РОЗПІЗНАННЯ ПРОЯВІВ В РІЗНИХ СФЕРАХ ЖИТТЯ:

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ:

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

• Криза професіоналізму – один з наслідків примітивізму в інфополі. Бар’єри на вхід в професію (професійні стандарти, честь, усвідомлення етапності професіоналізації тощо) потрібні, а зараз вони зникли.
• Шкіряна курточка була для байкерів, а стала предметом моди.
• Копія з копії надалі погіршує витвір та почуття смаку.
• Людина, коли робить кітч, копіює, знецінюючи роботу майстра, майстерності. Тому кітч має руйнівну силу.
• Примітивізм може бути енергією, поштовхом до відкриттів, а кітч викривлює мислення мас, утверджує любов до підробок, не натурального. Тому внаслідок кітчу зникає унікальність та автентичність ідентичності.
• Є багато речей з особливим призначенням, а в момент імітування перетворювалася на кітч, пізніше перетворюючись на іновацію, новий напрямок, категорію речей.
• Розбираючись у витоках міфу, пізнаємо себе.
• У кожного є власне сприйняття. Якщо постійно все аналізувати, можна збожеволіти. Тому полегшуємо завдання сприйняття вихованням. Якщо твій вибір не порушує права та свободи інших людей, то все добре.
• У примітивізмі бачу більше загроз, ніж в кітчі, бо він обмежує твій вибір дій тим, що умієш, а кітч розширює твої можливості завдяки запозиченням.

БЕРУ-ЗАСТОСУЮ-ЗМІНИТЬ:

1. Варто усвідомлювати та розрізняти кітч та примітивізм, щоб не продукувати їх самому, та аби контролювати його вплив на себе та на інших.
2. Люди вдаються до кітчу, коли не здатні до власної творчості.

ЗАДОВОЛЕНІСТЬ ВЛАСНИМИ ВОЛОДІННЯМИ:

ІСТОРІЇ ЗАВОЛОДІННЯ:

• Уперше захотілося заволодіти, бо було «прикольно», були передочікування від користування, а тепер сприймаю це володіння суто функційно.
• Одяг завжди був в розпорядженні. Спочатку – лише через функції, і тому важило лише те, що не холодно, не голий, не брудний. Якийсь час назад захотілося чогось особливого, якось виразити себе – і виникло бажання володіти одягом.
• Ще підлітком хотіла володіти квартирою – особистим простором, щоб ніхто не вказував, як жити. Хотілося незалежності.
• Мрія про смузі призвела до поїздки за блендером, і після його поломки купили новий.
• Було два етапи сприйняття володіння. Вперше купив щось вартісне – квартиру. І тоді усвідомив, що це – відповідальність. Пізніше розумієш, що з цим (відповідальністю) можна жити.

НАСКІЛЬКИ ПОТОЧНІ ВОЛОДІННЯ АКТИВУЮТЬ НА НАСТУПНІ ВОЛОДІННЯ?

• На 10, бо наступний велік буде краще котитися.
• На 8, бо не всім, чим володію, задоволена на 10, і щось втратило свою значущість з часом. 8 означає, що активуюсь володінням не завжди, але часто.
• Практика показує, що коли виникає бажання щось придбати, то варто запитати себе, чи дійсно воно потрібно, – і оточуючі підкажуть. Тому рухливий в процесі оволодіння на 0, а результати такої рухливості – на 9-10 балів.
• Хотіла різку для лапші – і замовила її собі на 8 березня, але подарунок вже був купленим на той момент, і дорожчий, тому купівля агрегату відсунулася в часі. Рухлива на 5 і результати на 5.
• Рухлива на 9-10 і результат – на 10. Через бажання володіти хорошим здоров’ям буду скоро не вдома займатися.

