ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАПИТИ:

• Якщо лінощі щиро відчуваються, чому вони – міф?
• Чи у всіх такі самі лінощі, як у мене? Де я в шкалі лінощів? Зважити б свої лінощі J
• Лінощі – це цікаво. Боротися з ними – ні. Розуміти її – так.

ВИЗНАЧЕННЯ ЛІНОЩІВ, ЇХ ОЗНАКИ:

ЩО Ж ОЗНАЧЕНЬ БЛИЖЧЕ ДО ВІДПОЧИНКУ, А ЩО – ДО ВТЕЧІ?

ПРО ЩО ЙДЕТЬСЯ, ЯКЩО ВІДПОЧИНОК НЕ ВІДНОВЛЮЄ ВЛАСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОРГАНІЗМУ?

• Надто активний відпочинок.
• Старість.
• Неправильний відпочинок.
• Втомився відпочивати.
• Неправильне щось, що передувало відпочинку, – робота.

СПРИЙНЯТТЯ ПРИРОДИ СИНДРОМУ МЕНЕДЖМЕРА ТА ДАУНШИФТІНГУ:

ЗОВНІШНІ ПРОЯВИ ВІДПОЧИНКУ ТА ВТЕЧІ ВІД СЕБЕ, СВІТУ, «СЛОНІВ»:

• Стирчання перед телевізором – втеча від себе, своїх думок.
• Розтягнутися на дивані в тиші або на море махнути, де мало людей – втеча від світу.
• Присісти на лавці в середмісті, посупившись, та переставши дбати про зовнішній вигляд, – втеча від «слонів».
• Синдром менеджера – стани на лавці та перед телевізором, тобто втеча від себе та «слонів».
• Дауншифтинг – на морі, у безлюдному простому місці.
• Стан на лавочці – прокрастинація, бо «втикає» (інтровертований). (від модератора – та сама втеча від «слонів», якою і є прокрастинація).
• Відпочинок – спокійно лежить, розслаблений.

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

• Бігаєш на доріжці, бо не хочеш робити щось, хоча енергії є повно – і це втеча від себе.
• Щоб сприймати розслаблений стан відпочинком, а не лінощами, треба, щоб цьому стану передувала продуктивна активність того чи іншого роду – фізична/ розумова/ емоційна.
• Наслідки того, що відпочинок не відновлює сили, – фрустрація, вигорання, інсульт, втеча від реальності.
• Є люди, які не здатні опанувати власні «пунктики» – або так, або ніяк.
• Дитина відмовляється одягатись через наявність гудзиків, бо не може впоратися з ними: «не буду одягатися, бо потім роздягатися».
• Шефиня навчилася «впихувати» в мене «слонів». Завжди відповідаю: «це неможливо», але завжди за тиждень розкладаю на шматки і «їм».
• Є працівник, якого треба постійно запитувати: «що ти робитимеш для виконання завдання?» – і тільки так з’ясуєш, наскільки він зрозумів завдання.

БЕРУ-ЗАСТОСУЮ-ЗМІНИТЬ:

1. Лінощі, як і провина, нав’язані суспільством. Ззовні виглядає як лінощі, а глибше – різні причини.
2. Мені комфортно в дауншифтінзі. Тепер зрозумів, що це не лінощі.
3. Є великий мішок усякого різного, а все разом – лінощі, бо відсутні дії. Можуть бути позитивні і негативні, але прогресу від лінощів немає. Результат бездіяльності – не ходимо, не робимо.
4. Лінощі – блокуєче слово. Коли ставлять таке тавро, нічого далі не робитимеш.
5. Варто додати в життя творчості, аби вийти з дауншифтінгу.

ВИХІДНІ ДУМКИ:

• Не думаю, що сарказм та іронія – базові уміння людини, а думаю, що вони потребують певного рівня розвитку інтелекту.

