролем, який, у свою чергу, відрізняє самоцінність від самозакоханості. Мізантроп є самозакоханою особистю, яка ненавидить та зневажає рід людський, а тому і уникає спілкування з людьми. Самоцінній особистості цікаві інші самоцінні особистості, бо через спілкування з ними краще досліджує себе.
Ознаки поваги: діалог, підтримка, в т.ч. у вигляді доцільної (за часом, місцем та формою) критики, узгодженість дій, довіра, вміння прийняти іншу точку зору, відсутність бажання вбити, відсутність лицемірства, здатність говорити правду, здатність до компромісу, дії всупереч собі.
Ознаки плазування: конформізм, повна підлеглість, маніпуляція, відсутність прямої критики, брехня, корисливість, злодіяння, підступність.
Якщо пошукати, що подібного у названих групою ознаках плазування, виявимо дію прихованого наміру, мотиву, і часто – прихованого навіть від себе. Людина не дозволяє собі бути собою, саме тому потребує підтримки у прийнятті себе, тобто плазування подолати можна лише виявом поваги.
Проміжні інсайти (після опрацювання чотирьох базових понять теми на їх вербальному рівні):
- Раніше вважав, що можна поважати без довіри, а тепер виник сумнів, чи буде це саме повагою?
- Повага до когось починається з поваги до себе.
Розглядаючи ілюстрації, виявили взаємозв’язок плазування та зневаги:
- Одне породжує інше. Коли хтось плазує, то отримує лише зневагу у відповідь, так само, як зневагою породжуємо плазування перед нами (і ризик випаду в спину, як тільки станемо слабшими).
- Людина, яка зневажає одних, плазує перед іншими. Тобто перестати плазувати можна лише відмовившись від зневаги, зверхності.
- Повага може виродитись до зневаги саме через відчуття зверхності, коли, наприклад, відчуваєш, що «опускаєшся» до чийогось рівня, роблячи щось разом, або вважаючи не цікавим проходити разом те, що вже пройшов у своєму житті.
- Вітчизняні правлячі кола заражені зневагою і плазуванням так само, як люди поза цього кола.
Діалог за уривками текстів спонукав до рефлексій:
- Необмежена влада, особливо на людину з низькою самоцінністю, впливає так, що провокує зневагу, небажання докладати зусиль для саморозвитку, перебування у «власному» світі, позбавленому неприємних спогадів, що впливають на самооцінку.
- Реальне життя залишається нецікавим, коли людина компенсує за рахунок необмеженої влади свою низьку самооцінку.
- Упередження до впливу на себе думки інших, незалежно від оцінки намірів та сенсів, розриває зв’язок з реальністю, призводить до відкидання найближчих людей та обочення себе підлабузниками-маніпуляторами.
Персональні «валізки»:
- Без довіри не існує поваги.
- Якщо бачу плазування, можу відбудувати повагу, якщо викажу віру у кращі наміри та вкажу на бажану зміну поведінки.
- Довіра до керівника виникає з позиціонування високо моральною людиною.
- Перш, ніж вимагати, варто показати, як чинити, бути прикладом.
- Довіра та контроль в роботі керівника не протирічуть одне одному, якщо предмет та форма контролю обрані з повагою до виконавця.
- Я дозволяю собі бути собою.
- З N мінусів отримуємо N плюсів – зростає самоцінність.
- Я не завжди буду енергійним, тому варто підвищувати самоцінність та будувати стосунки на повазі.