ВТІЛЕНІ МРІЇ:

ІСТОРІЇ ВТІЛЕННЯ МРІЙ:

• Довго був не виїзним, і це було прикро, що сиджу, поки друзі їздять. Треба було потерпіти. Якби почав раніше, то не було б того, що є зараз. Був незамінним – і маю репутацію тепер, вплив на працедавців. Два роки ремонт робили. До речі це теж мрія була – ремонт в 2х квартирах одночасно – і втілили. Відмовляв собі у зустрічах з друзями, у нормальному відпочинку. Усі гроші йшли на ремонт. Спочатку втрачаєш задоволення поза ремонту, а потім отримуєш задоволення в ремонті.
• На мрію про польоти пішли гроші та час, і жодних жертв. На похід пішли гроші та підготовка, і жодних жертв. Опанування музикування – ще у процесі, і теж без жертв, лише вкладення часу та грошей.
• Вкладаю у втілення мрій зусилля, завзятість, терпіння, час, гроші (знайду з різних статей, аби витратити на мрію, переглядаю вкладення грошей).
• Відпочинок влітку триває 10 днів. Обмірковую його – вкладаю час, нервові клітини, гроші. Плачу за ці 10 днів двома тижнями авралу до від’їзду та двома тижнями авралу після повернення.

СТАН МРІЇ – КОЛИ І ЯК?

• Вночі, коли сон тікає. Відчуття легкості, простору, задоволення, свободи, насичення враженнями.

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

• Те, чим заволоділи завдяки випадку, сприятливим обставинам, мало задовольняє.
• Чим свідоміше бажання володіти, тим складніше дається.
• Якщо чимось не користуюсь, то не вважаю, що володію.
• Жаба давить купляти.
• У мене сумок та рюкзаків 7 шт.
• Бажання володіти виникає, коли ти вже щось інше спробував.
• Здолання приносить задоволеність собою.
• Коли хочеш визнання на роботі, менше приділяєш уваги родині.
• Мрію позбавитися самоїдства. Перший крок – ходжу на верзуси, переключаю увагу на щось інше.
• Мрії втілюються за посередництва бажань. Мрія «я кулінар високого щабля». Бажання – хочеться солодке готувати. Мрії первинні, а бажання підтягуються.
• Мрії стають дійсністю через дії, а дії виникають з бажань. Дійсні потреби зумовлені діями згідно бажань.
• Якщо активуємось володінням, то йдеться про бажання.
• Бажання відповідають на питання «що», «де», «коли», «що робити», тобто охоплюють логічні рівні «оточення» та «дії». Складніші бажання можуть відповідати на питання «як робити», тобто охоплювати рівень здібностей і навичок. Тобто бажання більш тілесні, і частково душевні, а мрії йдуть від духа.

БЕРУ-ЗАСТОСУЮ-ЗМІНИТЬ:

1. Треба мріяти і зупиняти тих, хто це забороняє.
2. Далі рівня бажань не мислив – для чого мені реалізація цього бажання і хто стоїть за ним, звідки воно взялося. Основний критерій вибору був – подобається/ не подобається.
3. Мрії визначені вище – ми їх лише вловлюємо. Коли ігнорую мрії, то ігнорую Дух. Тому варто подумати про свої «хочу» по вертикалі – запитати себе «задля чого».
4. Думав, що мріями керуються лише дурники. Тепер розумію, що є працююча структура, система логічних рівнів, і у мріях є сенс. Вони не безтілесні, а є спонукальними даними для тіла, підказують, що треба щось з чимось робити.
5. Бажання рухають вперед, а мрії – вгору.
6. Активуючись бажанням володіти, реалізуємо чиюсь волю продати нам щось. Активуючись мрією – реалізуємо власну волю.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАПИТИ:

• Не зовсім зрозумілою є межа між лестощами, оцінкою дійсності, компліментом.
• Вихованість у спілкуванні сприймають за залицяння, а потім ображаються, що це не так, – і звинувачують у домаганнях.

СТАРТОВЕ СПРИЙНЯТТЯ КОМПЛІМЕНТІВ:

КОМПЛІМЕНТ ВІД ШЕФА В РЕСТОРАНІ – ЦЕ:

• Щоб не чекали
• Щоб фантазія та апетит розігралися
• Підняти настрій
• Підкреслити, що готують саме зараз, під замовлення – і тоді не образливо чекати
• Велика націнка на блюда
• Повідомлення: «ми піклуємося про вас»

НЕЗРУЧНО

ЯК РОЗУМІЄМО, ЩО ЙДЕТЬСЯ ПРО КОМПЛІМЕНТ?

