Тема цього разу є однією з найпрактичніших для зацікавлених у високій якості життя – про самодостатність.
Почали ми з ось такого індивідуального запиту та стартових тлумачень самодостатності:
- Чи існує взагалі самотність? Світ соціальний – самотність неможлива.
- Самодостатність – це комфортний стан, без якого складно відмовитися від маніпуляцій та/або домінування як стратегії реалізації активної позиції та амбіцій очолювати якусь групу людей, якусь динаміку.
- Домінування та маніпуляції найчастіше породжені страхами. Застосування домінації та маніпуляцій замикає нас в трикутнику Карпмана, перетворюючи на агресора, який потім перетворюється на жертву, а потім на рятівника, і знову на агресора, бо відсутня повага до себе та інших.
- Відчуваю комфорт, коли перебуваю у позитивному стані, з якого здатна ділитися.
- Ознаки провідника: вести за собою, об’єднувати, мати мету, отримувати задоволення від руху.
- Відмінність стратегій, заснованих на самодостатності та не самодостатності, полягає у засадах об’єднання та проводу – з вільної доброї волі тих, кого об’єднують та ведуть, чи з будь-якого примусу. Діяти без примусу дозволяє лише самодостатність – і саме тому вважаємо її реальністю справжнього лідера. І тому цікавимось нею як передумовою екологічної реалізації лідерських амбіцій.
На цьому етапі виявили цікавинку перекладу (групи завжди складаються двомовними): одинацтво від «одинак», тобто один в полі – мандрівник, у той час як є ще самотність як відсутність пари, порозуміння, брак соціалізації, та перебування на самоті, усамітнення, особистий простір, час для себе. Тому пізніше розглянули прояви, передумови, наслідки кожного з цих станів.
З дозволу читачів цей порівняльний аналіз та ще один, а також детальний порівняльний аналіз створених учасниками верзусу колажів, залишу на окрему публікацію, а поки що наголошу на поточних та фінальних інсайтах групи.
ПОКАЗОВИЙ КОМЕНТАР ПІСЛЯ КОЛАЖІВ: картинки до не самодостатності яскравіші, як у анекдоті: «куме, Ви прагнете до раю чи аду? Клімат в раю кращий, звичайно, а компанія цікавіша в аду». Звичайно, компенсація не самодостатності відбувається артистично, але постійно потребуєш все нової компенсації, бо задоволеності собою так і не відчуваєш. Якщо оцінювання відрізняється від оціночних суджень безсторонністю, то може відбуватися лише за самодостатності того, хто оцінює, а інакше емоції візьмуть гору над фактами.
ЦІКАВІ ПОТОЧНІ ІНСАЙТИ:
- Працювати на соціум – це віддавати.
- Крадіжка внаслідок чиєїсь безгосподарності (взяти, аби не загубилось без користі) – все одно є крадіжкою. Не самодостатній стане виправдовуватись піклуванням про ресурс – що йому знайшли застосовування, скориставшись на свій розсуд. Самодостатній поцікавиться у господаря ресурсу, чи бажає він продовжувати втрачати ресурси, а чи змінить манеру господарювання. (Картинка з дірявим відром, струмені з якого наповнюють завбачливо підставлені таці. Ілюстрація радянського явища «несуни»).
- Еліта не дозволяє собі використовувати ресурси не раціонально, з непродуктивними втратами, без господарського ставлення.
- Самодостатність проявляється у: впевненості, автономності, толерантності, повазі, асертивності, критичному оцінюванні себе та своїх можливостей.
- Самодостатність як знайдений власний шлях.
- Найзнаменитіший вислів Григорія Савича (світ ловив мене та не спіймав) – про тісні зв’язки зі світом, які не позначились на виборі шляху, тобто про самодостатність та вміння взаємодіяти, залишаючись вірним своєму шляхові, навіть за умови, що крокуєш ним один, а інші подорожні спостерігають за тобою зі своїх шляхів та намагаються перетягнути на них, але ти залишаєшся для них іншим, хоча і витребуваним ними, тобто публічним (не усамітненим і не самотнім) одинаком
ЦІКАВІ ПОТОЧНІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ:
- Картинки з сексуальною та хімічною залежністю учасники вибрали самостійно для ілюстрації не самодостатності, а витлумачити, чому їх обрали, про що вони, який мають стосунок до цього стану, так і не витлумачили, хоча твердо вирішили клеїти в колажі.
- Тема не самодостатності виявилась зрозумілішою та ширше представленою як на рівні вибору образів, так і на проведенні паралелей з темами діалогів, які раніше відбулися на верзусах.
Персональні фінальні висновки:
- Самодостатність приваблива як передумова самореалізації, незалежності у виборі власного шляху. Тому варто працювати над собою, упорядковувати думки та дії – зміцнювати внутрішній стан самодостатності.
- Самодостатність – уміння вести внутрішній діалог та не брехати самому собі.
- Самодостатність – подолання внутрішнього конфлікту, протиріччя, прийняття відповідальності. Дозволяє утворювати соціум, а не стадо. Дозволяє не розчинятися в соціумі.
- Ґрунтується на здатності бути структурою – працювати з внутрішньою неузгодженістю.
- Коли прагнеш відчути гармонію, любов, варто побути усамітненим, аби почути себе.
- Самодостатність – точка, яка притягує, є полюсом оцінювання «добре/ погано». Є процесом. Ґрунтується на творенні власних критеріїв. Дає наповненість.
- Внутрішні протиріччя дають можливість самореалізуватися.
Особисто мене кожен з поточних та фінальних інсайтів учасників щиро надихає – і чекаю на продовження окресленої роботи над внутрішніми протиріччями найближчої суботи на темі “Бути собою VS Бути частиною спільноти”.
На цей момент поділюся з друзями Ікью Імпакт рамкою “запити – прикінцеві висновки – найяскравіші рефлексії протягом зустрічі”.