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

• Складно відрізнити усмішку і посмішку без контексту (тобто можна помилитись в інтерпретації ставлення співрозмовника – від модератора).
• Якщо навчитись відрізняти усмішку і посмішку, то можна «читати» тих людей, які не навчились професійно контролювати міміку.
• Сарказм на мою адресу свідчить про негативне ставлення до мене – і є ризиком підлості стосовно мене, а іронія безпечна.
• Жартуючи, бажають підбадьорити.
• Розпізнати жарт можна з того, що так, як сказано, ніхто не робить.
• Перебільшення як художній засіб іронії – привернути увагу до хибної поведінки, яку бажано змінити.
• Іронія як основа оптимізму, бо допомагає людині зібрати себе із «шматків».
• Кажемо «іронія долі», бо якщо повіримо, що доля саркастична, то нам залишиться лише йти і вкладатися в домовину.
• Іронія дарує надію – показує, що всі вижили, все минулося.
• Якщо хочеш спілкуватися з людьми, подолавши свою вразливість, варто навчитись іронізувати над собою, бо двічі не смішно (після тебе вже ніжно не посміється над тією ж твоєю вразливою рисою).
• Іронія доброзичлива.
• Каламбур – художній засіб іронії.
• Жорстке моралізаторство жарту, категоричне заперечення одного способу дій, певної логіки, та безапеляційна рекомендація іншого способу дій/логіки – ознака сарказму.
• Сарказм діє на всіх, а іронія діє вибірково, бо «м’ясо» мають усі, а прочитання іронічного підтексту потрібен певний рівень інтелекту.
• Сарказм не дає шансів для виходу, збереження обличчя, виживання – нищить.
• Іронія дозволяє зберегти самоповагу.
• Сарказм відмовляє адресату в його власній волі, а іронія передбачає саме власну волю, самостійність рішень адресата жарту.
• Парадокс подібний до релігії – якщо чогось не розуміємо, то приписуємо йому надзвичайні якості. І таке судження є сарказмом, бо зачіпає почуття дуже релігійних людей.
• Якщо щось летить на твою адресу, то це означає, що щось не ОК. Подальший розвиток подій залежить від того, якими вони є і як до тебе ставляться: зла людина, але любить тебе, зла людина не любить тебе, добра людина не любить тебе, добра людина любить тебе.
• Іронія – ознака доброти та прихильності, а також гарного настрою, хоча щось в тобі не сподобалось.
• Сарказм – як котика мордою в його калюжку.
• Чи є сарказм свідченням лише поганого ставлення? – мабуть, залежить від тону, яким супроводжено слова.
• Сарказм – ознака того, що виявлена хиба не лише не ОК, а слабке місце. Дошкуляння по слабкому місцю – загроза.
• Коли вразливі місця резонують у обох сторін, то іронія поступається своїм місцем сарказму. Так діє біль автора жарта. Сарказм витістяє іронію, коли автор думки має таке саме вразливе місце, яке висміює в іншому.

ЯК РЕАГУВАТИ?

БЕРУ-ЗАСТОСУЮ-ЗМІНИТЬ:

1. Варто слідкувати за словами, бо не кожен твій жарт сприймають як жарт, і тому жарти не завжди спричинюють позитивний ефект.
2. Сарказм більше оголює власні болісні місця мовця (ніж адресата), що резонують в ньому при контакті з зовнішнім світом.
3. Іронія – від гарного настрою у відповідь на якусь невідповідність ззовні.
4. У поганому настрої народжується лише сарказм.
5. Варто виключити сарказм з робочого поля, бо він може викликати негативні емоції, а це не відповідає корпоративній культурі.

ПОЧАТКОВЕ ТЛУМАЧЕННЯ ДІЙ З ДОТРИМАННЯ ПСИХОГІГІЄНИ:

• Обрив комунікації з токсичними суб’єктами.
• Дотримання режиму відпочинку та харчування.
• Стримання негативних емоцій в спілкуванні.
• Повага до іншого.
• Заборона на лайку та підвищення тону.
• Тримати свою думку при собі.
• Етика відносин.
• Рахувати до 10.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ:

ПРИКЛАДИ ПСИХОТРАВМУЮЧИХ СИТУАЦІЙ:

• Шахрайство. Болісне в цій ситуації – те, що не захотів повірити своїм пересторогам, недовіра собі.
• Перетворення для подруги на людину-функцію. Болісне – відчуття зради дружби. Зараз відчуваю інакше, що дружба, яка характеризується повним злиттям, поглинанням, не є нормою. Хоча драматургія транслює тривалі стосунки зі щоденним спілкуванням.
• Болісним є маніпулювання дистанцією – то наближення, то віддалення.
• Мене зраджують – я пробачаю – повторюється далі. Болісне – що не розуміють, що мені боляче, повторюють. Навіть важко дихати, а далі комунікуємо за інерцією.
• Боляче, коли довіряєш не виправдано, коли тебе використовують, маніпулюють тобою.
• Боляче, коли дистанціюються без пояснення причин – і відчуваєш провину, хоча нічого не вдіяла. «Без провини винувата».
• Мені бракує зворотного зв’язку – і виникає підозра, що мені заздрять.
• Боляче, коли до тебе ставляться упереджено – позбавляють можливості пояснити свої мотиви.

МЕТА ТА ЗАДАЧІ ПСИХОГІГІЄНИ?

• Розвинути в собі стійкість до стресу, навички запобігання його руйнуючому впливу.
• Вироблення механізмів саморегуляції для зниження впливу ситуацій і виходу з них.
• Підтримувати психічне здоров’я, щоб довше адекватно функціонувати.

АДЕВАТНА РЕАКЦІЯ НА ПСИХОТРАВМУЮЧІ СИТУАЦІЇ (ПТС)?

• Бути обізнаним, що такі ситуації трапляються, та усвідомлювати можливі наслідки особисто для себе.
• Відсторонення від ситуації – фізично, ментально, за посередництва гумору.
• Звернутися до себе – самоаналіз, чому так впливає, чому така реакція.
• Виявити любов до себе – зроби те, що хочеться і подобається.
• Віднови власну цілісність за посередництва мистецтва.

АНАЛІЗ ДІЇ РІЗНИХ МЕТОДІВ ПСИХОГІГІЄНИ:

АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ ПСИХОГІМНАСТИКИ:

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

• Після негативного досвіду виникає упередження на майбутнє.
• Ми не стаємо гірші/кращі, ми загострюємось.
• Якщо на ті самі ситуації, які повторюються, реагуєш так само, то вони і надалі будуть повторюватися.
• Три задачі психогігієни – нейтралізація негативних емоцій, розвиток адекватних реакцій, мобілізація антистресових резервів – як етапи процесу подолання кризи.

ПІДСУМКИ:

1. Твоя психогігієна – твоя задача. Ніхто інших про тебе не попіклується, крім тебе. Хочеш дожити до 90 років у психічному здоров’ї – це твоя відповідальність.
2. Треба систематично працювати над біологічним зворотнім зв’язком.
3. Треба змінювати сценарії, щоб не наступати на ті самі граблі.
4. Не замислювалась, чому втрачаються відносини. Комунікація є, а емоційність зникає.
5. Ми не підготовлені, що близькі можуть завдати болю, а вони просто живі люди. Варто не загострювати свою реакцію на ситуацію лише через те, що спричинили її близькі люди.
6. Психогігієна – дії, спрямовані на дожиття до 90 років в психічному здоров’ї, і дуже важливим є дотримання режиму.
7. Упередженість – це недовіра.
8. Забуваємо про світоглядність, коли дружимо, тримаємось на емоціях, а потім дивуємось «не тим діям» і ображаємось.
9. Щоб довіряти собі, треба себе скласти, відновити цілісність, користуватись не лише раціо.
10. Було цікаво про три рівні зв’язку, близкості. Не завжди враховую світогляд.
11. Упередженості в житті є набагато менше, ніж уявляємо, і менше, ніж нам на неї вказують.
12. Варто розрізняти упередженість та обізнаність.
13. Важлива «дзеркальність» у дружбі, обмін функційною користю, емоціями, взаємна зацікавленість світоглядами.
14. Цікаво про психогімнастику – варто спробувати на систематичній основі.