СИТУАЦІЙНА ДОРЕЧНІСТЬ КОМПЛІМЕНТУ:

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

• Комплімент – це прояв поваги, турбота про душевний комфорт іншого.
• Висловив факт емоційно, то це – комплімент.
• Якщо симпатизую, буде комплімент, бо емоційно забарвлене позитивне судження. Якщо просто констатую факт, то це є визнанням.
• Асертивна людина у будь-якому стані сприймає комплімент як підтвердження її самості, а тому асертивним можна робити компліменти завжди.
• Щоб отримувати максимальне задоволення від компліментів, які тобі роблять, треба бути задоволеним та асертивним.
• Якість життя погіршується через відмову робити компліменти.
• Необхідно дякувати за комплімент.
• Варто провокувати на комплімент, коли його потребуєш для посилення гарного настрою, бо люди можуть бути в своїх думках, – і тому варто підказати, дуже конкретизуючи запит.
• Обмін компліментами – це обмін енергіями.

ВПЛИВ СВІДОМОЇ/ НЕСВІДОМОЇ ОРІЄНТАЦІЇ, ТА ЇХ ПОЄДНАННЯ (ЕКСТРА-/ІНТРА- / АМБІВЕРСІЇ):

ДОРЕЧНІСТЬ РІЗНИХ «ФОРМУЛ» КОМПЛІМЕНТУ ДЛЯ РІЗНИХ ЛЮДЕЙ:

ВІДМОВЛЯЮЧИСЬ РОБИТИ КОМПЛІМЕНТИ, ПЕРЕТВОРЮЄМО

РОЛЬ КОМПЛІМЕНТУ:

• Підтримати настрій.
• Налагоджувати зв’язок.
• Розкривають харизму.
• Створюють рух – утворюють зв’язок.
• Варто робити один одному компліменти в парі, аби тривав зв’язок.

ЧИ ЗАВЖДИ ДОЦІЛЬНІ КОМПЛІМЕНТИ?

• Марний на адресу інтроверта в пригніченому стані.
• Варто враховувати стан людини, аби комплімент був доцільним.
• Компліментів не може бути багато. Вони – як київський торт, смакують краще до особливого приводу, хоча здатні самостійно створити такий.

БЕРУ-ЗАСТОСУЮ-ЗМІНИТЬ:

1. Варто розвивати компетентність у компліментах, бо компліменти існують і мають певну роль.
2. Сподобалось співвідношення стану людини та сприйняття компліменту. Вважала, що завжди варто казати, коли є, що сказати.
3. Думала, як правильно реагувати на компліменти. Переконалась, що варто дякувати.
4. Зрозумів, що умію робити компліменти – і все добре тому.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАПИТИ:

• Подовжити молодість. +1
• Відкорегувати свої дії в передчутті старості. Коли починати «відкладати»?
• Зрозуміти, що можна прихопити з собою з молодості в старість у незіпсутому стані.

КАРТИНКИ-СПРИЙНЯТТЯ

НАВІЩО ВІДСУВАЮТЬ ВІКОВІ МЕЖІ МОЛОДОСТІ?

• Змова, аби не платити пенсію.
• Економічні блага отримати.
• Чим триваліший час людина відчуває себе молодою, тим більше може зробити для себе та суспільства.
• Уперше маємо ситуацію повної працездатності трьох поколінь – батьків, дітей, батьків батьків – і треба дати світові час, щоб адаптуватися до цього, створити стиль життя, що забезпечує високу якість життя в тому віці, який раніше вважали неповноцінним («доживанням»).
• Простіше продовжувати межі віку, стиль життя в якому зрозумілий, ніж розвивати стиль життя довголіття.

ПРИВАБЛИВІСТЬ МОЛОДОСТІ?

• Інтерес до життя.
• Легкість.
• Фізична рухливість, спроможність, витривалість.
• Відчуття, що «все попереду».
• Політ фантазії, свобода від стереотипних дій.
• Відчуття вибору.
• Відчуття безтурботного руху за стандартним сценарієм «школа-вищ-робота».
• Оптимізм.

ЧИМ ЛЯКАЄ СТАРІСТЬ?

• Розмір пенсії.
• Незахищеність.
• Самотність.
• Непотрібність, невитребуваність.
• Забуття.
• Бідність.
• Залежність від пігулок.
• Наближення смерті, якій передує біль та страждання.
• Несподіваність смерті.

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

• Пігулки компенсують брак якості життя.
• Маркер бажаної якості життя – рух.
• Люди виглядають комфортно у своєму віці, і тому важко назвати старими.
• Вік накопичується об’єктивно.
• І привабливість молодості, і страх старості – міфи, бо йдеться лише про якість життя і стиль життя, який її визначає.
• Діє страх старості, бо відсутня традиція повноцінного життя, продуктивної зайнятості – відсутня картинка того, чим ти зайнятий в майбутньому, не розумієш компетенцій майбутнього.

ЩО ТАКЕ «СКИС» У ВИСЛОВІ «СТАРИЙ НЕ ТОЙ, ХТО ВКРИВСЯ ЗМОРШКАМИ У 80, А ТОЙ, ХТО СКИС У 30»?

• Втратив інтерес до життя.
• Перестав долати труднощі.
• Втратив активну позицію, віддалився від життя (чи-то як виклику, чи-то як подарунку/ задоволення/ пригоди тощо).
• Засумував, зневірився.
• Дорікає собі, що не встигає той самий обсяг справ зробити в той самий час, що раніше.
• Зникло бажання жити.

ЯК ЗАБЕЗПЕЧИТИ БАЖАНУ ЯКІСТЬ ЖИТТЯ?

• За допомогою оточення, кола спілкування. Чим воно більше, тим краще. Вимога до якості кола спілкування – взаємна зацікавленість у взаємодії, і брати, і давати.
• Спілкування з дітьми, онуками та молодшими – переймати новинки, вчитися у них.
• Спілкування з тваринами та інші дрібні задоволення.
• Відвідувати верзуси J – розвиватися.
• Творчість, хобі.
• Замість обмежувати себе шукати ресурси для здійснення бажаного.
• Дружити з багатьма, різного віку.
• Ставити собі цілі – і маленькі, і великі.
• Я – головна людина в своєму житті, буду з собою до кінця – і важливо вибудовувати правильні очікування, давати собі налаштування зранку.

ЩАСЛИВЕ ДОВГОЛІТТЯ – ЦЕ:

• Спорт.
• Онуки.
• Смачна їжа.
• Гарне вбрання.
• Можливість подорожувати.
• Наявність кола однодумців, що спільно діють.
• Золоте, діамантове весілля тощо.
• Світлий розум та гарна пам’ять.
• Довголіття чоловіка (дружини) зі збереженням сексуальної активності.

ШЛЯХ ДО ЩАСЛИВОГО ДОВГОЛІТТЯ:

• Вірші учити.
• Книги читати.
• Горіхи їсти.
• Достатні ненадмірні фізичні навантаження: 3 км пішки в день, прес качати, дошка Євмінова.
• Регулярно відвідувати стоматолога.
• Зайнятися танцями.
• Регулярно подорожувати країною.
• Продумати свій проект додаткового доходу.
• Дати зрозуміти дітям, що у тебе є особисте життя, і буде завжди.

БЕРУ-ЗАСТОСУЮ-ЗМІНИТЬ:

1. Потрібно обновити хобі та визначитися зі спортом або танцями.
2. Вивезти батьків у подорож.
3. Налаштовувати себе на активність навіть у непогоду.
4. Думати позитивно про те, яким будеш у віці 90+ – і піклуватися про це.
5. Перестати називати вік старістю.

СТАРТОВЕ РОЗУМІННЯ ПРИРОДИ АМБІЦІЙ:

• Амбіції є виявом гонору. (Поняття пояснено через поняття – і тоді треба пояснити друге поняття J – Коментар модератора).
• Амбіція – необхідність бути визнаним.
• Амбіції стоять вище за прагнення, бажання, потреби.
• Амбіція – це прагнення мати щось, незважаючи на те, чи заслуговую на це, чи ні.
• Амбіція – це прагнення володіти беззастережно, не обдумуючи, незважаючи на потреби інших.
• Амбіції – це марнославство. (Поняття пояснен через поняття – і тоді треба пояснити друге поняття J – Коментар модератора).
• Амбіції живлять рух.
• Амбіція виникає через загострену потребу самоствердження в певному місці, обставинах, умовах.
• Коли виконуєш свою місію, то не йдеш по головах, а співпрацюєш з соціумом – і твої амбіції не шкодять.
• Погано лише, коли амбіції реалізують поза оцінки наслідків для світу або в ілюзії щодо них.
• Висновок модератора. З’ясувалось, що відрізнити амбіції від прагнень, цілей, місії не так просто – що застосовуємо слово, а витлумачити його сенс не одразу можемо. Тоді чому використовуємо його, засуджуючи чиюсь поведінку?

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

• Здобутки – надбання своєю працею якихось фізичних, матеріальних, духовних ресурсів для себе.
• Здобувати щось – це гідний вчинок, бо є результатом праці.
• Здобутки та звершення подібні тим, що в основі обох лежить праця, а відрізняються тим, що здобутки – лише для себе, а звершення – для всіх.
• Зверхність – відсутність поваги, заперечення гідності іншої людини через брак власної гідності.
• Зверхність (брак гідності) виникає через невпевненість.
• Скромність здатна перейти у зверхність.

ВЗАЄМОДІЯ АМБІЦІЙ З ІДЕНТИЧНІСТЮ:

• Наприклад, діє ідентичність «порядна людина». Тоді амбіція дає масштаб застосування порядності а бере з цієї ідентичності певну рамку, вектор. Така ідентичність опирається на «самообмеження» як цінність – і тому може виникнути конфлікт порядності з амбітністю.

ВЗАЄМОДІЯ АМБІЦІЙ, ЗДОБУТКІВ, ЗВЕРШЕНЬ:

• Щоб здобути, треба мати амбіції. Щоб звершити, теж треба мати амбіції.
• Амбіція прославитися дає змогу щось винайти, перемогти у чомусь, за умови поєднання з талантом та старанною працею.
• Винахід – це здобуток. Поширення винаходу, його визнання, застосування, тиражування – звершення. Тобто діють різні амбіції, і, часом, інших людей (вже не автора винаходу).

ВЗАЄМОДІЯ ЗВЕРХНОСТІ, ГІДНОСТІ, ВИМОГЛИВОСТІ ТА АМБІЦІЙ:

• Зверхність викривлює амбіції, робить їх деструктивними.
• Якщо гідність, таланти, працьовитість є, а амбіцій немає, то людина випрацьовується з часом.
• Якщо до гідності, талантів, працьовитості додати амбіцію, то це призведе до звершення, поступу, професіоналізації, вдосконалення, зараження своїм прикладом інших.
• Висока вимогливість до себе без амбіцій – ризик бути знищеним.
• Висока вимогливість до себе у поєднанні з амбіціями – високий вплив та відповідальність.

ВІДСУТНІСТЬ АМІЦІЙ – ЦЕ СКРОМНІСТЬ ЧИ ЩО?

• Відсутність амбіцій означає апатію, депресію.
• Скромність – це задавлені амбіції, внутрішній конфлікт.

ПРИКЛАДИ АМБІЦІЙ

БЕРУ-ЗАСТОСУЮ-ЗМІНИТЬ:

1. Людина від початку гнила, і тому у неї деструктивні амбіції, а не гниє через свою амбітність.
2. Амбіції як такі просто допомагають рухатися, а напрям руху задають цінності та ідентичність.
3. Я не скромна, але і амбіції відсутні – і тому деградую. Від амбіцій відмовилася, бо втратила впевненість у можливості їх реалізувати у злагоді з соціумом. Не хочу мати деструктивних амбіцій а до конструктивних не дотягую, бо не вірю в своє середовище.
4. Розумію, що в моєму житті були відсутні амбіції, а діяла лише виконавча дисципліна, – і це не призвело ні до чого доброго. Тоді варто виростити конструктивні амбіції.
5. Халяви не буде J Амбіції – це паливо та захист від маніпуляцій своєю жертовністю.
6. Чому людина відмовляє собі в амбіціях? – Не розуміє сама себе або боїться завдати шкоди, реалізуючи амбіції, бо соціум нав’язав засудження амбітних (хоча лише вони досягають успіху).

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАПИТИ:

• Якщо лінощі щиро відчуваються, чому вони – міф?
• Чи у всіх такі самі лінощі, як у мене? Де я в шкалі лінощів? Зважити б свої лінощі J
• Лінощі – це цікаво. Боротися з ними – ні. Розуміти її – так.

ВИЗНАЧЕННЯ ЛІНОЩІВ, ЇХ ОЗНАКИ:

ЩО Ж ОЗНАЧЕНЬ БЛИЖЧЕ ДО ВІДПОЧИНКУ, А ЩО – ДО ВТЕЧІ?

ПРО ЩО ЙДЕТЬСЯ, ЯКЩО ВІДПОЧИНОК НЕ ВІДНОВЛЮЄ ВЛАСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ОРГАНІЗМУ?

• Надто активний відпочинок.
• Старість.
• Неправильний відпочинок.
• Втомився відпочивати.
• Неправильне щось, що передувало відпочинку, – робота.

СПРИЙНЯТТЯ ПРИРОДИ СИНДРОМУ МЕНЕДЖМЕРА ТА ДАУНШИФТІНГУ:

ЗОВНІШНІ ПРОЯВИ ВІДПОЧИНКУ ТА ВТЕЧІ ВІД СЕБЕ, СВІТУ, «СЛОНІВ»:

• Стирчання перед телевізором – втеча від себе, своїх думок.
• Розтягнутися на дивані в тиші або на море махнути, де мало людей – втеча від світу.
• Присісти на лавці в середмісті, посупившись, та переставши дбати про зовнішній вигляд, – втеча від «слонів».
• Синдром менеджера – стани на лавці та перед телевізором, тобто втеча від себе та «слонів».
• Дауншифтинг – на морі, у безлюдному простому місці.
• Стан на лавочці – прокрастинація, бо «втикає» (інтровертований). (від модератора – та сама втеча від «слонів», якою і є прокрастинація).
• Відпочинок – спокійно лежить, розслаблений.

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

• Бігаєш на доріжці, бо не хочеш робити щось, хоча енергії є повно – і це втеча від себе.
• Щоб сприймати розслаблений стан відпочинком, а не лінощами, треба, щоб цьому стану передувала продуктивна активність того чи іншого роду – фізична/ розумова/ емоційна.
• Наслідки того, що відпочинок не відновлює сили, – фрустрація, вигорання, інсульт, втеча від реальності.
• Є люди, які не здатні опанувати власні «пунктики» – або так, або ніяк.
• Дитина відмовляється одягатись через наявність гудзиків, бо не може впоратися з ними: «не буду одягатися, бо потім роздягатися».
• Шефиня навчилася «впихувати» в мене «слонів». Завжди відповідаю: «це неможливо», але завжди за тиждень розкладаю на шматки і «їм».
• Є працівник, якого треба постійно запитувати: «що ти робитимеш для виконання завдання?» – і тільки так з’ясуєш, наскільки він зрозумів завдання.

БЕРУ-ЗАСТОСУЮ-ЗМІНИТЬ:

1. Лінощі, як і провина, нав’язані суспільством. Ззовні виглядає як лінощі, а глибше – різні причини.
2. Мені комфортно в дауншифтінзі. Тепер зрозумів, що це не лінощі.
3. Є великий мішок усякого різного, а все разом – лінощі, бо відсутні дії. Можуть бути позитивні і негативні, але прогресу від лінощів немає. Результат бездіяльності – не ходимо, не робимо.
4. Лінощі – блокуєче слово. Коли ставлять таке тавро, нічого далі не робитимеш.
5. Варто додати в життя творчості, аби вийти з дауншифтінгу.

ВИХІДНІ ДУМКИ:

• Не думаю, що сарказм та іронія – базові уміння людини, а думаю, що вони потребують певного рівня розвитку інтелекту.

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

• Складно відрізнити усмішку і посмішку без контексту (тобто можна помилитись в інтерпретації ставлення співрозмовника – від модератора).
• Якщо навчитись відрізняти усмішку і посмішку, то можна «читати» тих людей, які не навчились професійно контролювати міміку.
• Сарказм на мою адресу свідчить про негативне ставлення до мене – і є ризиком підлості стосовно мене, а іронія безпечна.
• Жартуючи, бажають підбадьорити.
• Розпізнати жарт можна з того, що так, як сказано, ніхто не робить.
• Перебільшення як художній засіб іронії – привернути увагу до хибної поведінки, яку бажано змінити.
• Іронія як основа оптимізму, бо допомагає людині зібрати себе із «шматків».
• Кажемо «іронія долі», бо якщо повіримо, що доля саркастична, то нам залишиться лише йти і вкладатися в домовину.
• Іронія дарує надію – показує, що всі вижили, все минулося.
• Якщо хочеш спілкуватися з людьми, подолавши свою вразливість, варто навчитись іронізувати над собою, бо двічі не смішно (після тебе вже ніжно не посміється над тією ж твоєю вразливою рисою).
• Іронія доброзичлива.
• Каламбур – художній засіб іронії.
• Жорстке моралізаторство жарту, категоричне заперечення одного способу дій, певної логіки, та безапеляційна рекомендація іншого способу дій/логіки – ознака сарказму.
• Сарказм діє на всіх, а іронія діє вибірково, бо «м’ясо» мають усі, а прочитання іронічного підтексту потрібен певний рівень інтелекту.
• Сарказм не дає шансів для виходу, збереження обличчя, виживання – нищить.
• Іронія дозволяє зберегти самоповагу.
• Сарказм відмовляє адресату в його власній волі, а іронія передбачає саме власну волю, самостійність рішень адресата жарту.
• Парадокс подібний до релігії – якщо чогось не розуміємо, то приписуємо йому надзвичайні якості. І таке судження є сарказмом, бо зачіпає почуття дуже релігійних людей.
• Якщо щось летить на твою адресу, то це означає, що щось не ОК. Подальший розвиток подій залежить від того, якими вони є і як до тебе ставляться: зла людина, але любить тебе, зла людина не любить тебе, добра людина не любить тебе, добра людина любить тебе.
• Іронія – ознака доброти та прихильності, а також гарного настрою, хоча щось в тобі не сподобалось.
• Сарказм – як котика мордою в його калюжку.
• Чи є сарказм свідченням лише поганого ставлення? – мабуть, залежить від тону, яким супроводжено слова.
• Сарказм – ознака того, що виявлена хиба не лише не ОК, а слабке місце. Дошкуляння по слабкому місцю – загроза.
• Коли вразливі місця резонують у обох сторін, то іронія поступається своїм місцем сарказму. Так діє біль автора жарта. Сарказм витістяє іронію, коли автор думки має таке саме вразливе місце, яке висміює в іншому.

ЯК РЕАГУВАТИ?

БЕРУ-ЗАСТОСУЮ-ЗМІНИТЬ:

1. Варто слідкувати за словами, бо не кожен твій жарт сприймають як жарт, і тому жарти не завжди спричинюють позитивний ефект.
2. Сарказм більше оголює власні болісні місця мовця (ніж адресата), що резонують в ньому при контакті з зовнішнім світом.
3. Іронія – від гарного настрою у відповідь на якусь невідповідність ззовні.
4. У поганому настрої народжується лише сарказм.
5. Варто виключити сарказм з робочого поля, бо він може викликати негативні емоції, а це не відповідає корпоративній культурі.

ПОЧАТКОВЕ ТЛУМАЧЕННЯ ДІЙ З ДОТРИМАННЯ ПСИХОГІГІЄНИ:

• Обрив комунікації з токсичними суб’єктами.
• Дотримання режиму відпочинку та харчування.
• Стримання негативних емоцій в спілкуванні.
• Повага до іншого.
• Заборона на лайку та підвищення тону.
• Тримати свою думку при собі.
• Етика відносин.
• Рахувати до 10.

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ:

ПРИКЛАДИ ПСИХОТРАВМУЮЧИХ СИТУАЦІЙ:

• Шахрайство. Болісне в цій ситуації – те, що не захотів повірити своїм пересторогам, недовіра собі.
• Перетворення для подруги на людину-функцію. Болісне – відчуття зради дружби. Зараз відчуваю інакше, що дружба, яка характеризується повним злиттям, поглинанням, не є нормою. Хоча драматургія транслює тривалі стосунки зі щоденним спілкуванням.
• Болісним є маніпулювання дистанцією – то наближення, то віддалення.
• Мене зраджують – я пробачаю – повторюється далі. Болісне – що не розуміють, що мені боляче, повторюють. Навіть важко дихати, а далі комунікуємо за інерцією.
• Боляче, коли довіряєш не виправдано, коли тебе використовують, маніпулюють тобою.
• Боляче, коли дистанціюються без пояснення причин – і відчуваєш провину, хоча нічого не вдіяла. «Без провини винувата».
• Мені бракує зворотного зв’язку – і виникає підозра, що мені заздрять.
• Боляче, коли до тебе ставляться упереджено – позбавляють можливості пояснити свої мотиви.

МЕТА ТА ЗАДАЧІ ПСИХОГІГІЄНИ?

• Розвинути в собі стійкість до стресу, навички запобігання його руйнуючому впливу.
• Вироблення механізмів саморегуляції для зниження впливу ситуацій і виходу з них.
• Підтримувати психічне здоров’я, щоб довше адекватно функціонувати.

АДЕВАТНА РЕАКЦІЯ НА ПСИХОТРАВМУЮЧІ СИТУАЦІЇ (ПТС)?

• Бути обізнаним, що такі ситуації трапляються, та усвідомлювати можливі наслідки особисто для себе.
• Відсторонення від ситуації – фізично, ментально, за посередництва гумору.
• Звернутися до себе – самоаналіз, чому так впливає, чому така реакція.
• Виявити любов до себе – зроби те, що хочеться і подобається.
• Віднови власну цілісність за посередництва мистецтва.

АНАЛІЗ ДІЇ РІЗНИХ МЕТОДІВ ПСИХОГІГІЄНИ:

АНАЛІЗ МОЖЛИВОСТЕЙ ПСИХОГІМНАСТИКИ:

ПРОМІЖНІ ІНСАЙТИ:

• Після негативного досвіду виникає упередження на майбутнє.
• Ми не стаємо гірші/кращі, ми загострюємось.
• Якщо на ті самі ситуації, які повторюються, реагуєш так само, то вони і надалі будуть повторюватися.
• Три задачі психогігієни – нейтралізація негативних емоцій, розвиток адекватних реакцій, мобілізація антистресових резервів – як етапи процесу подолання кризи.

ПІДСУМКИ:

1. Твоя психогігієна – твоя задача. Ніхто інших про тебе не попіклується, крім тебе. Хочеш дожити до 90 років у психічному здоров’ї – це твоя відповідальність.
2. Треба систематично працювати над біологічним зворотнім зв’язком.
3. Треба змінювати сценарії, щоб не наступати на ті самі граблі.
4. Не замислювалась, чому втрачаються відносини. Комунікація є, а емоційність зникає.
5. Ми не підготовлені, що близькі можуть завдати болю, а вони просто живі люди. Варто не загострювати свою реакцію на ситуацію лише через те, що спричинили її близькі люди.
6. Психогігієна – дії, спрямовані на дожиття до 90 років в психічному здоров’ї, і дуже важливим є дотримання режиму.
7. Упередженість – це недовіра.
8. Забуваємо про світоглядність, коли дружимо, тримаємось на емоціях, а потім дивуємось «не тим діям» і ображаємось.
9. Щоб довіряти собі, треба себе скласти, відновити цілісність, користуватись не лише раціо.
10. Було цікаво про три рівні зв’язку, близкості. Не завжди враховую світогляд.
11. Упередженості в житті є набагато менше, ніж уявляємо, і менше, ніж нам на неї вказують.
12. Варто розрізняти упередженість та обізнаність.
13. Важлива «дзеркальність» у дружбі, обмін функційною користю, емоціями, взаємна зацікавленість світоглядами.
14. Цікаво про психогімнастику – варто спробувати на систематичній основі.